Моніторинг якості освіти

Звіт  №3 закладу дошкільної освіти №7 комбінованого типу Дубенської міської ради

про результати моніторингу досягнень дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти 

та освітньої програми «Українське дошкілля» за травень

           

Відповідно до річного плану роботи ЗДО №7 на   2024-2025н.р. з 01.05.2025 р. по 20.05.2025 р. було проведено 3-тє моніторингове вивчення з метою визначення можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на наступний навчальний рік (моніторинг досягнень дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку).

Для проведення  дослідження використовувався методичний посібник Н. Шаповал В. Левченко  Г. Остапюк «Моніторинг дітей дошкільного віку»/3-те видання. К.: Мандрівець, 2021р.

Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) всіх семи освітніх ліній: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природньому довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

Обстежено 77  дітей, з 116  що складало 66,4 % від загального складу.

.

 Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:

-         використання  діагностичного інструментарію;

-         використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;

-         За результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, початковий).

     Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).

    Отже, в результаті проведеної роботи на кінець навчального року маємо такі якісні показники моніторингу рівня досягнень вихованців ЗДО №7 (за зведеною таблицею):

Результати моніторингового вивчення

в групі молодшого дошкільного віку  свідчать:

списковий склад: 19 дітей

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»		1		4		15		0
2	«Дитина в соціумі»		0		4		12		4
3	«Дитина в природному довкіллі»		3		5		11		1
4	«Дитина у світі мистецтва»		0		11		9		0
5	«Гра дитини»		0		3		16		0
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»		1		4		12		2
7	«Мовлення дитини»		2		4		12		2

 

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти мають уявлення про основні засоби загартування.
2. Діти володіють елементарними правилами поведінки вдома. але потребують постійної допомоги дорослого.
3. Діти орієнтуються у приміщенні групи, діти розуміють користуватися предметами за призначенням, але все ще потребують допомоги дорослого.
4. Діти ще не розуміють, що сприяє збереженню здоров’я (рух, правильне харчування, безпечна поведінка, догляд за тілом).
5. Діти намагаються бути охайними, ще потребують допомоги дорослого, але мають елементарні навички особистої гігієни. Майже всі діти вміють правильно та культурно вживати їжу.

 

Особистісна компетентність

 

1. Діти  орієнтуються в ознаках статевої приналежності.
2. Дітям розуміють свою належність до певної статі, та називають, до якої належать.
3. Ще не вміють характеризувати свої емоції та оцінювати себе позитивно ставитися як до особистості.
4. У дітей формуються уподобання, інтереси, мають слабкі уявлення про свої добрі вчинки, деякі діти з допомогою дорослого розповідають про свої добрі вчинки.
5. Діти потребують допомоги дорослого, відволікаються,  намагаються діяти самостійно.
6. Діти радіють при зустрічі з однолітками, інколи соромляться.
7. Діти контактують, спілкуються між собою, але не вміють регулювати свою поведінку в різних видах діяльності.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти постійно чекають на допомогу дорослого при руховому навантаженні відповідно до віку
2. Діти не називають, але виконують основні фізичні вправи, починають розуміти способи використання обладнання.
3. Діти малоактивні, але за заохоченням дорослих із задоволення вступають до гри, хоча не всі вміють підпорядковує свої дії діям інших дітей у процесі спільної рухової діяльності. У дітей розвивається бажання намагається допомагати товаришеві.

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

 

1. Діти знають свої імена; за бажанням називають імена батьків та інших членів родини,  не всі знають своє прізвище.
2. Діти усвідомлюють зміст поняття «сім’я», розуміють, що батьки найрідніші люди, які піклуються про неї.
3. Діти усвідомлюють, що бабусі й дідусі також сім’я ставиться до них з теплотою, називають  їхні імена.
4. Діти на початковому рівні ознайомленні з обов'язками кожного члена сім’ї, почали усвідомлювати свої. Діти здатні  співчувати хворим членам родини, можуть надати посильну допомогу.
5. Діти орієнтуються у родинних зв’язках, але не вміють передати особливості їхньої поведінки та вподобань.
6. Діти розуміють, що родина об’єднує всіх родичів, виявляють цікавість до родинних справ, свят, зустрічей.
7. Діти вважають себе головними у родині, але люблять усіх рідних, формується вміння виявляти дружні довірливі взаємини в родинному колі.
8. Діти самостійно називають предмети домашнього вжитку та їхні ознаки.
9. Діти мають уявлення про працю дорослих вдома і в дитячому садку.
10. Діти з допомогою дорослих виконують трудові завдання.
11. Діти не розуміють, що чужі - це люди, які між собою незнайомі, що з ними потрібно поводитися обачно, стримано чемно.
12. Діти з допомогою дорослих із задоволенням вступають в контакт з різними за віком дітьми, намагаються дотримуватися норм спілкування.
13. Діти вміють використовувати предмети на іграшки за призначенням, хоча зрідка потребують підказок дорослого.
14. Діти орієнтуються у тому що група – це об’єднання дітей одного віку, пов’язаних спільною діяльністю. Діти орієнтуються, де у приміщення групи та дитячого садка.
15. Діти з підказками дорослих називають назву міста, вулиці, де мешкає, але не називають назву країни та національність.
16. Діти володіють елементарним морально-етичними нормам міжособистісних взаємин,  намагаються дотримувати їх під час спілкування.

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Діти проявляють цікавість до природного довкілля. Діти називають назви тварин, розрізняють свійський та диких тварин Виявляють інтерес до живих істот.
2. Діти з допомогою дорослого помічають та називають природні явища.
3. Діти називають рослин найближчого оточення (дерева, кущі, квіти, будову та смакові якості плодів).
4. Діти усвідомлюють різноматіність рослинного світу, розрізняють тварин та їхніх дитинчат, з підказками дорослих розповідають відповідь про зовнішню будову, живлення, пересування, захист, поведінку тварин.
5. Мають елементарне уявлення про сонце.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти усвідомлюють, що природнє довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані.
2. Діти не в повній мірі усвідомлюють важливість збереження природи, але намагаються не завдавати шкоди рослинам та тваринам.

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Діти згадують знайомі твори малих фольклору, нескладні авторські твори за фрагментами, назвами, ілюстраціями.
2. Діти розуміють зміст художніх творів та відповідають на нескладні запитання за їх змістом, правильно оцінюють поведінку персонажі.
3. Діти знають вірші, залюбки їх розповідають.
4. Діти знають назву міста, вулиці де мешкає, але називають з підказками дорослого.
5. Знають свої ім’я, імена батьків, вихователя, помічника та друзів, але ще помиляються.
6. Знають та називають предмети домашнього вжитку та їх ознаки.
7. Діти використовують предмети та іграшки відповідно до їх призначення.
8. Діти будують елементарні висловлювання про довкілля (природнє, предметне, соціальне).
9. Діти ознайомленні різними техніками малювання (пальчиками, пензликами, олівцями, фломайстрами, крейдою), особливо подобається малювання пальчиками. Але все ще потребують словесних інструкцій. Діти знають кольори.
10. Діти за допомогою дорослого створюють прості композиції й аплікації, радо показують свої роботи.
11. Ліплять з пластиліну, володіють технічними навичками, намагаються створені власноруч створені речі вводити в ігрову діяльність.
12. Діти залюбки разом з дорослими виконують завдання відтворенні у русі характеру музики, відгукуються на темпові та динамічні контрасти.
13.  Діти підспівують за дорослим, лише в деяких дітей спів викликає труднощі.
14. З допомогою дорослого відрізняють за тембром звучання, та за назвою музичні іграшки та інструменти.

 

 

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

Сенсорні еталони

 

1. Діти порівнюють величини предметів (великий-маленький, довгий-короткий, високий-низький).
2. Діти з помилками, але називають геометричні фігури та форми: круг, квадрат, куля кубик. Дітям самостійно порівнюють геометричні фігури з предметами, схожими за формою.
3. Діти розуміють просторове розташування предмета відносно свого тіла. Намагаються амостійно  називати просторове розташування предмета (вгорі, внизу) та просторові відношення (на, під, поріч,тощо.)

1. Діти помиляються під час визначення  у частин доби та часових відношеннях.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти навчились  лічити  у межах 3, але з допомогою дорослого утворюють числа 2 і 3 способом додавання 1 до попереднього, порівнюють чисельність множин.
2. Діти за допомогою дорослого порівнюють чисельність множин накладанням і прикладанням предметів, потребують допомоги дорослого.

 

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Діти із задоволенням прислухаються до звуків навколишнього середовища та імітувати голоси пташок, тварин.
2. Діти розпізнають окремі звуки у словах; визначають перший звук у слові, але дітям складно самостійно виокремлювати та інтонувати звук, що частіше повторюється у словах з вірша.
3. Більшість дітей не може правильно і чітко вимовляти всі звуки особливо свистячі [з], [с], [ц], [дз], [дз’], та шиплячі [ж], [ш], [ч], [дж].
4. Діти вміють говорити з різної силою голосу, передавати інтонації радості та смутку.
5. Діти за зразком дорослого характеризують предмети за істотними ознаками та діями, правильно вживають слова позначення частин тіла людей та тварин.
6. Діти використовують узагальнюючі слова, образні вирази, порівняння.
7. Діти за дорослими вживають слова, що означаються якості предметів (величину, колір), синоніми, антоніми, спільнокореневі слова.
8. З допомогою дорослого узгоджують слова у роді числі та відмінку; утворюють однину та множину іменників
9. Діти  вживають  дієслова із займенниками, ми ви всі, різні відмінкові форми я ти, він.
10. За підказкою вихователя діти утворюють іменники і прикметники із суфіксами пестливості, прикметниками із суфіксами –еньк,  -есенький.
11. Діти будують прості речення, в складанні складних речень є труднощі, вживають слова у кличному відмінку
12. Діти спілкується українською мовою, але не чисто.
13. Діти розуміють мовлення дорослих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт №2 закладу дошкільної освіти №7 комбінованого типу Дубенської міської ради

 про результати моніторингу досягнень дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми «Українське дошкілля» 

 

           

Відповідно до річного плану ЗДО №7» на 2024-2025 н.р. у січні 2025 року було проведено 2-ге моніторингове вивчення з метою визначення можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на перспективу (моніторинг досягнень дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку).

Для проведення  дослідження використовувався методичний посібник Н. Шаповал В. Шевченко  Г. Остапик «Моніторинг дітей дошкільного віку»/3-те видання. К.: Мандрівець, 2021р.

Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) всіх семи освітніх ліній: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природньому довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

Обстежено 90 дітей, з  116 що склало  77,5% від загального складу.

Для стимулювання розвитку дітей і своєчасного виявлення та усунення недоліків в освітньому процесі моніторинг рівня досягнень здійснюється тричі на рік (вересень, січень, травень).

 Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:

-         використання  діагностичного інструментарію;

-         використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;

-         За результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, початковий).

     Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).

    Отже, в результаті проведеної роботи на середину навчального року маємо такі якісні показники моніторингу рівня досягнень вихованців ясел-садка «Ромашка» (за зведеною таблицею):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати моніторингового вивчення

в молодшій  дошкільній групі   свідчать:

списковий склад – 19 дітей

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»	11%	2	31%	6	58%	11	0%	0
2	«Дитина в соціумі»	0%	0	11%	2	60%	12	0%	0
3	«Дитина в природному довкіллі»	16%	3	26%	5	58%	11	0%	0
4	«Дитина у світі мистецтва»	5%	1	58%	11	37%	7	0%	0
5	«Гра дитини»	11%	2	31%	6	58%	11	0%	0
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»	5%	1	42%	8	53%	10	0%	0
7	«Мовлення дитини»	16%	3	42%	8	42%	8	0%	0

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти мають початкові уявлення про основні засоби загартування.

1. Діти володіють елементарними правилами поведінки вдома. але потребують постійної допомоги дорослого.

2. Діти орієнтуються у приміщенні групи, навчаються користуватися предметами за призначенням.
3. Діти ще не розуміють, що сприяє збереженню здоров’я (рух, правильне харчування, безпечна поведінка, догляд за тілом).
4. Діти намагаються бути охайними, потребують допомоги дорослого, але мають елементарні навички особистої гігієни. Діти намагаються правильно та культурно вживати їжу.

 

 

 

Особистісна компетентність

 

1. Діти слабо орієнтуються в ознаках статевої приналежності.
2. Дітям ще не можуть самостійно назвати свою належність до певної статі.
3. Не вміють виявляти емоцій та оцінювати себе позитивно ставитися як до особистості.
4. У дітей формуються уподобання, інтереси, мають слабкі уявлення про свої добрі вчинки, деякі діти за допомогою дорослого намагаються розповісти про свої добрі вчинки.
5. Діти потребують постійної допомоги дорослого, постійно відволікаються, ще не вміють діяти самостійно.
6. Діти мало виявлять емоції при зустрічі з однолітками.
7. Діти мають труднощі у спілкування та не вміють регулювати свою поведінку в різних видах діяльності.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти постійно чекають на допомогу дорослого при руховому навантаженні відповідно до віку
2. Діти не називають, але за бажанням виконують основні фізичні вправи, починають розуміти способи використання обладнання.
3. Діти пасивні, але  із спонуканням дорослих вступають до гри, хоча не всі вміють підпорядковує свої дії діям інших дітей у процесі спільної рухової діяльності,  не вміють допомагати товаришеві.

