КЗДО №7 Дубенської МТГ Рівненської області
Рівненська область, Дубенський район

Освітня програма КЗДО

 

        

  СХВАЛЕНО                                                ЗАТВЕРДЖУЮ

Протокол педагогічної ради                      директор ЗДО №7

Від 29.08.2025  №1                                     _____________ Галина ІЩИШИНА

                                                                     29.08.2025

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

закладу дошкільної освіти №7

комбінованого типу

Дубенської міської ради

 

на 2025/2026 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дубно

2025

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 

закладу дошкільної освіти №7

комбінованого типу Дубенської міської ради

 

на 2025/2026 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1.

Вступ

4

1.1.

Мета і завдання освітньої програми

4

1.2.

Нормативно-правова база та обов’язковий мінімум програми

5

2.

Загальний обсяг та очікувані результати навчання вихованців

6

2.1.

Перелік програм та інноваційних освітніх практик, що застосовуються у ЗДО №  у 2025/2026 н.р.

6

2.2.

Розподіл групових (фронтальних) занять на тиждень

7

2.3.

Організація освітнього процесу (форми, тривалість, безпека, гуртки, корекційна підтримка)

8

2.4.

Очікувані результати

9

3.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів; логічна послідовність їх вивчення

9

3.1.

Зміст та послідовність реалізації програми за освітніми напрямами

10

3.2.

Умови реалізації результатів дошкільної освіти

11

3.3.

Додаткові освітні практики (ігрова діяльність, цифровізація, емоційно-ціннісні програми тощо)

12

4.

Корекційно-розвитковий складник освітньої програми

15

4.1.

Загальні засади підтримки дітей з ООП

15

4.2.

Корекційно-розвиткові заняття (психолог/логопед/дефектолог)

15

4.3.

Програми та корекційна складова для груп

15

4.4.

Очікувані результати навчання

16

5.

Форми організації освітнього процесу

16

6.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти (ВСЗЯО)

17

6.1.

Напрями, показники та методи збору інформації для оцінювання якості освітнього процесу

18

6.2.

Вивчення ІІ компонента оцінювання якості освіти — «Організація освітнього  процесу з урахуванням  індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного вихованця»

18

7.

Моніторинг показників компетентності дітей за освітніми напрямами БКДО

20

8.

Наступність ЗДО та ЗЗСО

21

9.

Партнерська взаємодія педагогів та батьків ЗДО

22

10.

Показники реалізації освітньої програми

22

Додатки

 

1.

Реєстр нормативно-правової бази (державні акти + локальні положення ЗДО)

24

2.

Портрет випускника

27

3.

 Примірний тижневий розподіл організованої освітньої діяльності (за віковими групами)

 

4.

Режими дня (усі вікові групи, 10,5-годинний режим).

 

27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ВСТУП

Повна назва навчального закладу

 Заклад дошкільної освіти №7 комбінованого типу

Дубенської міської ради Рівненської області

Кількість вихованців

117

Число місць за типовим проектом

120

Кількість вихованців:

 

- в групі раннього віку

18

- в групах дошкільного віку

99

Кількість груп (усього), із них:

6

груп раннього віку

1

дошкільного віку

5

логопедична група

-

інклюзивні групи

6

Режим роботи груп

10,5 годин

Режим роботи закладу

 

Заклад працює за 5-денним режимом роботи.

Режим роботи закладу: 7.30 – 18.00.

Вихідні дні – субота, неділя, святкові дні.

Мова навчання

українська державна мова

Всього працівників

В закладі працює 40 працівників, з них 24 педагоги, в тому числі керівник, вихователь-методист, практичний психолог, вчитель – логопед, музичний керівник, інструктор з фізкультури, асистенти вихователя, вихователі.

Тривалість навчального року

 

Навчальний рік у закладі розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року.

Літній період – з 1 червня до 31 серпня.

 

Заклад дошкільної освіти №7 комбінованого типу Дубенської міської ради  Рівненської області є безпечним і розвивальним середовищем, де створено умови для всебічного розвитку дітей раннього та дошкільного віку. У своїй діяльності заклад орієнтується на формування ключових компетентностей, морально-ціннісних орієнтирів та життєвого досвіду вихованців.

У 2025/2026 навчальному році пріоритетом визначено забезпечення максимально можливого рівня безпеки кожної дитини, організацію якісного освітнього процесу з урахуванням індивідуальних задатків, здібностей і потреб вихованців, формування стійкої мотивації до пізнання й саморозвитку. Особлива увага приділяється психоемоційній підтримці дітей і педагогів, розвитку культури безпечної поведінки та цифрової гігієни, вихованню патріотизму й національної ідентичності.

1.1. Мета і завдання освітньої програми

Відповідно до статті 4 та статті 16 Закону України «Про дошкільну освіту» (редакція від 06.06.2024 № 3788-IX), статті 33 Закону України «Про освіту», у 2025/2026 навчальному році заклад дошкільної освіти №7  комбінованого типу Дубенської міської ради Рівненської області спрямовує діяльність на всебічний розвиток дитини дошкільного віку, формування моральних норм, життєвого досвіду, соціальних і громадянських компетентностей.

Мета освітньої програми: забезпечення якісної організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, створення безпечного й розвивального середовища, що сприяє збереженню фізичного та психічного здоров’я дітей, розвитку їхніх задатків, здібностей та формуванню ключових компетентностей.

               Пріоритетне завдання: «Формування  в дітей життєвої компетентності, національно-патріотичної свідомості та навичок здорового і безпечного способу життя»

Основні завдання ЗДО на 2025-2026 навчальний рік

1. Продовжити  роботу з утвердження в свідомості дошкільників патріотичних почуттів  через любов до рідного краю;

2. Удосконалити систему індивідуальної роботи з дітьми , які мають ООП , у процесі формування партнерської взаємодії педагогів та батьків;

3. Провести самооцінювання з напрямку «Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного вихованця».