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

1. Діти знають свої імена; за бажанням називають імена батьків та інших членів родини,  не всі знають своє прізвище.
2. Не всі діти усвідомлюють зміст поняття «сім’я», але розуміють, що батьки найрідніші люди, які піклуються про неї.
3. Діти усвідомлюють, що бабусі й дідусі також сім’я ставиться до них з теплотою, за бажанням називають  їхні імена.
4. Діти не усвідомлюють обов'язки кожного члена сім’ї, але за бажанням можуть розповісти чим займаються батьки вдома. Не розуміють свої обов’язки. Діти здатні  співчувати хворим членам родини, але не можуть надати посильну допомогу.
5. Діти слабо орієнтуються у родинних зв’язках, не вміють передати особливості їхньої поведінки та вподобань.
6. Діти усвідомлюють, що родина об’єднує всіх родичів, але виявляють цікавість до родинних справ, свят, зустрічей.
7. Діти вважають себе головними у родині, але люблять усіх рідних, формується вміння виявляти дружні довірливі взаємини в родинному колі.
8. Діти з допомогою дорослих називають предмети домашнього вжитку та їх ознаках.
9. Діти на початковому рівні мають уявлення про працю дорослих вдома і в дитячому садку.
10. Діти за прикладом та допомогою дорослих виконують трудові завдання.
11. Діти не розуміють, що чужі - це люди , які між собою незнайомі, що з ними потрібно поводитися обачно, стримано чемно.
12. Діти за допомогою дорослих із задоволенням вступають в контакт з різними за віком дітьми, навчають дотримуватися норм спілкування.
13. Не всі діти вміють використовувати предмети на іграшки за призначенням потребують підказок дорослого.
14. Діти почали орієнтуватися у тому що група – це об’єднання дітей одного віку, пов’язаних спільною діяльністю. Діти орієнтуються, де у приміщення групи та дитячого садка.
15. Діти самостійно не називають назву міста, вулиці, де мешкає, назву країни та національність.
16. Діти на початковому рівні володіють елементарними морально-етичними нормами міжособистісних взаємин,  намагаються дотримуватись їх під час спілкування.

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Діти проявляють цікавість до природного довкілля. Діти з допомогою вихователя вчаться розрізняти за зовнішнім виглядом свійський та диких тварин. Виявляють інтерес до живих істот.
2. Діти з допомогою дорослого помічають та називають природні явища.
3. Діти з допомогою дорослого називають рослин найближчого оточення (дерева, кущі, квіти, будову та смакові якості плодів).
4. Діти не усвідомлюють різноматіність рослинного світу. Також з допомогою дорослого розрізняють тварин і їхніх дитинчат, не всі діти можуть дати самостійно відповідь про зовнішню будову, живлення, пересування, захист, поведінку тварин.
5. Мають елементарного уявлення про сонце.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти не розуміють про те, що природнє довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані.
2. Діти не усвідомлюють важливість збереження природи та  турботи про навколишній світ.

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Разом з дорослими повторюють знайомі твори малих фольклору, нескладні авторські твори за фрагментами, назвами, ілюстраціями.
2. Дітям складно самостійно відтворювати зміст знайомих художніх творів, відповідати на нескладні запитання за їх змістом, правильно оцінюють поведінку персонажів, не охоче розповідають вивчені вірші.
3. Діти знають вірші, але розповідають за бажанням.
4. Діти знають назву міста, вулиці де мешкає, але називають за допомогою дорослого.
5. Знають свої ім’я, імена батьків, вихователя, помічника, але ще помиляються.
6. Знають, але за бажанням називають предмети домашнього вжитку та їх ознаки.
7. На початковому рівні з допомогою дорослих можуть користуватися предметами й іграшками відповідно до їх призначення.
8. Не можуть будувати елементарні висловлювання про довкілля (природнє, предметне, соціальне).
9. Діти почали оволодівати різними техніками малювання (пальчиками, пензликами, олівцями, фломастерами, крейдою), але все ще потребують словесних інструкцій, діти знають кольори, але помиляються в їх назвах.
10. Діти з допомогою дорослого створюють прості композиції й аплікації, але не розповідають про те що створили.
11. Ліплять з пластиліну, почали оволодівати технічними навичками, намагаються створені власноруч створені речі вводити в ігрову діяльність. Потребують допомоги дорослого.
12.  Діти разом з дорослими виконують завдання відтворенні у русі характеру музики, відгукуються на темпові та динамічні контрасти.
13.  Діти пасивно підспівують за дорослим, спів викликає труднощі.
14. За допомогою дорослого діти навчаються відрізняти за тембром звучання, та за назвою музичні іграшки та інструменти.

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

Сенсорні еталони

 

1. Діти з допомогою дорослого порівнюють величини предметів (великий-маленький, довгий-короткий, високий-низький).
2. Діти за дорослим називають геометричні фігури та форми: круг, квадрат, куля кубик, але все не вміють самостійно порівнювати геометричні фігури з предметами, схожими за формою.
3. Діти не можуть самостійно визначати просторове розташування предмета відносно свого тіла. Складно визначають та називають просторове розташування предмета (вгорі, внизу) та просторові відношення (на, під, поріч,тощо).

1. Діти помиляються під час визначення  у частин доби та часових відношеннях.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти навчились  лічити  у межах 2, з допомогою дорослого утворюють числа 2, способом додавання 1 до попереднього, порівнюють чисельність множин.
2. Діти за допомогою дорослого порівнюють чисельність множин накладанням і прикладанням предметів, потребують допомоги дорослого.

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Діти разом з допомогою дорослого навчаються прислухатися до звуків навколишнього середовища та імітувати голоси пташок, тварин.
2. Лише деякі діти почали розпізнавати окремі звуки у словах; складно визначають перший звук у слові, виокремлюють та інтонують звук, що частіше повторюється у словах з вірша.
3. Більшість дітей не може правильно і чітко вимовляти всі звуки особливо свистячі [з], [с], [ц], [дз], [дз’], та шиплячі [ж], [ш], [ч], [дж].
4. Діти навчаються говорити із різної силою голосу, передавати інтонації радості та смутку.
5. Діти з допомогою дорослого почали характеризувати предмети за істотними ознаками та діями, правильно вживають слова позначення частин тіла людей та тварин.
6. Діти не розуміють, як використовувати узагальнюючі слова, образні вирази, порівняння.
7. Діти за зразком дорослого вживають слова, що позначають якості предметів (величину, колір), синоніми, антоніми, спільнокореневі слова.
8. За допомогою дорослого узгоджують слова у роді числі та відмінку; утворюють однину та множину іменників
9. Діти навчаються уживати  дієслова із займенниками, ми ви всі, різні відмінкові форми я ти, він.
10. За підказкою вихователя діти утворюють іменники і прикметники із суфіксами пестливості, прикметниками із суфіксами –еньк,  -есенький.
11. Діти почали будувати прості речення, в складанні складних речень є труднощі, не вживають слова у кличному відмінку
12. Діти спілкується українською мовою, але не чисто, відчутній вплив домашнього перегляду мультфільмів іншою мовою.
13. Діти розуміють мовлення дорослих.

 

 

 

Результати моніторингового вивчення

дітей середнього дошкільного віку   №1,2    свідчать:

списковий склад – 31 дитина

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»	10%	3	35%	11	45%	14	10%	3
2	«Дитина в соціумі»	10%	3	26%	8	52%	16	12%	5
3	«Дитина в природному довкіллі»	10%	3	29%	9	51%	17	10%	3
4	«Дитина у світі мистецтва»	10%	4	35%	11	45%	14	10%	3
5	«Гра дитини»	3%	1	32%	10	59%	19	6%	2
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»	0	0	32%	10	58%	15	10%	3
7	«Мовлення дитини»	6%	2	35%	11	49%	15	10%	3

 

 

 

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти володіють елементарними знаннями про основні здоров’язбережувальні чинники, намагаються дотримуватися правил здоров’язбережувальної поведінки, потребують незначної допомоги дорослого.
2. Діти застосовують набуті навички та знання щодо збереження здоров’я за  підказками дорослого.
3. Діти ознайомлені з правилами безпечного перебування вдома та ЗДО, мають елементарні навички безпечної поведінки, але припускаються помилок під час практичної діяльності, навички не досконалі. Слід звернути увагу на роботу з цього напрямку з новоприбулими дітьми.
4. Діти за підказкою дорослих використовують навики безпечної поведінки під час агресивного поводження однолітків та дорослих, також з мало знайомими дітьми.
5. Діти можуть розрізнити стан здорової і хворої людини, за допомогою дорослого виокремлюють основні ознаки захворювання.
6. Діти потребують постійного нагадування дорослих у важливості індивідуального використання гігієнічних засобів  та предметів догляду.
7. Діти потребують частого нагадування щодо збереження правильної постави в різних видах діяльності.
8. Діти застосовують набуті знання щодо збереження здоров’я з нагадуванням дорослого.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти почали усвідомлювати значення фізичних вправ для власного здоров’я,  активно використовують набуті рухова вміння в самостійній діяльності, інколи припускаються помилок при їх виконанні.

 

Особистісна компетентність

 

1. Мають уявлення про існування свого внутрішнього світу, (думки, бажання), не всі діти усвідомлюють різні сторони свого характеру, називають стани настрою.
2. Діти орієнтуються в основних почуттях, диференціюють добро та зло, але не всі діти вміють встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями життя.
3. Діти правильно називають частини свого тіла.  За допомогою дорослого називають основні органи людини, їх функції. Розуміють статеву належність, навчаються з повагою ставиться до протилежної статі.
4. Діти не усвідомлюють зв’язок своєї самооцінки з реальними досягненнями. Діти почати усвідомлювати, що самовихваляння є негативним виявом, але все ще потребують пояснень дорослих.
5. Діти орієнтуються у своїх правах та обов’язках, обирає правильне рішення (треба - не хочу), іноді виявляють своє небажання виконувати доручення.
6. Діти потребують допомоги під час створення власного образу себе «Я», про усвідомлення свого місця у сім’ї, групі однолітків.

 

 

 

 

 

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

 

1. Діти знають, що таке сім’я; називають ім’я, але не вживають по батькові, розуміють стать, невпевнено орієнтуються у віці, більшість дітей знають прізвище своєї сім’ї. можуть пояснити склад сім’ї.
2. Вміють виявляти повагу до членів своєї родини.
3. Діти виявляють інтерес до професії батьків, розповідають, ким працюють батьки.
4. Розуміють, що родина об’єднує родичів матері та батька, усвідомлює ступінь спорідненості, з’ясовують з частковою допомогою дорослого. З бажанням контактує з найближчими родичами.
5. Діти виявляють інтерес до спільних свят, зустрічей та беруть часткову участь у родинних справах.
6. Діти почали усвідомлювати необхідність піклування про своїх близьких,  простежується емоційний вияв на різні життєві ситуації.
7. Діти ознайомленні з своїм будинком, квартирою, її обладнанням. Виявляють певні труднощі у виборі предметів для створення інтер’єру у грі, потребує допомоги дорослого.
8. Знають назви предметів побутової техніки, помиляється у називанні матеріалів з яких вони зроблені, обізнані з правилами безпечного користування.
9. Не впевнено орієнтуються в найближчому предметному оточенні, потребують допомоги дорослого, помиляються у назвах і класифікації предметів домашнього вжитку. Діти не вміють самостійно вживають узагальнюючі слова, назви та призначення побутових приладів.
10. Усвідомлюють, що знайомі можуть бути як серед дорослих, так і серед дітей. Вітаються з однолітками, інколи тільки після нагадування дорослого.
11. Діти усвідомлюють існування різних професій, за допомогою дорослого називають предмети які до них відносяться.
12. Діти усвідомлюють свою залежність від старшого покоління, приймають опіку, починають розуміти, як це ставитися з повагою до дорослих, за підказкою дорослих готові допомагати.
13. Діти за ініціативою дорослих позитивно відгукуються на пропозицію піклуватися про людей похилого віку та людей з особливими потребами.
14. Деякі діти не розуміють, що чужі – це люди, які між собою незнайомі, не знають, що поводитись з ними треба обачно, не можуть звернутися за допомогою до незнайомої людини.
15. Діти із зацікавленістю контактують з дітьми різними за віком.
16. Більшість дітей беруть активну участь у груповій діяльності та не потребують постійного нагадування з боку вихователів. Радіють результатам спільної праці, під час трудових дій, але ще не всі можуть активно взаємодіяти з іншими дітьми.
17. Діти свідомо ставляться до гри з однолітками, висловлюють радість та задоволення від гри, але не можуть чітко висловити своє позитивне ставлення до гри. Деякі діти частіше граються на одинці.
18.  Діти розуміють, що потрібно чинити справедливо, відчувають провину, за допомогою дорослого вживають слова-пояснення, вибачення, виправдання, вибачення.
19. Діти намагаються підтримувати щирі взаємини в колективі.
20. Усвідомлено ставиться до вибору свого друга, ухвалюють рішення з допомогою вихователя.
21. Діти потребують допомоги, відповідаючи на запитання нашу державу (назва, символи, побут, одяг); про інші країни: назви, особливості людей, які там живуть (колір шкіри, волосся, розріз очей, тощо).
22. Діти намагаються самостійно оцінити свої вчинки, хоча за допомогою дорослого можуть диференціювати гарне – негарне, добре – погане.
23. Діти розповідають про себе цікаво, але не повними реченнями, розповідь супроводжують мімікою, жестами, інтонацією, інколи потребують додаткових запитань. Формується позитивний образ «Я».
24. Діти знають назву рідної країни, але не усвідомлюють що в Україні живуть українці та й інші народи; почали орієнтуються в її символах.
25. Діти  знають назву рідного міста, вулиці де проживають, але помиляються. Не знають адресу дитячого садка.
26. Діти знають власні імена, свої прізвища, не знають прізвища своїх рідних, друзів. Знають іменах та по-батькові вихователів, його помічників, інших працівників ЗДО.
27. Діти називають предмети домашнього вжитку та побуту, хоча трішки помиляються. Більшість ознайомлені з деталі їх застосування. Намагаються самостійно застосовувати та групувати предмети за їх характерними ознаками.
28. Діти знають назви  видів транспорту.
29. Діти не завжди виконують елементарні правила поведінки у громадських місцях; не дотримуються правил безпеки на вулиці тощо. потребують підказки дорослого.

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Діти розуміють, відповідають на запитання про загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, що земля має круглу форму кулі та складається з повітря, суходолу та води, лише за допомогою дорослого.  Не розрізняють, що суходоли –це  рівнини, пагорби, яри, гори.
2. Діти не усвідомлюють, що повітря є навколо нас, ним дихає все живе. Але розрізняють ознаки (холодне, гаряче тепле),  їх залежність від пори року. Знають що вітер - це рух повітря, він може бути корисним та завдати шкоди, але потребують підказок дорослого.
3. Діти за незначною допомого дорослого називають водойми на Землі, але розуміють що вода буває прісна та солона, діти що вода має різні стани води;  діти розуміють, що вона потрібна всім живим істотам для життя.
4. Мають знання про пори року, за допомогою підказок дорослого називають їхні характерні ознаки, послідовність. Діти мають уявлення про природні явища.
5. Діти за допомогою дорослого може основні властивості вогню (корисний, небезпечний), розуміють правила безпеки поводження з вогнем. Діти потребують додаткових роз’яснень дорослого про небезпеку під час грози, граду, ожеледиці.
6. Діти  з допомогою вихователя називають рослини найближчого оточення, Усвідомлюють значення сонця, води для рослин.
7. Діти  не мають стійких навичок  вирощування та догляду, лише за допомогою дорослих.
8. За підказками дорослих називають види живих істот (комах, риби, птахи звірі, середовище їх існування), розуміють, що потрібно доглядати за живими істотами. Називають основних представників тварин найближчого оточення, інколи помиляються.
9. Діти за допомогою дорослих розповідають про планети, зірки (Сонце, Земля, Місяць). Володіють елементарними знаннями про космос.
10. Діти мають певні труднощі у розрізненні корисних чи шкідливих рослин та тварини.

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти невпевнено висловлюють думку про те, як людина використовує природнє довкілля. У дітей формуються навички бережного ставлення до природи.
2. Діти без допомоги дорослого не можуть пояснити, що вони частина великого світу природи, не розуміють залежність власного здоров’я від стану природи.
3. Діти виявляють бажання допомогти природі (деревцю, квіточці, пташці), захистити їх, але не завжди можуть знайти правильний вихід із ситуації, не мають стійкої навички екологозбережувальної поведінки.

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Діти розуміють зміст прочитаного їм твору, але можуть помилятися у назві, авторі та змісті. Діти за підказкою дорослого висловлюють власне ставлення до твору та оцінюють поведінку персонажів.
2. Діти розуміють віршовані твори, намагаються виразно читають вірші на пам’ять, але потребують нагадування тексту, припускаються помилок.
3. За допомогою словесних підказок дорослого діти відтворюють знайомі художні твори, із цікавістю беруть участь в режисерських іграх та іграх-драматизаціях.
4. У дітей не сформоване вміння працювати з дитячою книжкою. За допомогою запитань дорослого може припустити, про що йтиметься.
5. Діти знають невелику кількість народних пісень, колискових,  народних ігор,  залюбки їх відтворюють у власній ігровій діяльності.
6. У малюванні діти почали оволодівати необхідними навиками потрібними для створення власного задуму, залюбки використовують нетрадиційні техніки малювання, позитивно реагують на власні роботи.
7. У ліпленні мають труднощі у виконанні технік ліпки, недостатньо навиків для створення власного задуму, потребують допомоги дорослого.
8. В аплікації дітям складно самостійно створювати композицію, потребують допомоги дорослого, але виявляють інтерес до аплікування.
9. Дітям за підказкою дорослого намагаються розрізняти контрастний характер, темп, динамічні відтінки музичного твору, зображувальні моменти в музиці, співвідносити їх із назвою твору.
10. Діти опосередковано за допомогою дії визначають жанр твору.
11. Діти за постійними нагадуваннями дорослого співають без напруження, діти почали прислухатися до співу дітей, до музичного супроводу.
12. Діти за допомогою дорослого розрізняють за тембром ударні, шумові музичні інструменти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітній напрям «Гра дитини»

 

Ігрова компетентність

 

1. Діти відображають у грі діяльність та взаємовідносини дорослих у різноманітних сюжетних іграх. Виявляють елементи винахідництва, використовують предмети-замінники за прикладом за ідеєю інших дітей.
2. Діти виявляють інтерес до відображення широкого кола об’єктів навколишньої дійсності.
3. Діти з підказкою дорослих класифікують іграшки, хоча інколи помиляються назвами з різних матеріалів.
4. Діти не в повній мірі використовують використовувати іграшки за призначенням.
5. Усвідомлюють себе активним учасником ігрової діяльності, деяким діти за допомогою дорослого включаються в гру.
6. Діти чутливі до оригінального, намагаються виявити самодіяльність, вдаються до асоціативних зв’язків, діють при заохоченні.
7. Не достатньо розвинені почуття комунікабельності, товариськості, інколи мають труднощі у спілкуванні з однолітками, не вміють цінувати прихильне ставлення до себе, інших дітей групи.
8. За підказкою дорослих визначаються із сюжетом гри,  змістом ігрових дій, вибором іграшок. Люблять гратися, але не завжди виразно виконують свою роль.
9. Більшість дітей усвідомлено ставиться до гри з однолітками, отримують радість та задоволення від грою.

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

Сенсорно-пізнавальна компетентність

 

1. Діти не можуть чітко відповісти запитання  про ширину та товщину, помиляються у визначенні цього поняття, потребують допомоги дорослого.
2. Діти знають назви сенсорних еталонів, але помиляються при визначенні форми предметів за допомогою геометричних фігур, як еталона (трикутник, чотирикутник, квадрат, круг).
3. Діти не достатньо орієнтуються в просторі, припускаються помилок під час розташування предметів відносно себе (ліворуч, праворуч, угорі, внизу, попереду, позаду).
4. Невпевнено орієнтуються у вживанні понять: доба, день, вечір, у відношеннях швидко, повільно.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти  припускаються деяких помилок у лічбі в межах 5 у прямому та зворотному порядках,  потребують допомоги дорослого при утворенні нового числа.
2. Діти припускаються помилок під час складання утворенні числових карток у порядку збільшення та зменшення. Деякі діти можуть самостійно визначати місце кожного числа в ряді від 1 до 5, інші потребують допомоги дорослого. За підказкою вихователя вживають кількісні та порядкові числівники.
3. За підказкою дорослого діти стали порівнювати групи предметів за кількістю, визначати кількісні відносини між множинами (більше, менше, стільки), потребують допомоги дорослого.

 

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Є проблеми з правильною звуковимовою, а саме деякі діти не вимовляє свистячі [з], [с], [ц], [дз], [дж`], шиплячі [ж], [ш], [ч], [дж], сонорні групи приголосних звуків (яких звук переважає над голосом) [в], [й], [р], [р`], [м], [н], [н`], [л], [л`],  в словах з апострофом. Після додаткових пояснень дорослого діти намагаються правильно вимовляти звуки. Потребують корекції логопеда.
2. Діти мають труднощі з упізнанням на слух твердих й м’яких приголосних звуків. Формуються навики підбирати слова близького звучання (рими) та вміння самостійно добирати подібні слова.
3. Діти з допомогою вихователя намагаються робити частковий звуковий аналіз слів:

- мають труднощі у визначенні місця звука в слові;

- не можуть самостійно встановлювати послідовність звуків у слові;

- придумуванням слова із заданим звуком.

4. Діти за зразком дорослого, невпевнено, уживають в розмові слова-назви предметів, явищ навколишнього світу, ознак, дій, кількості, слова з пестливими суфіксами.
5. Діти мають труднощі  при добиранні антонімів та синонімів, при вживанні узагальнюючих слів, потребують допомоги дорослого.
6. За зразком дорослого діти групують предмети за характерними ознаками та властивостями; не завжди розуміють значення багатозначних слів.
7. Діти відгадують описові загадки, позитивно ставляться до процесу відгадування.
8. Діти утворюють форм іменників чоловічого та середнього роду в родовому відмінку однини та в родовому відмінку множини (цуценята, цуценят), але інколи помиляються.
9. Діти за допомогою вихователя звертають увагу на різні способи творення слів – назви дитинчат тварин та птахів, іменники з числівниками (одна лялька); з підказкою називають людей за характерними ознаками (весельчак, добряк); повторюють за вихователем збірні числівники (двоє хлопців; порядковими (перший день)
10. Діти мають труднощі утворенні прикметників з посиленою ознакою (злий-злющий);  іноді помиляються у творенні дієслів в різних особових формах зі зміною звуків (робити-роблю), але вірно утворюють дієслова наказового способу (намалюй, зачини).
11. Діти будують різні типи речень (прості, складні) та зі сполучниками (і, а, але), займенниками (ви, наш, хто, що).
12. Діти розуміють мовлення дорослих, полюбляють казки, вірші, оповідання.

 

Комунікативна компетентність

 

1. З допомогою дорослого запитують та будують відповідь до запитань різного типу: питання констатації (хто?, де?, що?, який?); причинно-наслідкові (як?, чому?, навіщо?)
2. З допомогою дорослого вживають у розмові з дорослими й однолітками слова ввічливості; будують діалог в уявних сюжетних ситуаціях.
3. Діти за зразком дорослих намагаються дотримуються культури спілкування в розмові з дорослими та однолітками, вживати слова ввічливості, але ще не всі діти використовують про звертанні до дорослих форму «Ви».
4. Діти з допомогою дорослих складають загадки-описи предметів та іграшок,  за якими безпосередньо спостерігають
5.  Діти за допомогою дорослого складають описові порівняння двох предметів та  описують добре знайомі сюжетні та  предметні картинок.
6. Діти складають з допомогою вихователя  невеликі описові сюжетні розповіді за добре знайомим змістом сюжетної картинки, розповідь про іграшку.

 

 

Результати моніторингового вивчення

в  групах старшого дошкільного віку №1,2 свідчать:

Списковий склад: 27 дітей

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»		0	41%	11	41%	11	18%	5
2	«Дитина в соціумі»	3%	1	33%	9	37%	10	27%	7
3	«Дитина в природному довкіллі»	3%	1	11%	3	52%	14	34%	8
4	«Дитина у світі мистецтва»	0	0	37%	10	45%	12	18%	5
5	«Гра дитини»	0	0	11%	3	37%	10	52%	14
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»	0	0	45%	12	41%	11	14%	4
7	«Мовлення дитини»		0	21%	6	52%	14	27%	7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти мають уявлення про статеву приналежність, за спонуканням дорослих намагаються ставитися з повагою до протилежної статі.
2. Мають елементарну уяву про будову тіла й основні функції організму, діти почали усвідомлювати значення різних органів.
3. За підказками дорослих дотримуються правил здоров’язбережувальної поведінки; виявляють позитивне ставлення до оздоровчих традицій.
4. Діти намагаються самостійно дотримуватися правил безпечної поведінки. Діти розрізняють у поняттях «безпечне» та «небезпечне», інколи помиляються.
5. Діти почали орієнтуватися показниках власного здоров’я та здоров’я навколишніх людей.
6. Діти розуміють, важливість правильного харчування для здоров’я та розвитку людини, але самостійно ще не можуть регулювати своєї поведінки, намагаються самостійно дотримуватися культури харчування.
7. Діти не вміють правильно користуються виделкою, ножем, але вміло користуються серветкою. Не всі діти вміють їсти охайно. Дітям потрібно інколи нагадувати про важливість дотримання правильної постави та навичок особистої гігієни.
8. Діти залюбки беруть участь у іграх із використанням дихальних вправ, точкового масажу, елементів релаксації, пальчикової гімнастики, тощо
9. Самостійно застосовують руховий досвід у повсякденному житті, хоча інколи допускаються незначних помилок.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти залюбки беруть участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах, знають багато ігор. Інколи помиляються у визначенні видів спорту.
2. Усвідомлено дотримуються правил, докладають вольових зусиль у подоланні труднощів. Але деякі діти негативно реагують на свої невдачі, не вміють адекватно реагувати на різні ситуації, потребують підтримки дорослого.
3. На середньому рівні володіють основними рухами та навичками шикування, невпевнено виконують вправи з різних вихідних положень із предметами й без них. Діти знають як правильно користуватися предметами, хоча інколи потребують допомоги.

 

Особистісна компетентність

 

1. Загалом діти мають уявлення про існування внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, ставлення). Знають чого хочуть (не хочуть); але не всі можуть обґрунтувати своє ставлення. Виявляють інтерес до своїх думок, але помиляються у назвах стану настрою, потребують заохочення до бесіди.
2. Орієнтуватися в основних емоціях та почуттях, диференціюють добро та зло, намагаються стримувати негативні емоції. Будують дружні взаємини, але не з усіма дітьми, інколи не можуть швидко подолати всій негативний стан.
3. Діти не можуть самостійно установлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями. Для аргументації потребують допомоги вихователя. Але свої переживаннями можуть показати виразом обличчя, передати свої почуття мімікою, жестами, словами.
4. Добре оперують займенником «Я», вирізняють себе з-поміж інших. Діти  можуть самостійно обходитися своїми силами, рідко потребують допомоги дорослого. Вчаться знаходити спільне і відмінне між собою та іншими.
5. Усвідомлюють і переживають події минулого та сьогодення, орієнтуються в майбутньому; але все ще не розуміють, що обставини життя залежать від здатності допомагати самій собі.
6. Діти орієнтуються у свої правах і обов’язках, їх значеннях, але не можуть самостійно без підказок про це розповісти.
7. Більшість дітей усвідомлює, що прізвище, ім’я та по батькові вказують на її належність до роду, родини, індивідуальність.