 

Завдання освітньої програми:

  1. Організація освітнього процесу:
  • адаптація методів навчання й виховання до умов воєнного стану;
  • підготовка дітей до дій у надзвичайних ситуаціях;
  • реалізація освітнього процесу в очному та дистанційному форматах (за потреби).
  1. Безпека та збереження здоров’я:
  • навчання дітей правилам безпеки життєдіяльності;
  • створення умов для підтримки фізичного та психічного здоров’я в умовах тривалих тривог;
  • психологічна підтримка вихованців і педагогів.
  1. Розвиток особистості:
  • розвиток пізнавальних інтересів і творчості дітей;
  • формування морально-ціннісних орієнтирів, товариськості, доброзичливості;
  • стимулювання ініціативності, самостійності й активності у соціумі.
  1. Інтеграція видів діяльності:
  • забезпечення комплексного підходу до розвитку дитини через різні види діяльності;
  • варіативність та інноваційність навчальних матеріалів.
  1. Партнерство з батьками та підтримка педагогів:
  • єдність вимог і підходів у вихованні дітей у ЗДО та сім’ї;
  • підвищення педагогічної культури батьків;
  • підтримка безперервного професійного розвитку педагогів.
  1. Корекційно-розвиткова робота:
  • організація спеціалізованої допомоги дітям з особливими освітніми потребами;
  • корекція порушень розвитку через інклюзивні та логопедичні програми.
  1. Наступність освіти:
  • забезпечення плавного переходу дітей до початкової школи без перевантаження;
  • формування готовності до навчання в Новій українській школі.

1.2. Нормативно-правова база

Освітня програма ЗДО №7 укладена відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів у сфері освіти:

  • Закон України «Про освіту» (ст. 33);
  • Закон України «Про дошкільну освіту» (розділ ІІІ, статті 15, 16, 19; розділ IV, статті 22–23);
  • Закон України «Про охорону дитинства»;
  • Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт) — наказ МОН України від 12.01.2021 № 33;
  • Санітарний регламент для закладів дошкільної освіти;
  • Положення про заклад дошкільної освіти;
  • накази й методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України;
  • рішення та розпорядчі документи Управління освіти і науки ----облдержадміністрації та виконавчого комітету --- міської ради.

Програма також враховує:

  • Концепцію цифрової гігієни дітей дошкільного віку;
  • вимоги щодо створення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану, у тому числі під час тривалого перебування дітей у захисних спорудах;
  • рекомендації з організації психолого-педагогічної підтримки дітей та педагогів.

(Розширений перелік нормативних документів Додаток 1.)

2. Загальний обсяг та очікувані результати навчання вихованців

Освітній процес у ЗДО здійснюється на основі програмно-методичного забезпечення, що формує єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення результатів навчання (компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти, затверджений наказом МОН України від 12.01.2021 №33).

У закладі застосовуються чинні комплексні та парціальні програми, рекомендовані МОН України, а також програми, схвалені педагогічною радою. Такий вибір забезпечує реалізацію принципів наступності, інклюзивності, безпечного освітнього середовища, розвитку цифрової грамотності та формування стійкості до сучасних викликів.

Відповідно до рішення педагогічної ради ЗДО (протокол №1 від 29.08.2025 р.), освітній процес у 2025/2026 навчальному році організований із використанням комплексних і парціальних програм, інноваційних практик і методик, що відповідають державному стандарту та освітнім потребам вихованців.

 

2.1. Перелік програм та інноваційних освітніх практик, які застосовуються у ЗДО у 2025/2026 н.р.

 

Назва програми / методики

Автор(и), організація

Гриф / рекомендації

Використання у групах

1.

«Українське дошкіля». Програма розвитку дитини дошкільного віку

Білан О.І.

Лист ІМЗО від 06.12.2021 №22.1/12-Г-751 

всі вікові групи

2.

Програма з народознавства «Рівнезнавство»

КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Рівненської міської ради»

 

старші групи

3.

Парціальна програма навчання дітей молодшого дошкільного віку англійської мови «Білінгвальне майбутнє. Дошкільна освіта»

Міністерство освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Громадська спілка «Про дитинство»

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» 21/08-758 від 01.09.2025

Групи молодшого дошкільного віку

 

 

 

4.

 

Парціальна програма розвитку дитини від 2 до 6 років через гру «Творці майбутнього»

 

Керівниця авторського колективу

О.Ю. Рома

Піскова І. Ю., Малевич Г. В., Шварова Г. В.

 

Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України від 12.01.2023 № 21/10-8

 

Групи старшого дошкільного віку

5.

«Про себе треба знати, про себе треба дбати». Програма з основ здоров’я та безпеки

 

Протокол №5 від 21.08.2024. Каталог

старші групи

6.

«Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього, старшого дошкільного віку із знм»

Л.І.Трофименко

Рекомендовано МОН

 

7.

Оздоровчі технології: дихальні гімнастики

Безкоровайний Д. О.

Протокол кафедри фізичного виховання і спорту №4 від 28.11.2024

всі групи

 

            З метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених комплексних та парціальних програм загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:

 

2.2.Розподіл групових фронтальних занять на тиждень

У 2025/2026 навчальному році у групах з 10,5-годинним перебуванням
(5-денний робочий тиждень) за програмою «Українське дошкілля»

 

Освітні напрями / види діяльності

3-й рік життя

4-й рік життя

5-й рік життя

6-й рік життя

Художньо-естетичний розвиток

       

Музична діяльність

2

2

2

2

Образотворча діяльність

1/ 0,5 ліпл. / 1 апл. 

1 мал. / 0,5 ліпл. / 1 апл.

1 мал. / 1 ліпл. / 1 апл.

3

Фізичний розвиток

2

2

2

2

Пізнавальний розвиток

       

Ознайомлення із соціумом

1

1

1

1

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

1

 

Сенсорний розвиток (ранній вік)

1

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

1

Мовленнєвий розвиток

       

Розвиток мовлення

1

1

1

1

Художня література

0,5

0,5

0,5

1

Підготовка до навчання грамоти

1

Усього занять на тиждень

10

10

11

13

Спеціальні групи

Категорія групи

Особливості організації

Логопедична / інклюзивна

Освітній процес організовується за індивідуальними програмами розвитку (ІПР). Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідно до висновків інклюзивно-ресурсного центру, рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу та чинних парціальних і корекційних програм. Кількість і тривалість занять визначається індивідуально.