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

 

1. Діти знають своє ім’я, по батькові, прізвище, своїх батьків, але завжди називають по батькові  родичів.
2. Діти усвідомлюють зміст понять «сім’я», «сімейні традиції», (склад, взаємна турбота, доброзичливі стосунки з братами, сестрами, збереження сімейних традицій). Діти розповідають про свою сім’ю.

Діти знають про свої обов’язки, хоча виконують їх з нагадуванням дорослих. За бажанням можуть надати посильну допомогу.

3. Більшість дітей розуміє та називає ступінь спорідненості членів родини з підказкою дорослих. Розуміють, що родина об’єднує всіх родичів матері та батька.
4. Відчувають себе повноцінними членами родини, розраховують на розуміння й захист родичів.
5. Потребують нагадування дорослих щодо дотримання норм і правил сімейного (родинного) співжиття, потребують допомоги дорослих.
6. Діти знають та дотримуються норм поведінки у родині. Інколи потребують підказок дорослих.
7. Діти хоча і з помилками, але  класифікують людей за професіями. Не повністю обізнані з їхніми обов’язками, інколи помиляються називаючи їх особливості (робочий одяг, знаряддя праці тощо). Діти усвідомлюють, що потрібно дбайливо ставиться до результатів праці.
8. Вміють вирізняти знайомих людей з поміж-інших (друзів, сусідів, працівників закладу), вітаються за нагадуванням дорослих.
9. Не всі діти розуміють, що з «чужими» треба поводитися обачно, не достатньо сформований інстинкт «самозбереження». Хоч разі потреби більшість дітей можуть звернутися до сторонніх за допомогою. Діти поводяться невпевнено у розв’язанні певних ситуацій, потребують підказок дорослих.
10. Діти мають навички спілкування з іншими. Не вимушено входять в контакт, знаходять спільну мову із різними за віком дітьми.
11. Діти дотримуються меж прийнятності і неприйнятної поведінки. Домагаються визнання себе іншими дітьми, прагнуть бути бажаними у грі, спілкуванні.
12. Діти не завжди відчувають межу допустимої  поведінки, але намагаються уникати гострих суперечок, вчаться самостійно порозумітися.
13. Діти орієнтуються у принципах спілкування та спільної діяльності з допомогою дорослих. Усвідомлюють значення та функції поняття «група», намагаються дотримуватися належної поведінки, підтримувати інших членів групи. Вибірково налагоджують дружні стосунки із членами групи, готові йти на компроміс.
14. Діти розуміють, що дружба – це вияв довіри, відданості, поваги між людьми. Інколи не дотримуються дружніх взаємин із дітьми в групі, але усвідомлюють, що дружбою треба дорожити.
15. Діти впевнено відповідають на питання, як називається наша держава, ознайомленні державною символікою, назвою столиці, інколи помиляються у відповідях на запитання.  Знають  назву свого міста, з підказками дорослих розповідають про символіку міста. Частково знають про державні свята.
16. Діти почали знайомитися з назвами народних оберегів-символів, називають декілька з них. Мають елементарні уявлення про особливості українського національного одягу, рослинні символи, але не всі діти самостійно можуть відповісти на запитання на цю тематику.
17.  Діти не повною мірою усвідомлюють особливості перебування у школі про школу, хоча обізнані з діяльністю учня та вчителя.
18. Усвідомлюють своє місце в соціальному середовищі, інколи потребують підказок для виходу із життєвої ситуації.
19. Діти знають та називають  власні імена, по-батькові, прізвища, частково знають прізвища друзів. Знають імена та по-батькові  вихователів та інших працівників ЗДО.
20. Діти знають багато казок, легенд. оповідань та віршів про природу та предметний світ, діти намагаються самостійно переказувати, хоча інколи потребують додаткових запитань.
21. Діти диференціюють представників різної статі, знають про взаємини між людьми як представниками різної статі.
22. Діти ще не можуть в повній мірі оперувати поняттями «держава», «державна символіка», знають як називається столиця. Діти знають назви гір, назви найбільших річок, назви морів; найбільших міст, не орієнтуються в місці розташування України на карті. Виконуючи завдання припускаються помилок.
23. Діти знають назви предметів домашнього вжитку та побутової техніки, їх деталі, з частковою допомогою дорослого можуть пояснити способи застосування та безпечного поводження.
24.  Діти обізнані з народними оберегами-символами (рушники, кольори на ньому); українським національним одягом: вінком (квіти та стрічки); рослинами-символами (калина, дуб, верба, барвінок), тощо. Відповіді не завжди повні.
25. Мають уявлення про школу, але не можуть чітко визначити діяльність учня, вчителя, потребують навідних запитань вихователя.
26. Діти інколи не дотримуються правил культури взаємодії у своїх поведінці. потребують підказок дорослого, що потрібно шанобливо ставиться до інших людей і дорослих і однолітків.

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Загалом діти мають загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Знають, що вода буває прісна та солона. Діти  розрізняють стани води. Знають у ній живуть живі істоти. Не всі діти можуть самостійно пояснити, як надходить до осель, як впливає на вироблення енергії.
2. Діти знають, що повітря навколо нас, ним дихає все живе. Розрізняють ознаки повітря, аналізують залежності повітря від пори року. Не всі діти усвідомлюють, що вітер – це рух повітря, може бути різної сили - корисним чи завдавати шкоду.
3. Мають уявлення що суша може бути різної форми (рівнини пагорби, яри, гори). Знають, що на суходолі люди будуть житло, обробляють грунт. Мало хто знає, що в надрах є корисні копалини.
4. Цікавляться інформацією природничого характеру, мають бажання зрозуміти суть явищ, визначити взаємозв’язки. Аналізують з допомогою дорослого.
5. Діти навивають про пори року, хоча ще не можуть самостійно вести календар природи. Почали розуміти причини природних явищ, називають їх. З допомогою педагога вчаться їх розрізняти та характеризувати їх. Обізнані з правилами навиками безпечної поведінки, але не можуть самостійно регулювати свої дії.
6. Діти орієнтуються у небезпечних явищах природи: пожежа у природі, землетрус та виверження вулкану. Розуміють правила безпеки поводження з вогнем, але не завжди дотримуються. Знають про небезпеку під час грози, граду, ожеледиці, але не можуть самостійно дотримуватися правил безпеки.
7. Не всі діти знають назви найпоширеніші рослини своєї місцевості.Не всі усвідомлюють, що рослини потребують світла, води, поживного ґрунту, що вони залежать від стану погоди. Діти помічають, чому та як відбуваються зміни в житті рослини відповідно до пір року.
8. З частковими підказками вихователя діти розрізнять види рослин: дикорослі, культурні, кімнатні, лікарські рослини. Діти знають чим вони корисні для нас: виділяють кисень, забезпечують їжею тварин, розуміють, що потрібно охороняти рослини.
9. Діти розрізняють тварини за зовнішніми ознаками, хоча вміють їх класифікувати самостійно.
10. Діти розрізняють види птахів (дикі, осілі та перелітні), потребують допомоги дорослого.
11. Діти знають про зміни, що відбуваються у тварин, птахів, комах у різні пори року.
12. Діти орієнтуються в том, що всесвіт, це безліч зірок, планет, називають деякі з них. Діти знають що Сонце - це джерело світла й тепла, а Місць супутник Землі, всі вони мають форму кулі та обертаються.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти усвідомлюють, що  довкілля і життєдіяльність людини взаємопов’язані, потребують роз’яснень дорослих.
2. Діти мають уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження  та відновлення тварин та рослин, що зникають.
3. Діти обізнані, але не усвідомлюють в повній мірі, що природне середовище планети Земля та Всесвіт є цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце Місяць.
4. Діти усвідомлюють себе частиною великого світу, розуміють  про залежність свого здоров’я від стану природи, прагнуть до самостійних дій у природі (доглянути, протидіяти тим, хто шкодить).

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Діти розрізняють жанри художнього твору (казка, оповідання, вірші, байка).
2. Не завжди діти знають повну назву твору, помилятися іменах авторів. Відповідають на запитання за змістом прочитаного.
3. Розуміють ідею твору. Орієнтуються в його композиційній структурі. Діти можуть самостійно аналізувати та оцінювати характер, вчинки персонажів.
4. Більшість дітей виразно  декламують вірші на пам’ять, розказують скоромовки, лічили тощо.
5. Не завжди розуміють і можуть самостійно правильно пояснити прихований зміст приказок та прислів’їв.
6. Упізнають портрети відомих українських письменників, пригадують назви написаних ними творів.
7. Діти залюбки відтворюють зміст художнього твору, самостійно передають характери  персонажів у театралізованих іграх за змістом знайомих художніх творів, інколи потребують підказок дорослого.
8. Діти з цікавістю ставляться до різних видів мистецтва, з частковою підказкою дорослих аналізують твори різних мистецтва їх особливості, як спільні так і відмінні.
9. Діти самостійно створюють власні художні образи в різних видах образотворчого мистецтва.
10. Діти за допомогою кольору, ліній, форми та композиції намагаються передати свій емоційний стан. Зрідка припускаються помилок у доборі кольорів, передачі форми, пропорцій об’єктів, інколи потребують допомоги дорослого.
11. Більшість дітей виявляють ініціативу в музично-руховій та пісенній діяльності. Діти намагаються чітко співати, правильно відтворювати у рухах ритмічні малюнки танцю, гри
12. Діти можуть визначати з частковою  допомогою дорослого  жанр маршу, пісні, танцю. За допомогою додаткових запитань дорослих можуть визначити особливості, розрізнити характери, спів ставляють між собою Впізнають мелодію знайомого музичного твору, називають улюблені музичні твори.
13. Діти мають елементарного поняття про структуру музичного твору, з допомогою дорослих  розрізняють властивості звука (довгий-короткий, високий-низький, гучний-тихий).
14. Більшість дітей співають пісні виразно природнім голосом, хоча деякі діти потребують словесних підказок педагога, співають неохоче, не вимовляють чітко слова, не прислухаються до музичного супроводу.

 

Освітній напрям «Гра дитини»

 

Ігрова компетентність

 

1. Діти творчо відображають у грі діяльність та взаємини дорослих, намагаються урізноманітнювати сюжет гри. Виявляють елементи винахідництва, використовують предмети-замінники, проявляються експериментальні здібності.
2. Діти залюбки відображають навколишньою діяльністю, створюють роботу за власним задумом чи схемою, злагоджено діють з усіма учасниками.
3. Знають та впізнають різні види іграшок.
4. Знають і називають різні види образних іграшок, розрізняють представників різної статі.
5. Знають їх властивості.
6. Діти можуть самостійно визначитися із сюжетом гри, виявляють самодіяльність на основі пригадування відомого. Але зрідка потребують підказок дорослого.
7. Діти не завжди дотримується ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.
8. Діти свідомо ставляться до гри з однолітками, отримують радість та задоволення від гри. Діти можуть елементарно пояснити свої дії, висловити своє ставлення до гри з однолітками.
9. Діти ініціюють, обирають, підтримують та вибудовую різні сюжети, рідко потребують заохочення дорослих.
10. Більшість дітей уміють з допомогою та самостійно організовують спільну з однолітками діяльність, налагоджують взаємини.

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

Сенсорно-пізнавальна компетентність

 

1. Діти вміють порівнювати предмети за висотою, товщино, шириною, довжиною, але допускаються неточностей під час побудови ряду величин та використанні слів-термінів ознак величин. Діти знають, що таке сантиметр, але не ознайомлені з поняттями кілограм та літр. Частково володіють навичками вимірювання.
2. Діти розпізнають геометричні фігури та їх властивості (трикутник, чотирикутник, круг, квадрат, помиляються у називанні п’ятикутника та ромба, шестикутника). З допомогою педагога здійснюють серіацію і класифікацію геометричних фігур за певною ознакою. Діти помиляються при називанні елементів многокутника: сторони, вершина, кут.
3. Діти недостатньо володіють навичками орієнтування в просторі, вагаються під час  визначення розташування предмета на площині, проміжних напрямків (верхній лівий кут, правий нижній кут).
4. Діти мають уявлення про співвідношення одиниць часу, вміють користуватися календарем.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти на середньому рівні володіють кількісною та порядковою лічбою в межах 10. З допомогою дорослого утворюють число різними способами, припускаються помилок у розрахунках. Діти намагаються порівнювати суміжні числа. Почали вживати терміни «попереднє», «наступне» число.
2. Більшість дітей не знають склад числа в межах 10, помиляються під час заповнення карток на склад числа. Не називають компоненти дії додавання «сума», «доданок».
3. Не всі діти не вміють обчислювати приклади в межах 5 на додавання та віднімання за допомогою лінійки.
4. Діти самостійно не вміють складати та розв’язувати задачі на знаходження суми та залишку, на зменшення та збільшення числа на кілька одиниць.

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Діти з деякими помилками вимовляють деякі групи звуків рідної мови слова зі збігом приголосних (книга), та африкатами (дж),(дз), потребують корекції педагога.
2. Діти розрізняються наголос в окремих словах, за зразком дорослого правильно вимовляють слова і фрази за допомогою наголосу, інтонації.
3. Відчувають риму, намагаються добирати найпростіші рими, зокрема імена, потребують часткової допомоги дорослого.
4. Знають та розповідають скоромовки, загадки, приказки. Самостійно вживають:

- слова-назви предметів, дій, ознак, властивостей;

- добирають синоніми, антоніми, омоніми, багатозначні слова.