2.3. Організація освітнього процесу

Напрям / Параметр

Зміст, нормативне обґрунтування

Тривалість занять

Визначається відповідно до Санітарного регламенту для ЗДО (постанова МОЗ від 24.03.2021 №305).

  • 2-й рік життя – до 10 хв.
  • 3-й рік життя – до 15 хв.
  • 4-й рік життя – 15–20 хв.
  • 5-й рік життя – 20–25 хв.
  • 6-й рік життя – 25–30 хв.

Форми організації

Фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття з урахуванням психофізичних та індивідуальних особливостей дітей. Перевага – інтегрованим формам, які дозволяють поєднувати завдання кількох освітніх напрямів.

Безпека під час повітряної тривоги

Освітній процес продовжується в укритті (захисній споруді) з урахуванням умов приміщення та психоемоційного стану дітей. Використовуються методи психологічної підтримки та матеріали МОН, ЮНІСЕФ.

Фізичний розвиток

Фізкультурні заняття не враховуються у навчальне навантаження. Реалізуються окремо або під час фізкультхвилинок, рухливих ігор, прогулянок.

Гурткова діяльніст

  Проводиться у другій половині дня, окремо від основних занять. Тривалість – 15–25 хв. Вибір гуртків здійснюється відповідно до інтересів дітей та побажань батьків.

 

Корекційно-розвиткова робота

 

Організовується у  інклюзивних групах.

Заняття проводять практичний психолог, учитель-логопед, дефектолог, асистент вихователя.

Реалізація – за ІПР та графіком команди супроводу.

2.4. Очікувані результати

Реалізація освітньої програми у 2025/2026 навчальному році забезпечує досягнення таких результатів:

  • Фізичний розвиток: сформованість основних рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, сформовані оздоровчі та безпекові навички.
  • Когнітивний розвиток: розвинені сенсорні здібності, елементарні математичні уявлення, дослідницькі уміння, інтерес до пізнання світу.
  • Мовленнєвий розвиток: сформовані базові мовленнєві вміння, культура спілкування українською мовою, готовність до опанування грамоти.
  • Соціально-емоційний розвиток: здатність співпрацювати, проявляти емпатію, дотримуватися правил, розв’язаність у спілкуванні з дорослими та дітьми.
  • Естетичний розвиток: інтерес до мистецтва, художньо-продуктивної діяльності, сформоване емоційно-ціннісне ставлення до творчості.
  • Ігрова діяльність: розвинена ініціативність, самостійність і креативність у грі, уміння домовлятися й співпрацювати.
  • Національно-патріотичне виховання: любов до України, повага до її культури та традицій, сформованість ціннісного ставлення до держави і суспільства.
  • Цифрова грамотність та культура цифрової гігієни: початкові знання й навички безпечної поведінки в інформаційному середовищі.
  • Психологічна стійкість: базові навички подолання стресу, уміння діяти у надзвичайних ситуаціях, готовність до тривалого перебування у захисних спорудах.

3. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОСВІТНІХ НАПРЯМІВ,

 ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітній процес у ЗДО у 2025/2026 навчальному році спрямований на формування ключових компетентностей дітей дошкільного віку згідно з освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту), затвердженого наказом МОН України від 12.01.2021 № 33.

Основний зміст дошкільної освіти структуровано за такими освітніми напрямами:

  • «Особистість дитини»;
  • «Дитина в соціумі»;
  • «Дитина в природному довкіллі»;
  • «Дитина у світі культури і мистецтва»;
  • «Гра дитини»;
  • «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
  • «Мовлення дитини».

Додатковий компонент представлений освітніми лініями:

  • «Соціально-фінансова грамотність» (у межах напряму «Дитина в соціумі»);
  • «Спортивні ігри» (у межах напряму «Особистість дитини»).

У закладі забезпечується наступність і логічна послідовність змісту освітніх напрямів, що унеможливлює виключення будь-якої лінії з основної частини. Це гарантує цілісність розвитку дитини та її готовність до адаптації в умовах початкової школи.

3.1. Зміст та послідовність реалізації програми

Освітній напрям

Зміст освітнього процесу

Особистість дитини

Передбачає:

- формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності;

- виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Дитина в соціумі

 

Передбачає:

формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Дитина в природному довкіллі

 

Передбачає:

природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримання правил природокористування.

Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

Мовлення дитини

 Передбачає:

 засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

Дитина в світі культури

Передбачає:

 формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Гра дитини

Передбачає:

 розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Передбачає:

 сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

3.2.  Умови реалізації результату дошкільної освіти

Напрям

Зміст та обґрунтування

Відповідальність сім’ї за розвиток дитини

Батьки або законні представники несуть обов’язок щодо виховання, розвитку й навчання дитини незалежно від того, відвідує вона ЗДО чи ні. Вони відповідають за збереження життя і зміцнення здоров’я дитини, формування в неї усвідомленого ставлення до здорового способу життя.

Взаємодія ЗДО із сім’єю

Освітня програма передбачає активне партнерство педагогів і батьків, що підвищує культуру відповідального батьківства. Взаємодія спрямована на розвиток психологічної культури всіх учасників освітнього процесу, формування навичок підтримки та взаємоповаги.

Вимоги до педагога

Педагог має забезпечувати якісну реалізацію стандарту дошкільної освіти: володіти широким світоглядом, високим рівнем фахової підготовки, умінням створювати безпечне та розвивальне середовище, будувати партнерські стосунки з дітьми та батьками.

Зміст та організація освітнього процесу

Організація здійснюється на основі: діяльнісного підходу (здобуття особистого досвіду у всіх видах діяльності); компетентнісного (розвиток ключових компетентностей); інтегрованого (цілісна картина світу, взаємозбагачення соціальних контактів); особистісно орієнтованого (розвиток самостійності, ініціативності, креативності). Пріоритет надається навчанню через гру як наскрізному принципу.

Універсальний дизайн та безпека

У ЗДО створюється доступне, інклюзивне і безпечне середовище. В умовах воєнного стану особлива увага приділяється організації укриттів, безпечному перебуванню дітей під час повітряних тривог, формуванню стресостійкості й навичок безпечної поведінки.