5. Діти з допомогою дорослого вживають слова для визначення якостей і властивостей об’єктів, що характеризують зовнішність, риси, поведінка, людей та тварин.
6. Діти добирають слова, що виражають емоційні стани (настрій сумний веселий), узагальнюючі слова, образні порівняння, потребують часткової допомоги дорослого.
7. Діти правильно вживають назви людей за фахом.
8. Правильно вживають закінчення родового відмінку іменників у однині та множині  у назвах, що мають тільки форму множини, інколи помиляються.
9. Правильно вживають різні форми слів для назви різних об’єктів, рідко  помиляються утворюючи назви дитинчат тварин, зокрема з пестливими суфіксами, назви малят тварин і назви тварин жіночого родовід іменників чоловічого роду й навпаки.
10. Мають граматичне чуття до утворення слів, узгоджують різні частини мови в роді числі та відмінку; розпізнають спільнокореневі слова.
11. Уміють складати прості та складні речення зі сполучниками, вживанні вставних слів, в утворенні порівняльних зворотів зі сполучниками (мов, наче).
12.  Діти вільно спілкуються українською державною мовою, користуються мовними формулами (привітання, прохання, вибачення). Усвідомлюють, що в Україні українська мова є державною. Діти потребують словесних підказок дорослих, в очищені мови від суржику.
13. Правильно, чітко вимовляють всі звуки української мови, більшість дітей спілкуються українською мовою. Активно використовують словниковий запас українською мовою.
14. Слухають і вільно розуміють мовлення дорослих.

 

Комунікативна компетентність

 

1. Уміють підтримувати розмову, будувати різні форми діалогу.
2. Діти вміють слухати свого співрозмовника залежно від міри прихильності, при спонуканні пригадують навички поведінки.
3. Підтримують інтерес дітей до спілкування з однолітками в різних видах діяльності, можуть самостійно налагоджувати взаємини з партнерами по грі.
4. Діти намагаються самостійно складати перекази казок та оповідань, давати характеристику вчинків персонажів.
5. З несуттєвими підказками  дорослого складають описові та сюжетні розповіді за дидактичними картинками, порівняльні описи двох іграшок.
6. Діти виявляють словесну творчість: самостійно складають казки, короткі історії із введенням образів. Діти мають достатній рівень словникового запасу.
7. З незначними підказками дорослого складають описи-загадки, описують добре знайомі репродуктивні картини. Залюбки беруть участь у складанні колективного листа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт №1 закладу дошкільної освіти №7 комбінованого типу Дубенської міської ради

 про результати моніторингу досягнень дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми «Українське дошкілля» 

           

Відповідно до  плану роботи закладу на 2024-2025 навчальний рік було проведено 1-ше моніторингове вивчення з метою визначення стартових можливостей дошкільників і постановки конкретних завдань на перспективу (моніторинг досягнень дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку).

Для проведення  дослідження використовувався методичний посбіник Н. Шаповал В. Левченко  Г. Остапюк «Моніторинг дітей дошкільного віку»/3-те видання. К.: Мандрівець, 2021р.

    Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) всіх семи освітніх ліній: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природньому довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

Обстежено 90 дітей, з 116  що склало 77,5% від загального складу.

Для стимулювання розвитку дітей і своєчасного виявлення та усунення недоліків в освітньому процесі моніторинг рівня досягнень здійснюється тричі на рік (жовтень, січень травень).

 Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:

-         використання  діагностичного інструментарію;

-         використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;

       За результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, початковий).

     Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).

    Отже, в результаті проведеної роботи на початок навчального року маємо такі якісні показники моніторингу рівня досягнень вихованців ясел-садка «Ромашка» (за зведеною таблицею):

 

                                                                                                          

 

Результати моніторингового вивчення

в  групі молодшого дошкільного віку

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»	21%	4	26%	5	63%	12	0	0
2	«Дитина в соціумі»	0	0	37%	7	63%	14	0	0
3	«Дитина в природному довкіллі»	21%	4	53%	10	36%	7	0	0
4	«Дитина у світі мистецтва»	37%	7	42%	8	21%	6	0	0
5	«Гра дитини»	21%	3	16%	6	63%	12	0	0
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»	21%	4	42%	8	37%	9	0	0
7	«Мовлення дитини»	40%	8	20%	5	40%	8	0	0

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти почали ознайомлюватися з основними засобами загартування.
2. Володіють елементарними правилами поведінки вдома, але потребують постійної допомоги дорослого.
3. Діти потребують постійної допомоги дорослого в орієнтуванні приміщення групи та використання предметів за призначенням.
4. Діти ще не мають знань, що сприяє збереженню здоров’я (рух, правильне харчування, безпечна поведінка, догляд за тілом).
5. Всі діти потребують допомоги, мають слабкі навички бути охайними, мають початкові навички особистої гігієни, самообслуговування. Вихователі та помічники вихователя ознайомлюють дітей з правилами та культури вживання їжі.

 

Особистісна компетентність

 

1. Діти слабо орієнтуються в ознаках статевої приналежності.
2. Діти називають лише кілька відмінностей про належність до певної статі.
3. Ще не вміють виявляти емоцій та оцінювати себе позитивно ставитися як до особистості.
4. У дітей формуються уподобання, інтереси, мають слабкі уявлення про свої добрі вчинки, і не можуть про це розповісти.
5. Діти потребують постійної допомоги дорослого, постійно відволікаються, ще не вміють діяти самостійно.
6. Діти не виявлять емоцій при зустрічі з однолітками.
7. Діти мають труднощі у спілкування та не вміють регулювати свою поведінку в різних видах діяльності.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти постійно чекають на допомогу дорослого при руховому навантаженні відповідно до віку.
2. Діти не називають та не виконують основні фізичні вправи, не знають способи використання обладнання.
3. Діти мало активні, у грі обирають пасивну роль, не вміють підпорядковути свої дії діям інших дітей у процесі спільної рухової діяльності, не мають прагнення допомагати товаришеві

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

 

1. Діти знають свої імена, але не завжди хочуть їх називати; за бажанням називають імена батьків та інших членів родини, мало хто знає своє прізвище.
2. Діти не усвідомлюють зміст поняття «сім’я», але розуміють, що батьки найрідніші люди, які піклуються про неї.
3. Діти усвідомлюють, що бабусі й дідусі також сім’я ставиться до них з теплотою, за бажанням називають  їхні імена.
4. Діти не усвідомлюють обов'язки кожного члена сім’ї та свої. Діти здатні  співчувати хворим членам родини, але не можуть надати посильну допомогу.
5. Діти слабо орієнтуються у родинних зв’язках, не вміють передавати особливості їхньої поведінки та вподобань.
6. Діти усвідомлюють, що родина об’єднує всіх родичів, але виявляють цікавість до родинних справ, свят, зустрічей.
7. Діти вважають себе головними у родині, люблять усіх рідних, вміють виявляти свої емоції та дружні довірливі взаємини в родинному колі.
8. Діти помиляються у називанні предметів домашнього вжитку та їх ознаках.
9. Мають не мають елементарного уявлення про працю дорослих вдома і в дитячому садку.
10. Діти не розуміють та не виконують до трудових завдань.
11. Діти не розуміють, що чужі - це люди , які між собою незнайомі, що з ними потрібно поводитися обачно, стримано чемно.
12. Діти з допомогою дорослих вступають в контакт з різними за віком дітьми, навчають дотримуватися норм спілкування.
13. Не всі діти вміють використовувати предмети на іграшки за призначенням потребують підказок дорослого.
14. Діти не орієнтується у тому що група – це об’єднання дітей одного віку, пов’язаних спільною діяльністю. Слабо орієнтуються, де у приміщення групи та дитячого садка.
15. Діти не знають назву міста, вулиці, де мешкає, назву країни та національність
16. Діти не володіють елементарними морально-етичними нормами міжособистісних взаємин, не вміють дотримувати їх під час спілкування.

 

 

 

 

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Діти не мають уявлення про життя людей та природу на планеті Земля.
2. Діти за допомогою дорослого помічають та називають природні явища.
3. Діти не знають назви рослини найближчого оточення (дерева, кущі, квіти, будову та смакові якості плодів).
4. Діти не усвідомлюють різноматіність рослинного світу. Також з допомогою дорослого розрізняють тварин і їхніх дитинчат, діти не можуть самостійно дати відповідь про зовнішню будову, живлення, пересування, захист, поведінку тварин.
5. Не мають елементарного уявлення про сонце.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти не розуміють про те, що природнє довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані.
2. Діти ще не розуміють важливість збереження природи та  турботи про навколишній світ

 

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Діти почали ознайомлювати з творами малого фольклору, нескладними авторськими творами, ілюстраціями відомих художників.
2. На початковому рівні розуміють зміст знайомих художніх творів,  не відповідають на нескладні запитання за їх змістом; розуміють поведінку персонажів, але про це не розповідають.
3. Діти не знають вірші,  і не охоче повторюють для вивчення.
4. Діти не знають назву міста, вулиці де мешкає.
5.  Знають власні імена, імена батьків, але ще помиляються в іменах друзів та вихователів і помічника.
6. Знають, але не називають предмети домашнього вжитку та їх ознаки.
7. Не вміють користуватися предметами й іграшками відповідно до їх призначення.
8. Не можуть будувати елементарні висловлювання про довкілля (природнє, предметне, соціальне).
9. Діти не володіють різними техніками малювання (пальчиками, пензликами, олівцями, фломайстрами, крейдою), потребують словесних інструкцій, діти не знають та помиляються в назвах кольорів. Потребують допомоги дорослого.
10. Діти не вміють створювати прості композиції й аплікації не розповідають про те що створили. Потребують допомоги дорослого.
11. Ліплять з пластиліну, але не мають технічних навичок, не розуміють, що створені власноруч створені речі можна ввести ігрову діяльність. Потребують допомоги дорослого.
12.  Діти не охоче виконують завдання, потребують допомоги дорослого у відтворенні у русі характеру музики, відгукуються на темпові та динамічні контрасти.
13.  Діти майже не підспівують за дорослим, спів викликає труднощі, поводяться як глядачі.
14. За допомогою дорослого діти навчаються відрізняти за тембром звучання, та за назвою музичні іграшки та інструменти.

 

Освітній напрям «Гра дитини»

 

Ігрова компетентність

 

1. Діти за підказкою дорослого відображають у грі діяльність і взаємини дорослих.
2. Діти з допомогою вихователя навчаються перетворювати предметно-ігрове середовище.
3. З допомогою вихователя конструюють природнього матеріалу.
4. Мають не стійкий інтерес і бажання до відображення багатьох об’єктів навколишньої дійсності, мають складнощі в умінні розповісти про іграшку, потребують допомоги дорослого.
5. Діти знають, впізнають, але майже не називають різні види іграшок.
6. Діти не знають назви, але впізнають образні іграшки.
7. Діти не вміють класифікувати іграшки із різних матеріалів, 
8. Діти мають початкові вміння використовувати іграшки за призначення,
9. Діти ще не усвідомлюють себе активним учасником гри, дітей потрібно спонукати до дій.
10. Діти почали ознайомлюватися з рольовими способами поведінки, нормами та етикетом спілкуванні у процесі гри.
11. Дотримуються ігрового партнерства з допомогою дорослого.

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

Сенсорні еталони

 

1. Діти не вміють порівнювати величини предметів (великий-маленький, довгий-короткий, високий-низький).
2. Діти не називають геометричні фігури та форми: круг, квадрат, куля кубик та не   вміють порівнювати геометричні фігури з предметами, схожими за формою.
3. Діти не можуть самостійно визначати просторове розташування предмета відносно свого тіла. Складно визначають просторове розташування предмета (вгорі, внизу) та просторові відношення (на, під, поріч,тощо.)
4. Діти помиляються під час визначення  у частин доби та часових відношеннях.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти не вміють лічити  у межах 3, та не можуть утворювати числа 2, 3 способом додавання 1 до попереднього, порівнюють чисельність множин.
2. Діти не можуть самостійно порівнюють чисельність множин накладанням і прикладанням предметів, потребують допомоги дорослого.

 

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Діти разом з допомогою дорослого навчаються прислухатися до звуків навколишнього середовища та імітувати голоси пташок, тварин.
2. Діти не вміють розпізнає окремі звуки у словах; визначати перший звук у слові, виокремлювати та інтонувати звук, що частіше повторюється у словах з вірша.
3. Більшість дітей не може правильно і чітко вимовляти всі звуки особливо свистячі [з], [с], [ц], [дз], [дз’], та шиплячі [ж], [ш], [ч], [дж].
4. Діти навчаються говорити із різної силою голосу, передавати інтонації радості та смутку.
5. Діти не вміють самостійно характеризувати предмети за істотними ознаками та діями, правильно вживати слова позначення частин тіла людей та тварин.
6. Діти не знають та не використовують узагальнюючі слова, образні вирази, порівняння.
7. Діти ще не вміють самостійно вживати слова, що означаються якості предметів (величину, колір), синоніми, антоніми, спільнокореневі слова.
8. За допомогою дорослого узгоджують слова у роді числі та відмінку; утворюють однину та множину іменників
9. Діти навчаються уживати  дієслова із займенниками, ми ви всі, різні відмінкові форми я ти, він.
10. За підказкою вихователя діти утворюють іменники і прикметники із суфіксами пестливості, прикметниками із суфіксами –еньк,  -есенький.
11. Діти слабо будуть прості та складні речення, не вміють вживати слова у кличному відмінку
12. Загалом діти спілкується українською мовою але не чисто, відчутній вплив домашнього перегляду мультфільмів іншою мовою.
13. Діти розуміють мовлення дорослих.