Наступність між дошкільною та початковою освітою

Забезпечується узгодженість підходів і методів ЗДО та початкової школи. Розвиток компетентностей у дошкільному віці створює фундамент для адаптації дитини до нової соціальної ролі учня без перевантажень. Використовуються методи педагогічної взаємодії, що формують готовність до навчання в школі.

Відповідальність громади

Громада та місцеві органи влади зобов’язані реалізовувати державну політику у сфері дошкільної освіти, створювати умови для безпечного й доступного функціонування ЗДО, у т.ч. забезпечувати їх ресурсами, адаптацію до вимог цивільного захисту, підтримку інклюзивного навчання.

3.3. Додаткові освітні практики

З метою підвищення якості дошкільної освіти та забезпечення індивідуалізації навчання у ЗДО у 2025/2026 н.р. впроваджуються додаткові освітні практики, що поглиблюють зміст Базового компонента та відповідають актуальним потребам дітей і суспільства.

Напрям

Освітні практики та інновації

Обґрунтування

Ігрова діяльність

  • Використання конструкторів LEGO, робототехніки;
  • Дослідницькі міні-проекти.

Сприяння розвитку логіко-математичних компетентностей, дослідницьких навичок, креативного та критичного мислення.

Цифровізація

  • Цифрові інструменти Jamboard, Padlet, Canva;
  • Використання платформи «НУМО»;
  • Практики цифрової гігієни.

Формування у дітей та педагогів цифрової культури, безпечної поведінки в інформаційному середовищі, інтеграція ІКТ у повсякденний освітній процес.

Фізичний розвиток та здоров’язбереження

Дихальні гімнастики (за Д. Безкоровайним);

  • Фізкультурні свята та оздоровчі квести.

Розвиток рухової активності, профілактика стресу та збереження здоров’я дітей в умовах воєнного стану.

Національно-патріотичне виховання

  • «Рівнезнавство» 

 

  • Родинно-культурні проекти з народознавства

Формування у дітей національної ідентичності, любові до рідної землі, пошани до державних символів, традицій та культури українського народу.

Інклюзивна освіта

  • Індивідуальні програми розвитку (ІПР);
  • Командний супровід дитини з ООП (психолог, логопед, дефектолог, асистент вихователя);
  • Корекційні програми («Розквіт», «Віконечко», «Дошкільнятко»).

Забезпечення рівного доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісної освіти, індивідуалізація навчання, розвиток потенціалу кожної дитини.

Додаткові освітні практики впроваджуються без перевантаження дітей, інтегруються у режимні моменти та поєднуються з ігровою діяльністю. Особлива увага приділяється організації освітнього процесу під час повітряних тривог і перебування дітей в укритті: передбачено використання ігор-антистресів, вправ на релаксацію, читання патріотичних і мотиваційних творів, рухових пауз.

4. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИЙ СКЛАДНИК ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

5.1. Загальні засади

Заклад дошкільної освіти забезпечує підтримку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» (2024 р., №3788-IX), Закону України «Про освіту» та наказів МОН щодо інклюзивного навчання.
У закладі функціонує 6 інклюзивних груп, де здобувають освіту 14 дітей з ООП. Корекційно-розвиткова складова реалізується через:

  • розробку й виконання індивідуальних програм розвитку (ІПР);
  • діяльність команди психолого-педагогічного супроводу;
  • системне застосування корекційних програм, рекомендованих або схвалених МОН України.

Психолого-педагогічний супровід включає: діагностику потреб дитини, розробку ІПР, проведення індивідуальних і підгрупових занять, узгодження розкладу з батьками, а також моніторинг досягнень.

5.2. Корекційно-розвиткові заняття

Спеціаліст

Підгрупові заняття (тиждень)

Індивідуальні заняття (тиждень)

Загальна кількість годин

вчитель-логопед

6

15

21

вчитель-дефектолог

-

1

1

практичний психолог

2

     15

              17

(кількісні показники визначаються за індивідуальними потребами дітей відповідно до графіка на навчальний рік).

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи:

  • розвиток мовлення, когнітивної та емоційно-вольової сфер;
  • формування навичок соціальної взаємодії та адаптації;
  • підтримка емоційної стійкості й готовності до навчання в початковій школі.

 

 

 

 

 

 

 

5.3. Програми та корекційна складова

Група

Програма навчання

Корекційна складова

Використані корекційні програми

Старші інклюзивні групи №1, №2

 

«Українське дошкіля»

Білан О.І.

24.12.2021

 

Заняття з

практичним психологом; заняття з вчителем- логопедом;

заняття з вчителем-дефектологом

«Розквіт» (аутизм), «Дошкільнятко» (ФФНМ), «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього, старшого дошкільного віку із  ЗНМ» Л.І.Трофименко

Середня інклюзивна група

«Віконечко» (ЗПР), «Дошкільнятко»

Інклюзивна група молодшого дошкільного віку

«Розквіт», «Дошкільнятко»

Інклюзивна група раннього віку

«Дошкільнятко», «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього, старшого дошкільного віку із  ЗНМ» Л.І.Трофименко

Усі групи, де є діти з інтелектуальними порушеннями

«Українське дошкілля» з адаптаціями

Індивідуальні та підгрупові заняття; консультації з батьками

«Програма розвитку дітей раннього та дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями» (МОН, протокол №1 від 07.02.2024)

5.4. Очікувані результати навчання

Очікуваним результатом реалізації освітньої програми для дітей з ООП є:

  • засвоєння компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти;
  • розвиток комунікативних і соціальних умінь, мовленнєвих та когнітивних навичок;
  • підвищення рівня самостійності, впевненості та адаптації до колективу;
  • формування готовності до шкільного навчання.

Результати за програмами:

«Розквіт» – розвиток когнітивних, мовленнєвих і соціальних навичок дітей з аутизмом.

Віконечко» – подолання труднощів дітей із затримкою психічного розвитку, формування базових навчальних умінь.

«Дошкільнятко» – корекція фонетико-фонематичного мовлення, розвиток артикуляційної моторики.

«Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього, старшого дошкільного віку із  ЗНМ» Л.І.Трофименко » – удосконалення мовленнєвого дихання, розвиток зв’язного мовлення.

Програма розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями – формування життєвих компетентностей, адаптація до соціуму.

Моніторинг результатів

Моніторинг проводиться систематично та охоплює:

  • рівень засвоєння програмового матеріалу;
  • динаміку мовленнєвого та психофізичного розвитку;
  • соціальну адаптацію та емоційний стан;
  • антропометричні та нервово-психічні показники (для дітей раннього віку).

На кінець навчального року формується модель випускника, що визначає готовність дитини до навчання у початковій школі.

5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Організація освітнього процесу у ЗДО здійснюється за принципами варіативності, інтеграції, безпеки та дитиноцентризму. Планування відбувається за режимними моментами, що забезпечує наступність, системність і врахування індивідуальних потреб кожної дитини.

Основні напрями організації освітнього процесу

Напрям / форма діяльності

Зміст реалізації

Очікувані результати

Організована освітня діяльність

Заняття у фронтальній, підгруповій та індивідуальній формах. Тип занять визначає педагог (вихователь, музичний керівник, інструктор з фізкультури, логопед тощо), орієнтуючись на очікувані результати програми.

Діти опановують програмові компетентності, розвивають пізнавальну активність, увагу, мислення, мовлення, художньо-творчі та фізичні здібності.

Самостійна діяльність дітей

Ігрова, художня, рухова, пізнавальна, трудова. Діти самостійно обирають вид активності.

Формуються самостійність, ініціативність, креативність, уміння співпрацювати; зміцнюється впевненість у власних силах.

Фізичне виховання

Ранкове коло, ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, фізкультура, рухливі й спортивні ігри, загартування, фізкультхвилинки та паузи, оздоровчі заходи.

Підтримується фізичне здоров’я дітей, формується культура рухової активності, витривалість, розвиток координації та саморегуляції.

Оздоровлення дітей (літній період)

Прогулянки, дозований біг, «доріжки здоров’я», ігри з піском і водою, сонячні та повітряні ванни, творчі конкурси, трудова та дослідницька діяльність.

Розвиваються навички здорового способу життя, екологічна культура, витривалість, емоційний добробут.

Робота з батьками

Консультації, тренінги, спільні заходи, індивідуальні зустрічі. Співпраця з консультативним пунктом, вихователями, медичним працівником.

Підвищується батьківська компетентність, формується культура відповідального батьківства, забезпечується наступність у вихованні.

Захист прав дітей

Практичний психолог виконує функції громадського інспектора з охорони дитинства. Забезпечується облік і супровід дітей пільгових категорій, консультації сімей.

Гарантується реалізація прав дитини, створюється безпечне середовище, діти відчувають захищеність і підтримку.

Профілактика булінгу та жорстокого поводження

Реалізація Типової програми унеможливлення насильства (Постанова КМУ від 04.06.2025 № 658): діагностика, інформування, практичні тренінги та моніторинг.

Діти володіють базовими знаннями про безпечну поведінку, навички ненасильницької комунікації; у колективі формується атмосфера взаємоповаги.

 

6. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Для забезпечення системності та прозорості контролю якості освітнього процесу у 2025/2026 навчальному році закладом затверджено річний план моніторингових заходів. Він охоплює вивчення стану організації освітнього процесу, дотримання вимог безпеки та оцінювання результативності роботи педагогів.

Моніторинг у закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до: Закону України «Про освіту»; Закону України «Про дошкільну освіту»; Порядку проведення моніторингу якості освіти (постанова КМУ від 09.08.2023 № 901); Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених наказом МОН України від 04.03.2025 № 407.

Інструментарій моніторингу

Для організації та проведення моніторингу використовуються:

  • методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (за редакцією Н.М.Шаповал, О.М.Кулик, Т.В.Киричук.

6.1. Напрями, показники методу збору інформації

 для оцінювання якості освітнього процесу.

Напрями, показники для оцінювання освітніх і управлінських процесів у дошкільному закладі визначається за результатами аналізу діяльності закладу освіти за минулий навчальний рік та анкетування педагогічних працівників, батьків, співбесід з вихованцями щодо якості провадження освітньої діяльності.

Методами збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у дошкільному закладі є: вивчення документів, спостереження, опитування (анкетування, інтерв’ювання) усіх учасників освітнього процесу (педагогічних працівників, дітей, батьків вихованців) та спостереження за дітьми в різних видах діяльності.

А також медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей на заняттях з фізкультури (система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання). Зміни та доповнення до напрямів, показників, методів збору інформації для оцінювання якості освітньої діяльності в ЗДО ухвалюються відповідним рішенням педагогічної ради та затверджуються наказом керівника закладу.

6.2. Вивчення ІІ компонента оцінювання якості освіти

«Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного вихованця»

Мета оцінювання:    Оцінити організацію  та перебіг освітнього процесу з урахуванням вікових особливостей, здібностей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб, уподобань та запитів.

Завдання

  1. Проаналізувати вибір освітніх та парціальних програм для організації освітнього процесу з урахуванням академічної автономії.
  2. Оцінити дотримання вимог мовного законодавства.
  3. Проаналізувати розпорядок перебування вихованців у закладі дошкільної освіти та формування мережі груп.
  4. Проаналізувати забезпечення права кожної дитини на здобуття дошкільної освіти незалежно від обраної форми здобуття..

Методи оцінювання

Опитування: спостереження, бесіди з вихованцями, тестування, опитування, вивчення продуктів дитячої діяльності.

Аналіз документації: ІППР (індивідуальних планів професійного розвитку), атестаційних матеріалів, сертифікатів, протоколів методичних рад, планів методичної роботи.

Спостереження: відвідування занять, методичних заходів, оцінка впровадження інноваційних технологій.

Процедура оцінювання (2025/2026 н.р.)

    1. Підготовчий етап (вересень 2025)
  • формування робочої групи та розподіл відповідальних;
  • затвердження індикаторів/критеріїв згідно з методичними рекомендаціями ВСЯДО-2025;
  • підготовка інструментарію: малюнки, ілюстрації, дидактичні ігри.