 

Комунікативна компетентність

 

1. Діти розуміють запитання, але не всі можуть відповісти на нього самостійно і самі запитати чи поставити питання дорослим та одноліткам.
2. Не всі діти  можуть самостійно вживати ввічливі слова, привітання, прощання.
3. Діти не відтворюють  діалоги дійових осіб в ігровій формі.
4. Діти ще не мають навичок переказу за допомогою дорослого та спільного переказування.
5. Діти не вміють самостійно складати короткі (2-3 речення) сюжетні та описові розповіді за допомогою запитань дорослого та спільного мовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати моніторингового вивчення

в   групах середнього дошкільного віку  свідчать:

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»	9%	3	35%	11	32%	10	24%	5
2	«Дитина в соціумі»	6%	2	45%	14	42%	13	0	0
3	«Дитина в природному довкіллі»	9%	3	48%	15	32%	10	0	0
4	«Дитина у світі мистецтва»	6%	2	58	18	19%	6	17%	3
5	«Гра дитини»	16%	3	42%	13	42%	13	0	0
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»	22%	7	29%	9	35%	11	0	0
7	«Мовлення дитини»	13%	4	48%	15	29%	9	3%	1

 

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти на початковому рівні володіють елементарними знаннями про основні здоров’язбережувальні чинники, намагаються дотримуватися правил здоров’язбережувальної поведінки, потребують незначної допомоги дорослого.
2. Діти з допомогою дорослих застосовують набуті навички та знання щодо збереження здоров’я.
3. Діти знають, але не використовують правил безпечного перебування вдома та ЗДО, не мають елементарні навички безпечної поведінки, припускаються помилок під час практичної діяльності.
4. Діти розуміють, але не можуть самостійно скористатися навиками безпечної поведінки під час агресивного поводження однолітків та дорослих, також з малознайомими дітьми.
5. Не всі діти можуть розрізнити стан здорової і хворої людини, за допомогою дорослого виокремлюють основні ознаки захворювання.
6. Діти потребують часткової допомоги дорослого, іноді простежуються невпевнені дії в самообслуговуванні, використанні основних гігієнічних засобів  та предметів догляду: діти не розуміють, що ними потрібно користуватися індивідуально.
7. Діти потребують частого нагадування щодо збереження правильної постави в різних видах діяльності.
8. Діти застосовують набуті знання щодо збереження здоров’я з нагадуванням дорослого.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти не розуміють значення фізичних вправ для власного здоров’я, але активно використовують набуті рухова вміння в самостійній діяльності, інколи припускаються помилок при їх виконанні.

 

Особистісна компетентність

 

1. Мають уявлення про існування свого внутрішнього світу, (думки, бажання), не всі діти усвідомлюють різні сторони свого характеру, іноді припускаються помилок у назвах стану настрою.
2. Діти орієнтуються в основних почуттях, диференціюють добро та зло, але не вміють встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями життя.
3. Діти не завжди правильно називають частини свого тіла.  З допомогою дорослого називають основні органи людини, їх функції. Розуміють статеву належність, навчаються з повагою ставиться до протилежної статі.
4. Діти не усвідомлюють зв’язок своєї самооцінки з реальними досягненнями. Не розуміють, що самовихваляння є негативним виявом, потребують роз’яснень дорослих.
5. Діти не орієнтуються у своїх правах та обов’язках, не охоче обирають правильне рішення (треба - не хочу), іноді виявляють своє небажання виконувати доручення,
6. Діти потребують допомоги під час створення власного образу себе «Я», про усвідомлення свого місця у сім’ї, групі однолітків.

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

 

1. Діти знають, що таке сім’я; називають ім’я, але не вживають по батькові, розуміють стать, слабо орієнтуються у віці, не всі діти знають прізвище своєї сім’ї. можуть пояснити склад сім’ї.
2. Вміють виявляти повагу до членів своєї родини.
3. Діти виявляють інтерес до професії батьків, хоча не всі діти знають ким працюють батьки.
4. Розуміють, що родина об’єднує родичів матері та батька, не усвідомлюють ступінь спорідненості, з’ясовують з допомогою дорослого. З бажанням контактують з найближчими родичами, яких часто відвідують.
5. Діти виявляють інтерес до спільних свят, зустрічей, беруть часткову участь у родинних справах.
6. Діти не вміють піклування про своїх близьких, не простежується емоційний вияв на різні життєві ситуації.
7. Діти ознайомленні з своїм будинком, квартирою, її обладнанням. Виявляють певні труднощі у виборі предметів для створення інтер’єру у грі, потребують допомоги дорослого.
8. Знають назви предметів побутової техніки, помиляється у називанні матеріалів з яких вони зроблені, не знають правила безпечного користування.
9. Невпевнено орієнтуються в найближчому предметному оточенні, потребують допомоги дорослого, помиляються у назвах і класифікації предметів домашнього вжитку. Діти з часткою допомогою дорослих вживають узагальнюючі слова, назви та призначення побутових приладів.
10. Усвідомлюють, що знайомі можуть бути як серед дорослих, так і серед дітей. Вітаються з однолітками після нагадування дорослого.
11. Діти обізнані професіями, за бажанням можуть називають кілька з них.
12. Діти усвідомлюють свою залежність від старшого покоління, приймають опіку, не завжди розуміють, як це ставитися з повагою до дорослих, за ініціативою дорослих готові допомагати.
13. Діти не вміють піклуватися про людей похилого віку та людей з особливими потребами, не виявляють жодних емоцій.
14. Деякі діти не розуміють, що чужі – це люди, які між собою незнайомі, не знають, що поводитись з ними треба обачно, чесно; не можуть звернутися за допомогою до незнайомої людини.
15. Діти пасивно контактують з дітьми різними за віком.
16. Діти беруть епізодичну участь у груповій діяльності, потребують постійного нагадування з боку вихователів.
17. Діти свідомо ставляться до гри з однолітками, висловлюють радість та задоволення від гри, але не можуть чітко висловити своє позитивне ставлення до гри. Деякі діти частіше граються на одинці.
18.  Діти не виявляють вміння чинити справедливо, не відчувають провину, не знають та вживають слова-пояснення, вибачення, виправдання, вибачення.
19. Діти намагаються підтримувати щирі взаємини в колективі.
20. Діти мають недостатній рівень усвідомлення у виборі свого друга, виникають труднощі в ухваленні елементарних рішень, не можуть самостійно обґрунтувати свою позицію.
21. Діти потребують допомоги, відповідаючи на запитання нашу державу (назва, символи, побут, одяг; про інші країни: назви, особливості людей, які там живуть (колір шкіри, волосся, розріз очей, тощо). Діти припускаються багато помилок.
22. Діти не можуть самостійно оцінити свої вчинки, хоча за допомогою дорослого можуть диференціювати гарне – негарне, добре – погане.
23. Діти розповідають про себе цікаво, але не повними реченнями, розповідь супроводжують мімікою, жестами, інтонацією, інколи потребують додаткових запитань. Формується позитивний образ «Я».
24. Забувають назву рідної країни, не усвідомлюють що в Україні живуть українці та й інші народи; на початковому орієнтуються в її символах.
25. Діти не знають назву рідного міста, деякі діти не знають адресу вулиці де проживають, часто помиляються. Не знають адресу дитячого садка.
26. Діти знають власні імена, але не всі називають свої прізвища, не знають прізвища своїх рідних, друзів. Також помиляються в іменах та по-батькові вихователів, його помічників, інших працівників ЗДО.
27. Помиляються в назвах предметів домашнього вжитку та побуту. Не всі діти знають деталі їх застосування; не вміють самостійно застосовувати та групувати предмети за їх характерними ознаками.
28. Діти помиляються у назвах  видів транспорту.
29. Діти не зажди виконують елементарні правила поведінки у громадських місцях; не дотримуються правил безпеки на вулиці тощо. Потребують підказки дорослого.

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Діти розуміють, але не можуть самостійно відповісти на запитання про загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Діти не називають, що земля має круглу форму кулі та складається з повітря, суходолу та води. Діти не розрізняють, що таке суходоли (рівнини, пагорби, яри, гори).
2. Діти не усвідомлюють, що повітря є навколо нас, ним дихає все живе. Але розрізняють ознаки (холодне, гаряче тепле),  їх залежність від пори року. Знають що вітер - це рух повітря, він може бути корисним та завдати шкоди, але можуть відповісти на запитання потребують підказок дорослого.
3. Діти знають, як називаються водойми на Землі, але не розуміють що вода буває прісна та солона, діти тільки почали ознайомлюватися зі станами води;  діти не усвідомлюють, що вона потрібна всім живим істотам для життя.
4. Мають початкові знання про пори року, за допомогою підказок дорослого називають їхні характерні ознаки. Діти мають елементарні уявлення про природні явища, але допускаються помилок відповідаючи на запитання.
5. Діти не знають основні властивості вогню (корисний, небезпечний), правила безпеки поводження з вогнем. Не знають про небезпеку під час грози, граду, ожеледиці.
6. Діти за підказками дорослого називають рослин найближчого оточення, не усвідомлюють значення сонця, води для рослин.
7. Діти не вміють вирощувати та доглядати рослинами, отримують початкові навички.
8. За підказками дорослих називають види живих істот (комах, риби, птахи звірі, середовище їх існування), розуміють, що потрібно доглядати за живими істотами, але не мають навичок. За підказками дорослих називають основних представників тварин найближчого оточення.
9. Діти не мають уявлення про планети, зірки (Сонце, Земля, Місяць). Не володіють елементарними знаннями про космос.
10. Діти не розрізняють корисні чи шкідливі рослини та тварини.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти на початковому рівні про те як людина використовує природнє довкілля. У дітей формуються навички бережного ставлення до природи.
2. Діти не усвідомлюють себе частиною великого світу природи, не розуміють залежність власного здоров’я від стану природи.
3. Діти виявляють бажання допомогти природі (деревцю, квіточці, пташці), захистити їх, але не завжди можуть знайти правильний вихід із ситуації, навички екологозбережувальної поведінки не досконалі.

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Діти розуміють зміст прочитаного їм твору, зрідка не знають назви, авторів. Діти мають певні труднощі можуть у висловлюванні власного ставлення до твору та оцінки поведінки персонажів.
2. Діти розуміють віршовані твори, намагаються декламувати вірші на пам’ять, але потребують нагадування тексту, припускаються помилок.
3. Діти не вміють відтворювати знайомі художні твори, пасивні, не охоче беруть участь в режисерських іграх та іграх-драматизаціях, «підтримують глядацьку сторону».
4. У дітей не сформоване вміння працювати з дитячою книжкою.
5. Діти мало ознайомлені з народними піснями, колисковими,  народними іграми.
6. У малюванні діти не володіють необхідними навиками потрібними для створення власного задуму. Але залюбки використовують нетрадиційні техніки малювання.
7. У ліпленні мають труднощі у виконанні технік ліпки, недостатньо навиків для створення власного задуму, потребують допомоги дорослого.
8. В аплікації дітям складно створювати композицію, потребують допомоги дорослого, але виявляють інтерес до аплікування.
9. Дітям складно розрізняти контрастний характер, темп, динамічні відтінки музичного твору, зображувальні моменти в музиці, співвідносити їх із назвою твору.
10.  Діти не можуть самостійно визначати жанр твору, потребують допомоги дорослого.
11. Діти постійними підказками дорослого співають без напруження, діти ще не розуміють, що потрібно прислухатися до співу дітей, до музичного супроводу.
12. Діти за допомогою дорослого розрізняють за тембром ударні, шумові музичні інструменти.

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітній напрям «Гра дитини»

 

Ігрова компетентність

 

1. Діти відображають у грі діяльність та взаємовідносини дорослих у різноманітних сюжетних іграх. Використовують предмети-замінники за прикладом за ідеєю інших дітей.
2. Діти виявляють інтерес до відображення широкого кола об’єктів навколишньої дійсності.
3. Діти за підказкою дорослих класифікують іграшки, хоча інколи помиляються назвами з різних матеріалів.
4. Не всі діти вміють використовувати іграшки за призначенням.
5. Не всі діти усвідомлюють себе активним учасником ігрової діяльності, деякі діти за допомогою дорослого включаються в гру.
6. Діти чутливі до оригінального, намагаються виявити самодіяльність, вдаються до асоціативних зв’язків, діють при заохоченні.
7. Не достатньо розвинені почуття комунікабельності, товариськості, інколи мають труднощі у спілкуванні з однолітками, не вміють цінувати прихильне ставлення до себе, інших дітей групи. Зустрічаються випадки гри на одинці.
8. За підказкою дорослих визначаються із сюжетом гри,  змістом ігрових дій, вибором іграшок. Люблять гратися, але не завжди виразно виконують свою роль.
9. Деякі діти люблять гратися на одинці, не усвідомлено ставляться до гри з однолітками. Є поодинокі випадки не зацікавленості в грі.

 

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

Сенсорно-пізнавальна компетентність

 

1. Діти не мають чіткого уявлення  про ширину та товщину, помиляються у визначенні цього поняття.
2. Діти називають сенсорні еталони, але помиляються при визначенні форми предметів за допомогою геометричних фігур, як еталона (трикутник, чотирикутник, квадрат, круг).
3. Діти не достатньо орієнтуються в просторі, припускаються помилок під час розташування предметів відносно себе (ліворуч, праворуч, угорі, внизу, попереду, позаду).
4. Невпевнено орієнтуються у вживанні понять: доба, день, вечір, у відношеннях швидко, повільно.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти  помиляються у лічбі в межах 5 у прямому та зворотному порядках,  потребують допомоги дорослого при утворенні нового числа.
2. Діти припускаються помилок під час складання утворенні числових карток у порядку збільшення та зменшення. Самостійно не можуть визначати місце кожного числа в ряді від 1 до 5. Не вміють користуються кількісними та порядковими числівниками.
3. Діти не вміють чітко порівнювати групи предметів за кількістю, визначати кількісні відносини між множинами (більше, менше, стільки), потребують допомоги дорослого.

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Є проблеми з правильною звуковимовою, а саме деякі діти не вимовляють свистячі [з], [с], [ц], [дз], [дж`], шиплячі [ж], [ш], [ч], [дж], сонорні групи приголосних звуків (яких звук переважає над голосом) [в], [й], [р], [р`], [м], [н], [н`], [л], [л`],  в словах з апострофом. Після додаткових пояснень дорослого діти намагаються правильно вимовляти звуки. Деякі діти потребують корекції логопеда.
2. Діти не розуміють, як впізнавати на слух тверді й м’які приголосні звуки. Не вміють самостійно підбирати слова близького звучання (рими) та вміння самостійно добирати подібні слова.
3. Діти виявляють невпевненість у виконанні часткового звуковий аналіз слів:

- не можуть самостійно визначити місця звука в слові;

- не можуть самостійно встановлювати послідовність звуків у слові;

- придумуванням слова із заданим звуком.

4. Діти за зразком дорослого, уживають в розмові слова-назви предметів, явищ навколишнього світу, ознак, дій, кількості, слова з пестливими суфіксами.
5. Діти мають труднощі та не вміють добирати антоніми та синоніми, уживати узагальнюючі слова, потребують постійних підказок дорослого.
6. За зразком дорослого, невпевнено,  діти групують предмети за характерними ознаками та властивостями, не завжди розуміють значення багатозначних слів.
7. Діти мають труднощі під час відгадування описових загадок, але позитивно ставляться до процесу відгадування.
8. Діти з помилками утворюють форм іменників чоловічого та середнього роду в родовому відмінку однини та в родовому відмінку множини (цуценята, цуценят), потребують підказок.
9. Діти за допомогою вихователя звертають увагу на різні способи творення слів – назви дитинчат тварин та птахів, іменники з числівниками (одна лялька); з труднощами та помилками називають людей за характерними ознаками (весельчак, добряк) та збірні числівники (двоє хлопців); порядковими (перший день).
10. Діти мають труднощі утворенні прикметників з посиленою ознакою (злий-злющий); дієслів в різних особових формах зі зміною звуків (робити-роблю), але вірно утворюють дієслова наказового способу (намалюй, зачини).
11. У дітей на початковому рівні формується вміння будувати різні типи речень (прості, складні) та зі сполучниками (і, а, але), займенниками (ви, наш, хто, що).
12. Діти розуміють мовлення дорослих, полюбляють казки, вірші, оповідання.

 

Комунікативна компетентність

 

1. З допомогою дорослого запитують та будують відповідь до запитань різного типу: питання констатації (хто?, де?, що?, який?); причинно-наслідкові (як?, чому?, навіщо?)
2. З допомогою дорослого уживають у розмові з дорослими й однолітками слова ввічливості; будують діалог в уявних сюжетних ситуаціях.
3. Діти за зразком дорослих намагаються дотримуються культури спілкування в розмові з дорослими та однолітками, вживають слова ввічливості, але більшість дітей не використовують про звертанні до дорослих форму «Ви».
4. Діти не вміють складати загадки-описи предметів та іграшок,  за якими безпосередньо спостерігають, діти неохоче виконують це завдання.
5.  У дітей виникають труднощі при складанні описового порівняння двох предметів та  описуванні добре знайомих сюжетних предметних картинок.
6. Діти складають з допомогою вихователя  невеликі описові сюжетні розповіді за добре знайомим змістом сюжетної картинки, розповідь про іграшку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати моніторингового вивчення

   в групах старшого дошкільного   свідчать:

 

№ з/п	Освітні лінії	Початковий рівень		Середній рівень		Достатній рівень		Високий рівень
		%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей	%	К-сть дітей
1	«Особистість дитини»	11%	3	30%	8	59%	11		0
2	«Дитина в соціумі»	11%	3	33%	9	59%	11	14%	4
3	«Дитина в природному довкіллі»		0	30%	8	48%	13	22%	5
4	«Дитина у світі мистецтва»	7%	2	44%	12	33%	9	16%	4
5	«Гра дитини»	0	0	22%	6	52%	14	26%	7
6	«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»	11%	3	44%	12	37%	10	7%	2
7	«Мовлення дитини»	16%	4	48%	13	36%	6	0	0

 

 

 

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

 

Здоров’язбережувальна  компетентність

 

1. Діти мають уявлення про статеву приналежність, не сформоване вміння ставитися з повагою до протилежної статі.
2. Мають елементарну уяву про будову тіла й основні функції організму, відповіді не чіткі, потребують підказок дорослого.
3. За підказками дорослих дотримуються правил здоров’язбережувальної поведінки; виявляють позитивне ставлення до оздоровчих традицій.
4. Знають, але самостійно не дотримуються правил безпечної поведінки. Діти помиляються у поняттях «безпечне» та «небезпечне», мають труднощі.
5. Діти слабо орієнтуються в показниках власного здоров’я та здоров’я навколишніх людей.
6. Діти не усвідомлюють важливість правильного харчування для здоров’я та розвитку людини. Діти намагаються самостійно дотримуватися культури харчування.
7. Діти не вміють правильно користуються виделкою, ножем, але вміло користуються серветкою. Не всі діти вміють їсти охайно. Дітям потрібно постійно нагадувати про важливість дотримання правильної постави та навичок особистої гігієни.
8. Діти залюбки беруть участь у іграх із використанням дихальних вправ, точкового масажу, елементів релаксації, пальчикової гімнастики, тощо.
9. Самостійно застосовують руховий досвід у повсякденному житті, хоча інколи допускаються незначних помилок.

 

Рухова компетентність

 

1. Діти залюбки беруть участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах, знають багато ігор. Інколи помиляються у визначенні видів спорту.
2. Усвідомлено дотримуються правил, докладають вольових зусиль у подоланні труднощів. Але деякі діти негативно реагують на свої невдачі, не вміють адекватно реагувати на різні ситуації, потребують підтримки дорослого.
3. Діти на початковому рівні володіють основними рухами та навичками шикування, невпевнено виконують вправи з різних вихідних положень із предметами й без них. Не всі діти знають як правильно користуватися предметами, потребують допомоги.

 

Особистісна компетентність

 

1. Загалом діти мають уявлення про існування внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, ставлення). Знають чого хочуть (не хочуть); але не всі можуть обгрунтувати своє ставлення. Виявляють інтерес до своїх думок, але помиляються у назвах стану настрою, потребують заохочення до бесіди.
2. Орієнтуються в основних емоціях та почуттях, диференціюють добро та зло, намагаються стримувати негативні емоції. Будують дружні взаємини, але не з усіма дітьми, інколи не можуть швидко подолати всій негативний стан.
3. Діти не можуть самостійно установлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями. Для аргументації потребують допомоги вихователя. Але свої переживаннями можуть показати виразом обличчя, передати свої почуття мімікою, жестами, словами.
4. Добре оперують займенником «Я», вирізняють себе з-поміж інших. Діти  намагаються самостійно обходитися своїми силами, але все ще потребують допомоги дорослого. Вчаться знаходити спільне і відмінне між собою та іншими, хоча не можуть повною мірою самостійно відповісти.
5. На початковому рівні усвідомлюють і переживають події минулого та сьогодення, слабо орієнтуються в майбутньому; не розуміють, що обставини життя залежать від здатності допомагати самій собі.
6. Діти орієнтуються у свої правах і обов’язках, їх значеннях, але не можуть самостійно без підказок про це розповісти.
7. Більшість дітей усвідомлює, що прізвище, ім’я та по батькові вказують на її належність до роду, родини, індивідуальність.

 

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

 

Соціально-громадська компетентність

 

1. Діти знають своє ім’я, більшість не знає власне по батькові, своїх батьків та родичів. Дають відповіді на запитання з допомогою вихователя.
2. Діти усвідомлюють зміст понять «сім’я», «сімейні традиції», (склад, взаємна турбота, доброзичливі стосунки з братами, сестрами, збереження сімейних традицій). Діти розповідають про свою сім’ю з частковою допомогою педагога.
3. Не всі розуміють свої обов’язки, виконують обов’язки з нагадуванням дорослих. За бажанням можуть надати посильну допомогу.
4. Діти не чітко орієнтуються в родинних зв’язках, не розуміють ступінь спорідненості членів родини за підказкою дорослих.
5. Відчувають себе повноцінними членами родини, розраховують на розуміння й захист родичів, але не завжди можуть відповідно ставиться до них. Діти не завжди цікавляться родинними справами.
6. Потребують нагадування дорослих щодо дотримання норм і правил сімейного (родинного) співжиття.
7. Діти інколи помиляються називаючи різні професії дорослих, та їх особливості (робочий одяг, знаряддя праці тощо) інколи не знають деяких назв професій, потребують пояснень вихователя. Діти не усвідомлюють, що потрібно дбайливо ставиться до результатів праці.
8. Вміють вирізняти знайомих людей з поміж-інших (друзів, сусідів, працівників закладу), вітаються за нагадуванням дорослих. Інколи не помічають дорослих та поводяться стримано.
9. Не всі діти розуміють, що з «чужими» треба поводитися обачно, не достатньо сформований інстинкт «самозбереження». У разі потреби тільки деякі діти можуть звернутися до сторонніх за допомогою.
10. Діти мають навички спілкування з іншими, але не завжди їх використовують. Здатні входити в контакт із різними за віком дітьми, але потребують  допомоги у налагоджені спілкування.
11. Діти не завжди дотримуються меж прийнятності і неприйнятної поведінки, потребують допомоги дорослого. Домагаються визнання себе іншими дітьми,  прагнуть бути бажаними у грі, спілкуванні.
12. Діти не завжди відчувають межу допустимої  поведінки, не вміють уникати гострих суперечок, з підказкою вихователя вчаться порозумітися. Інколи не прислухаються до думки інших дітей, не можуть самостійно вийти з конфліктної ситуації.
13. Діти орієнтуються у принципах спілкування та спільної діяльності з допомогою дорослих. Не в повній мірі усвідомлюють, що групу гуртують спільні цінності, відвертість взаємин, довіра, певні поведінкові норми.
14. Діти розуміють, що дружба – це вияв довіри, відданості, поваги між людьми. Інколи не дотримуються дружніх взаємин із дітьми в групі, але усвідомлюють, що дружбою треба дорожити.
15. Більшість дітей знають, як називається наша держава, ознайомленні державною символікою, назвою столиці, хоча інколи помиляються, знають  назву свого міста, ознайомленні з його символікою. Потребують додаткового вивчення державних свят.
16. Діти почали знайомитися з назвами народних оберегів-символів, називають декілька з них. Мають елементарні уявлення про особливості українського національного одягу, рослинні символи, але не всі діти самостійно можуть відповісти на запитання на цю тематику.
17. Мають елементарні уявлення про школу, але не обізнані з особливістю діяльності учня та вчителя.
18. Усвідомлюють своє місце в соціальному середовищі, інколи не можуть знайти вихід із життєвої ситуації.
19. Діти знають свої імена, не всі називають власне по-батькові, знають і називають свої прізвища, але не всі знають прізвища друзів. Знають імена та по-батькові  вихователів та інших працівників ЗДО.
20. Діти знають багато казок, легенд. оповідань та віршів про природу та предметний світ, але дітям складно розповідати без підказок дорослого, діти потребують додаткових запитань.
21. Діти диференціюють представників різної статі, знають про взаємини між людьми як представниками різної статі.
22. Діти ще не можуть в повній мірі оперувати поняттями «держава», «державна символіка», знають як називається, але інколи помиляються в назві столиці. Діти не знають назв гір, річок та морів, не орієнтуються в місце розташування найбільших міст та України на карті.
23. Діти знають назви предметів домашнього вжитку та побутової техніки, їх деталі, з частковою допомогою дорослого можуть пояснити способи застосування та безпечного поводження.
24.  Діти обізнані з народними оберегами-символами (рушники, кольори на ньому); українським національним одягом: вінком (квіти та стрічки); рослинами-символами (калина, дуб, верба, барвінок), тощо. Але діти потребують підказок дорослого, відповіді не завжди повні.
25. Мають уявлення про школу, але не можуть чітко визначити діяльність учня, вчителя.
26. Діти інколи не дотримується правил культури людських взаємин, навичок взаємоповаги у спілкуванні та спільній діяльності, потребують підказок дорослого. Не всі діти розуміють, що потрібно шанобливо ставиться до інших людей і дорослих і однолітків.