2. Основний етап (жовтень 2025 – квітень 2026)

  • проведення опитувань і співбесід;
  • аналіз ІППР;
  • відвідування занять;

3. Заключний етап (травень 2026)

  • підготовка аналітичного звіту;
  • обговорення результатів на педраді, розробка та ухвалення рекомендацій;
  • оновлення плану методичної роботи та системи підвищення кваліфікації на наступний н.р.

За потреби терміни коригуються наказом керівника з урахуванням безпекової ситуації.

Очікувані результати:

    • позитивна динаміка розвитку компетентностей вихованців відповідно державного стандарту;
    • стабільність показників здоровя дітей;
    • створення сприятливої атмосфери взаємодії з дорослими і дітьми;
    • спрямованість освітнього процесу на формування у вихованців  суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, милосердя, толерантності, поваги до честі та гідності людини і результатів її праці, здорового способу життя та екологічної поведінки.

 

7.МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

У закладі дошкільної освіти систематично здійснюється моніторинг освітніх результатів вихованців, що є складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Моніторинг передбачає збір, систематизацію, аналіз та інтерпретацію даних про розвиток дитини з метою удосконалення освітнього процесу та своєчасного коригування індивідуальних освітніх траєкторій.

Мета моніторингу: Забезпечити якісну оцінку компетентностей дітей відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та створити умови для їх всебічного гармонійного розвитку.

Завдання моніторингу

  • визначення рівня сформованості компетентностей за всіма освітніми напрямами Базового компонента;
  • відстеження динаміки розвитку дитини на початку та наприкінці навчального року;
  • аналіз ефективності використання методів, програм і освітніх стратегій;
  • виявлення освітніх потреб вихованців і планування індивідуальної підтримки;
  • розробка рекомендацій для педагогів, батьків та фахівців команди психолого-педагогічного супроводу.

Організація моніторингу

Моніторингові дослідження проводяться тричі на рік:

  • вересень – стартовий (визначення базових рівнів розвитку дітей та освітніх потреб);
  • грудень/січень – проміжний (за потреби, для уточнення індивідуальних завдань);
  • травень – підсумковий (оцінка освітніх результатів та готовності старших дошкільників до навчання у школі).

У разі пропуску дітьми обов’язкових етапів моніторингу (через поважні причини) дослідження проводиться у зручний для них час.

Методи збору інформації

  • спостереження за дітьми у різних видах діяльності;
  • ігрова та діагностична діяльність (тестові завдання, вправи, дидактичні ігри);
  • аналіз продуктів діяльності дітей (малюнки, аплікації, мовленнєві висловлювання, результати конструювання);
  • опитування та анкетування батьків щодо особливостей розвитку й поведінки дитини;
  • співбесіди з дітьми (у доступній формі);
  • медико-педагогічний контроль за станом здоров’я та фізичним розвитком.

Інструментарій

  • методичний посібник «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» (за ред. Т. Киричук, О. Кулик, Н. Шаповал, 2021);
  • інструментарій оцінювання готовності дитини до школи (Т. Піроженко, І. Карабаєва та ін., Інститут психології НАПН України, 2023);
  • методичні рекомендації відділу (служби) супроводу якості дошкільної освіти (ВСЯДО-2025).

Очікувані результати

  • отримання об’єктивних даних про рівень сформованості компетентностей вихованців;
  • визначення освітніх досягнень і потреб дітей різних вікових груп;
  • виявлення дітей, які потребують додаткової корекційно-розвиткової підтримки;
  • використання результатів моніторингу для корекції індивідуальних програм розвитку та вдосконалення методичної роботи з педагогами
  • формування аналітичної бази для подальшого планування роботи закладу та розроблення рекомендацій для батьків.

8.НАСТУПНІСТЬ ЗДО ТА ШКОЛИ

Мета: Забезпечення цілісності та узгодженості освітнього процесу між ЗДО та закладами загальної середньої освіти, формування готовності дитини до навчання у школі, підтримка її психофізичного розвитку та безпечної адаптації до нових умов у період воєнного стану.

Завдання:

  • узгодити зміст і методи освітнього процесу старшої групи та 1 класу;
  • забезпечити психологічну та соціальну готовність дитини до навчання у школі;
  • врахувати безпекові аспекти (організація евакуаційних тренувань, ознайомлення дітей з алгоритмами дій під час тривоги);
  • підготувати педагогів і батьків до спільної підтримки дитини в умовах воєнних ризиків;
  • максимально охопити дітей 5-річного віку дошкільною освітою, створивши безпечні та якісні умови для їх розвитку.

 

 

Напрями роботи

Психофізичний розвиток і безпека – підтримка здоров’я та психоемоційного стану дітей, формування навичок самозбереження, ознайомлення з правилами поведінки у кризових ситуаціях.

Формування особистості – розвиток відповідальності, самостійності, вміння діяти у колективі, формування стресостійкості.

Зміст освіти – узгодженість завдань Базового компонента дошкільної освіти з Державним стандартом початкової освіти, інтеграція елементів патріотичного та безпекового виховання.

Методи навчання і виховання – використання ігрових, діяльнісних і дослідницьких методів з поступовим переходом до навчально-організаційних форм НУШ.

Умови реалізації:

  • укладання угоди про співпрацю між ЗДО та Дубенською початковою школою з урахуванням заходів безпеки;
  • спільні методичні заходи та консультації щодо організації адаптаційного періоду дітей;
  • організація зустрічей дошкільників зі школою (екскурсії до класів, інтегровані уроки-знайомства, але з урахуванням безпекової ситуації та наявності укриття);
  • проведення тренувальних занять з безпеки (евакуація, укриття, «тривожна валізка») у взаємодії з педагогами ЗЗСО;
  • інформаційно-просвітницька робота з батьками щодо підготовки дітей до школи та правил безпечної поведінки.

Очікувані результати:

  • безпечний і поступовий перехід дитини від дошкільної до початкової освіти;
  • сформована готовність до навчання в школі з урахуванням психофізіологічних особливостей і вимог безпеки;
  • узгодженість методів навчання та виховання у ЗДО та школи;
  • зниження тривожності у дітей і батьків завдяки системній адаптаційній роботі;
  • створення позитивного образу школи як безпечного та цікавого простору.

9. ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ ЗДО

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» (2025), партнерська взаємодія педагогів та батьків (законних представників дітей) є одним із ключових принципів організації освітнього процесу. Співпраця спрямована на забезпечення єдності сімейного і суспільного виховання, формування безпечного освітнього середовища та підтримку всебічного розвитку дитини в умовах воєнного стану.

Основні напрями взаємодії:

  • надання психолого-педагогічної допомоги батькам щодо вікових та психофізіологічних особливостей дітей;
  • консультування з питань соціалізації, підготовки до школи, організації ігрової та оздоровчої діяльності;
  • профілактика відхилень у розвитку, запобігання сімейному насильству, формування навичок безпечної поведінки під час повітряних тривог чи перебування у захисних спорудах;
  • забезпечення належних протиепідеміологічних умов і дотримання правил гігієни.

Форми роботи з батьками:

  • індивідуальні та групові консультації (очні й дистанційні);
  • заочне консультування через сайт ЗДО, електронну пошту, батьківські групи у Viber, Telegram, Messenger, Zoom, Google Meet;
  • створення консультативного центру «Сім’я» для сімей, чиї діти не відвідують ЗДО, але проживають на його території обслуговування;
  • соціально-педагогічний патронат сімей із метою поширення педагогічних і медико-психологічних знань;
  • психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризових ситуаціях (евакуація, сховище, перебування у стресових умовах).

Пріоритетні завдання партнерської взаємодії:

  1. Забезпечення доступності дошкільної освіти через сучасні освітні платформи та використання дистанційних сервісів.
  2. Надання підтримки родинам, які тимчасово перебувають за кордоном, у залученні дітей до освітнього процесу.
  3. Формування психологічної й педагогічної компетентності батьків через індивідуальні та групові зустрічі, консультації з фахівцями.
  4. Налагодження системного зворотного зв’язку через анкетування, онлайн-опитування, тематичні зустрічі.
  5. Залучення батьків до співпраці у створенні безпечних і комфортних умов перебування дітей у закладі.
  6. Поглиблення відчуття відповідальності батьків за розвиток і безпеку дитини, формування атмосфери партнерства і взаємоповаги між родиною та педагогами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

          Схвалено                                                                           Затверджую 

          рішенням    педагогічної  ради                                       Директор ЗДО №7

          від 30.08.2024      №1                                                       _______ Галина ІЩИШИНА

                      

  

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

закладу дошкільної освіти №7

комбінованого типу Дубенської міської ради

на 2024-2025 н.р.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

 

 

Розділ І. Загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

Розділ ІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення

 

Розділ ІІІ. Форми організації освітнього процессу

 

Розділ ІV. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 

 

 

Відповідно до п.1 ст. 23 Закону України "Про дошкільну освіту"

Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом дошкільної освіти для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Згідно п.4 ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти та затверджуються його керівником.

 

 


 

Вступ

Освітня програма закладу дошкільної освіти №7 комбінованого типу Дубенської міської ради розроблена відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенції ООН про права дитини, Положення про заклад дошкільної освіти, Базового компоненту дошкільної освіти, чинних освітніх програм та інших нормативно-правових документів у галузі дошкільної освіти.

Заклад дошкільної освіти №7 спрямовує діяльність на забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей.

Освітня програма ЗДО №7окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

Освітня програма діяльності закладу зорієнтована на цінності та інтереси дитини, врахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя та створення умов для соціально-емоційного благополуччя й адаптації кожної дитини в соціумі дорослих та однолітків шляхом засвоєння культурно-комунікативних засобів спілкування, підвищення професійної майстерності педагогів закладу.

Зміст освітньої програми передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

- розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей;

- виховання патріотизму.

Мета програми: реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6 (7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Завдання програми:

- створення належних умов для функціонування закладу дошкільної освіти, який забезпечує розвиток, виховання і навчання дошкільників з урахуванням їх вікових можливостей, індивідуальних інтересів, нахилів та задатків;

- зміцнення та збереження фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, повагу до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідоме ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвивиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- здійснення особистісно-орієнтованого підходу у становленні цілісної особистості дошкільника шляхом використання освітніх технологій та методик;

- максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;

- творча організація освітнього процесу, варіативність використання дидактичного матеріалу;

- забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;

- забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою задля подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, соціального та фізичного розвитку;

- удосконалення професійної компетентності педагогів;

- підвищення якості, доступності та ефективності освітнього процесу завдяки використанню ІКТ;

- оптимізація роботи з батьківською громадськістю.

Шляхи реалізації завдань:

- Особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця.

- Забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти.

- Організація безпечного розвивального середовища.

- Інтеграція різних видів діяльності.

- Використання освітніх технологій.

- Співпраця з родинами вихованців на засадах партнерства.

Перспективи виконання програми: сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетентностей дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу.

 

Пріоритетний напрямок роботи закладу дошкільної освіти №7 комбінованого типу   - соціально-моральний.

Мова навчання – українська.

Мережа закладу становить 6 вікових груп:

1 група раннього віку

1 група – молодшого дошкільного віку;

2 групи – середнього дошкільного віку.

2 групи – старшого дошкільного віку

Всі шість груп є інклюзивними.

 Всього -14 дітей з ООП

3 дитини- 2 рівень

8 дітей - 3 рівень

3 дитини-4 рівень

Організація діяльності закладу дошкільної освіти у 2024-2025 н.р. залежатиме від тривалості правового режиму воєнного стану в Україні.

Враховуючи дію режиму воєнного стану в закладі  буде організоване змішане навчання: очна форма навчання та дистанційна для дітей ,які перебувають за кордоном

Пріоритетні завдання на 2024-2025 н.р.:

  • 1. Продовжити  роботу з утвердження в свідомості дошкільників патріотичних цінностей через формування переконань і поваги до культурного, духовного та історичного минулого України та сьогодення;

 

  • 2. Удосконалити систему індивідуальної роботи з дітьми , які мають ООП , у процесі формування партнерської взаємодії педагогів та батьків;

 

  • 3.Провести самооцінювання з напрямку освітнє середовище закладу дошкільної осіти.