 

 

 

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

 

Природничо-екологічна компетентність

 

1. Загалом діти загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Знають, що вода буває прісна та солона, але дають не чіткі і не завжди правильні відповіді.  Не всі діти можуть самостійно розрізнять стани води. Діти знають у ній живуть живі істоти. Не всі діти можуть самостійно пояснити, як надходить до осель, як впливає на вироблення енергії.
2. Діти не усвідомлюють, що повітря навколо нас, ним дихає все живе. З допомогою дорослих розрізняють ознаки повітря, аналізують повітря в залежності від пори року Не всі діти усвідомлюють, що вітер – це рух повітря, може бути різної сили, корисним чи завдавати шкоду.
3. Діти не усвідомлюють, що суша може бути різної форми (рівнини пагорби, яри, гори), але відповіді невпевнені. Знають, що на суходолі люди будуть житло, обробляють грунт. Мало хто знає, що в надрах є корисні копалини.
4. Цікавляться інформацією природничого характеру, мають бажання зрозуміти суть явищ, визначити взаємозв’язки. Аналізують з допомогою дорослого.
5. Діти з помилками визначають про пори року. Не вміють вести календар природи. Не усвідомлюють причини природних явищ, хоча називають їх. З допомогою педагога вчаться їх розрізняти та характеризувати їх. Мало обізнані та не володіють навиками безпечної поведінки.
6. Не достатньо орієнтуються у небезпечних явищах природи: пожежа у природі, землетрус та виверження вулкану. Слабо володіють елементарними навичками поводження з вогнем. Не усвідомлюють про небезпеку під час грози, граду, ожеледиці, не можуть самостійно дотримуватися правил безпеки.
7. Не всі діти знають назви найпоширеніші рослини своєї місцевості, помиляються. Не всі усвідомлюють, що рослини потребують світла, води, поживного грунту, що вони залежать від стану погоди. Діти помічають, але не можуть, пояснити чому та як відбуваються зміни в житті рослини відповідно до пір року.
8. З підказками вихователя діти можуть розрізнити види рослин: дикорослі, культурні, кімнатні, лікарські рослини. Діти не усвідомлюють чим вони корисні для нас: виділяють кисень, забезпечують їжею тварин. Але розуміють, що потрібно охороняти рослини.
9. Діти з помилками, але розрізняють тварини за зовнішніми ознаками, не можуть вміють їх класифікувати самостійно.
10. Діти самостійно не розрізняють види птахів (дикі, осілі та перелітні), потребують допомоги дорослого.
11. Діти не усвідомлюють зміни, що відбуваються у тварин, птахів, комах у різні пори року.
12. Діти на середньому рівні орієнтуються в тому, що всесвіт, це безліч зірок, планет. Хоч із допомогою дорослого можуть назвати деякі з них. Діти ще не розуміють що Сонце це джерело світла й тепла, а Місць супутник Землі, всі вони мають форму кулі та обертаються.

 

Навички, орієнтовані на сталий розвиток

 

1. Діти не орієнтуються в тому що  довкілля і життєдіяльність людини взаємопов’язані, потребують роз’яснень дорослих.
2. Діти мають слабкі уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи для збереження  та відновлення тварин та рослин, що зникають.
3. Діти обізнані, але не усвідомлюють в повній мірі, що природнє середовище планети Земля та Всесвіт є цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце Місяць.
4. Діти не усвідомлюють себе частиною великого світу, залежність свого здоров’я від стану природи. Але прагнуть до самостійних дій у природі (доглянути, протидіяти тим, хто шкодить).

 

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

 

Мистецько-творча компетентність

 

1. Діти розрізняють жанри художнього твору (казка, оповідання, вірші, байка), зрідка помиляються.
2. Не завжди діти знають повну назву твору та імена авторів. Відповідають на запитання невпевнено за змістом прочитаного, щоб відтворити зміст почутого твору потребують додаткових запитань.
3. Розуміють ідею твору. Не орієнтуються в його композиційній структурі, не завжди можуть самостійно аналізувати та оцінювати характер, вчинки персонажів, потребують незначної допомоги дорослого.
4. Не вміють декламувати вірші на пам’ять, лише окремі вихованці. Не охоче розказують скоромовки, лічили тощо.
5. Не завжди розуміють і можуть самостійно правильно пояснити прихований зміст приказок та прислів’їв.
6. Не знають портрети відомих українських письменників, не знають назви написаних ними творів.
7. Діти відтворюють зміст художнього твору, охоче виконують ролі, з допомогою дорослого навчаються передавати характери  персонажів у театралізованих іграх за змістом знайомих художніх творів.
8. На доступному рівні аналізують твори різних мистецтва, але не всі діти розуміють їх особливості як спільні так і відмінні, потребують роз’яснень дорослих.
9. Діти за прикладом дорослих створюють власні художні образи в різних видах образотворчого мистецтва.
10. Діти самостійно не орієнтуються на колір, лінії, форму, ритм, композицію, як на засоби художньої виразності, потребують постійної допомоги дорослого.
11. Більшість дітей виявляють ініціативу в музично-руховій та пісенній діяльності.
12. Діти з помилками визначають жанрів маршу, пісні, танцю. За допомогою додаткових запитань дорослих визначають особливості, можуть розрізнити характери. Але впізнають мелодію знайомого музичного твору, називають улюблені музичні твори.
13. Діти не мають елементарного поняття про структуру музичного твору, не розрізняють властивості звука (довгий-короткий, високий-низький, але відрізняють гучний-тихий).
14. Більшість дітей співають пісні виразно природнім голосом, хоча деякі діти потребують словесних підказок педагога, співають неохоче, не вимовляють чітко слова, не прислухаються до музичного супроводу.

 

Освітній напрям «Гра дитини»

 

Ігрова компетентність

 

1. Достатньо відображають у грі діяльність та взаємини дорослих, намагаються урізноманітнювати сюжет гри. Використовують предмети-замінники.
2. Діти виявляють цікавість та бажання до відображення об’єктів навколишнього діяльності.
3. Знають та впізнають різні види іграшок.
4. Знають і називають різні види образних іграшок
5. Знають їх властивості.
6. Діти можуть самостійно визначитися із сюжетом гри, інколи потребують підказки дорослого.
7. Діти не завжди дотримується ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.
8. Діти свідомо ставляться до гри з однолітками, отримують радість та задоволення від гри.
9. При заохоченні виявляють самостійність та ініціативність, обирають, підтримують та вибудовую різні сюжети.
10. З допомогою дорослого діти намагаються організовувати спільну з однолітками діяльність, налагоджувати взаємини, тільки деякі діти здатні до самостійних дій.

 

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

 

 

Сенсорно-пізнавальна компетентність

 

1. Дітям помиляються використанні слів-термінів ознак величин «висота, товщина, ширина, довжина», допускаються неточностей під час побудови ряду величин. Діти ще не знають одиниць вимірювання: сантиметр, кілограм, літр. Не володіють навичками вимірювання.
2. Діти розпізнають геометричні фігури та їх властивості (трикутник, чотирикутник, круг, квадрат, не знають, що таке п’ятикутник та ромб, шестикутник). З допомогою педагога здійснюють серіацію і класифікацію геометричних фігур за певною ознакою. Діти не знають елементів многокутника: сторони, вершина, кут.
3. Діти вагаються під час  визначення розташування предмета на площині, проміжних напрямків (верхній лівий кут, правий нижній кут).
4. Діти не мають уявлення про співвідношення одиниць часу, не вміють користуватися календарем.

 

Логіко-математична компетентність

 

1. Діти не володіють кількісною та порядковою лічбою в межах 10.  Не утворюють число різними способами, припускаються помилок у розрахунках. Діти намагаються порівнювати суміжні числа, не вживають терміни «попереднє», «наступне» число.
2. Діти не знають склад числа в межах 10, помиляються під час заповнення карток на склад числа. Не називають компоненти дії додавання «сума», «доданок».
3. Діти не вміють обчислювати приклади в межах 5 на додавання та віднімання за допомогою лінійки.
4. Діти самостійно не вміють складати та розв’язувати задачі на знаходження суми та залишку, на зменшення та збільшення числа на кілька одиниць.

 

 

 

 

 

 

Освітній напрям «Мовлення дитини»

 

Мовленнєва компетентність

 

1. Діти з деякими помилками вимовляють всі групи звуків рідної мови слова зі збігом приголосних (книга), а африкатами (дж),(дз).
2. Не всі діти розрізняються наголос в окремих словах, за зразком дорослого правильно вимовляють слова і фрази за допомогою наголосу, інтонації.
3. Не всі діти розуміють, що таке рима, за зразком дорослого повторюють намагаються добирати найпростіші рими, зокрема імена, потребують часткової допомоги дорослого.
4. Знають, але не охоче розповідають скоромовки, загадки, приказки. За підказками педагога вживають:

- слова-назви предметів, дій, ознак, властивостей;

- добирають синоніми, антоніми, омоніми, багатозначні слова.

5. Діти не впевнено вживають слова для визначення якостей і властивостей об’єктів, вчаться характеризувати зовнішність, риси, поведінку, людей та тварин.
6. Діти невпевнено добирають слова, що виражають емоційні стани (настрій сумний веселий), узагальнюючі слова, образні порівняння, потребують часткової допомоги дорослого.
7. Діти загалом правильно вживають назви людей за фахом, але з деяким роздумом.
8. Вживають закінчення родового відмінку іменників у однині та множині  у назвах, що мають тільки форму множини, інколи помиляються.
9. Правильно вживають різні форми слів для назви різних об’єктів, помиляються утворюючи назви дитинчат тварин, зокрема з пестливими суфіксами, назви малят тварин і назви тварин жіночого родовід іменників чоловічого роду й навпаки.
10. Мають граматичне чуття до утворення слів, узгоджують різні частини мови в роді числі та відмінку; не розпізнають спільнокоренневі слова.
11. Діти складають прості та складні речення зі сполучниками з підказками дорослого. Роблять помилки при вживанні вставних слів, в утворенні порівняльних зворотів зі сполучниками (мов, наче).
12. Діти не усвідомлюють що в українська мова є державною, але вільно спілкуються українською мовою, мова не чиста, чути багато суржику.
13. Правильно, але не чітко вимовляють всі звуки української мови, спілкуються українською мовою, багато дітей розмовляє суржиком.
14. Слухають і вільно розуміють мовлення дорослих.

 

Комунікативна компетентність

 

1. Уміють підтримувати розмову, будувати різні форми діалогу, хоча говорять з незначними мовленнєвими недоліками.
2. Не всі діти вміють слухати свого співрозмовника незалежно від міри прихильності, при спонуканні пригадують навички поведінки.
3. Підтримують інтерес дітей до спілкування з однолітками в різних видах діяльності, за допомогою дорослого можуть налагоджувати взаємини з партнерами по грі.
4. З частковою допомогою дорослого складають перекази казок та оповідань, дають характеристику вчинків персонажів.
5. З допомогою дорослого складають описові та сюжетні розповіді за дидактичними картинками, порівняльні описи двох іграшок.
6. Діти виявляють словесну творчість: самостійно складають казки, короткі історії із введенням образів. Діти мають середній рівень словникового запасу.
7. З незначними підказками дорослого складають описи-загадки, описують добре знайомі репродуктивні картини. Залюбки беруть участь у складанні колективного листа.

 

 

 

 

 

 

Н А К А З

 ЗДО №7

06 вересня 2023р.

                                                                                                                        №67

 

Про  організацію  проведення

моніторингового дослідження якості освіти

 

На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів від 14.12.2011 р. № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку визначених Базовим компонентом дошкільної освіти та з метою забезпечення ефективного відстеження якості  освіти у дошкільному навчальному закладі, підвищення якості підготовки дітей до школи, виявлення можливих передумов труднощів адаптації до школи та створення умов щодо формування готовності дітей до навчання у школі.

 

НАКАЗУЮ:

1. Потягом 2023-2024 навчального року, згідно з планом роботи, провести моніторингові дослідження рівня сформованості ключових компетенцій у вихованців ЗДО відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція, використовуючи методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (редакція Н.М. Шаповал, О.М. Кулик, Т.В. Киричук)
   1. Стартовий моніторинг (для виявлення напряму і корекції освітньої діяльності з дітьми).

Термін: жовтень 2023 р.

1. Проміжний моніторинг (для визначення динаміки розвитку вихованців).

Термін: січень 2024р.

1. Підсумковий моніторинг (для визначення сумарного кінцевого показника набутих дітьми компетенцій за освітніми лініями)

Термін: травень 2024р.

1. Призначити відповідальним за організацію, підготовки та проведення моніторингу якості освіти в ЗДО, вихователя-методиста Редько Н.Л.    
2. Вихователю-методисту Редько Н.Л.:

3.1. Скласти план проведення моніторингу розвитку дітей закладу освіти відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти до 31.10.2023р.

3.2. Ознайомити педагогів з планом проведення моніторингового дослідження до 05.10.2023 р.

3.3. Провести роз’яснювальну роботу щодо здійснення моніторингу з вихователями всіх вікових груп та педагогами-спеціалістами до 05.10.2023 р.

4. Вихователям та педагогам-спеціалістам:

4.1. Здійснювати педагогічне вивчення розвитку дітей згідно з термінами складеного плану.

4.2. Вносити результати моніторингового обстеження кожної дитини в картку фіксації результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.

4.3. Визначати за динамікою змін у розвитку дошкільників необхідні методи надання їм допомоги за кожним освітнім напрямком Базового компонента дошкільної освіти, а також вносити корективи в освітній  процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.

5. Практичному психологу Онищук Ж.М. проводити оцінювання готовності старших дошкільників до школи лише за згодою батьків або осіб що їх замінюють:

5.1. До 01.05.2024р. забезпечити вивчення готовності дітей старшого дошкільного віку до школи на засадах комплексного підходу.

5.2. Забезпечити надання педагогічної, психологічної допомоги дітям щодо підготовки до школи шляхом виявлення можливих передумов труднощів адаптації до школи та створення умов щодо формування готовності дітей до навчання у школі.

5.3. Сприяти проведенню  корекційної роботи за результатами моніторингу якості освіти  з дітьми та їх батьками.

5. До 20.05.2024р. узагальнити матеріали діагностичного обстеження готовності до школи дітей старшого дошкільного віку .

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.