 

 

 

 

Заклад дошкільної освіти укомплектований педагогічними кадрами

та обслуговуючим персоналом згідно штатного розкладу. Загальна кількість працівників складає 40 осіб, з них – 23 педагогічних

працівники, 1 – медичний працівник та 16 осіб обслуговуючого персоналу.

 

 

 

 

Роз

ряд

Спеціаліст вищої категорії

Спеціаліт

І категорії

Спеціаліст ІІ категорії

Спеціаліст без категорії

Директор

1

16

+

 

 

 

Вихователь- методист

1

14

+

 

 

 

Вчитель- логопед

1

14

+

 

 

 

Практичн. психолог

1

14

+

 

 

 

Музичний керівник

1

2

1

12

 

11

 

 

          +

           

         +

 

 

 

 

Інструктор з фізичної культури

1

12

 

 

         +

 

 

Вихователі

 

12

 

7

1

1

-

 

Асистенти вихователів

 

4

 

-

-

-

4

    

 

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться згідно перспективного плану .

 

 

Розділ І. Загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти

 

Програмно-методичне забезпечення освітньої діяльності

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2024/2025 навчальному році.

В освітньому процесі закладу зміст інваріантної та варіантної складової Базового компоненту дошкільної освіти забезпечується через реалізацію:

комплексної програми

-             програма розвитку «Українське дошкілля»» для дітей від 2 до 7 років

парціальної програми:

  • з народознавства «Рівнезнавство» КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Рівненської міської ради»
  • Корекційна робота у спеціалізованій групі для дітей з порушення мовлення ведеться за програмою «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього, старшого дошкільного віку із знм» Л. І. Трофименко.

Розподіл занять на тиждень на одну дитину 2024/2025 навчальний рік

 

 

 

 

Види діяльності за    освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими групами

Група раннього віку (від 2

до 3 років)

 

 Молодшого дошкільного (від 3

до 4 років)

 

Середнього дошкільного (від 4 до 5 років)

 

Старшого дошкільного

(від 5 до 6(7) років)

 

Ознайомлення із соціумом

1

1

1

1

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

1

Художньо-продуктивнадіяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

1

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток          мовлення і культура мовленнєвого спілкування

1

2

2

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

2

2

2

2

Загальна кількість занять на тиждень

8

9

10

12

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

Розподіл занять на тиждень на дитину у логопедичній групі для дітей з  порушенням мовлення на 2024/2025 навчальний рік

  •  

Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень

 

Ознайомлення із соціумом

1

    Ознайомлення з природним довкіллям

1

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

        5

  Сенсорний розвиток

-

Логіко-математичний розвиток

1

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого

спілкування

3

Здоров’я та фізичний розвиток

2

Корекція порушень мовленнєвого розвитку, формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування

Завдання корекції порушень мовленнєвого розвитку, формування здатності здійснювати

  комунікацію в різних сферах   спілкування

 інтегруються в усі види      діяльності дітей  протягом дня: ігрову, трудову, навчальну

Загальна кількість занять на тиждень

11

Інноваційна діяльність

Для підвищення якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти запроваджуються елементи:

Інноваційних  освітніх технологій:

  • Теорія розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) Г. Альтшуллера
  • Ейдетика
  • Мнемотехніка
  • Ранкові зустрічі
  • Театр фізичного виховання М.М.Єфименка
  • Використання казки у формуванні екологічних знань дошкільників. Авторська технологія Г. Бєлєнька, Т.Науменко
  • Розвиток творчих здібностей у зображувальній діяльності за Л.М.Шульгою
  • Пісочна терапія
  • Психогімнастика
  • Дихальна гімнастика О.М.Стрельникової
  • Пальчикова гімнастика
 

 

Під час організації освітнього процесу у дистанційній формі:

- використовуються загальні канали комунікації (електронна пошта, мобільні додатки Viber, YouTube, Telegram, Messendger, WhatsApp, електронні платформи GoogleMeet тощо)

- допускається гнучкість орієнтовного розподілу занять за умови дотримання гранично допустимого навантаження

- консолідувати зусилля педагогів і батьків для повноцінної участі дитини в усіх видах дитячої діяльності під час організації освітнього процесу в дистанціному режимі.

- організувати зворотній зв’язок з батьками вихованців через сайт закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

  • Очікуваними результатами освітнього процесу є набуття компетентностей за усіма освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти, комплексними та парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес.
  • Модель сформованості компетентностей випускника ЗДО за освітніми напрямами БКДО
 

 

Освітній напрям «Особистість дитини»

Рухова компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє інтерес та потребу у фізичному вдосконаленні, емоційно реагує на власні досягнення у руховій сфері (пластичність, упевненість, виразність та естетика рухів). Демонструє стійку позитивну мотивацію до активної рухової діяльності, цінує чесність, товариськість, підтримку в командних спортивних іграх, виявляє спритність, вміння боротися, вигравати і програвати. Виявляє позитивне ставлення до загартовувальних та гігієнічних процедур. Сформованість знань:знає назви основних рухів, предметів та спортивних знарядь, усвідомлює роль фізичних вправ у розвитку та зміцненні організму. Здатна до пізнання основ фізичного розвитку. Знає та свідомо дотримується правил у рухливих, спортивних іграх та вправах (зокрема з елементами змагання). Знає про індивідуальний принцип користування гігієнічними засобами. Навички:має сформовані життєво необхідні рухові уміння та навички, розвинені фізичні якості, достатній руховий досвід, який дозволяє застосовувати адекватні фізичні зусилля відповідно до ситуації. Володіє власним тілом, свідомо реагує на елементарні потреби організму, витримує відповідно до віку фізичне навантаження. Виявляє вольові зусилля у руховій діяльності, координує рухи, уміє орієнтуватися в просторі. Здатна самостійно застосовувати руховий досвід у повсякденному житті, оцінює і регулює можливості власного тіла. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння, метання). Виконує з різних вихідних положень вправи на предметах, з предметами та без них. Володіє елементарними навичками загартування та особистої гігієни. Прагне бути охайною. Самостійно виконує основні гігієнічні процедури. Без нагадування дорослого користується основними гігієнічними засобами та предметами догляду за тілом. Намагається контролювати власну поставу; усвідомлює вплив постави на здоров’я, естетику рухів; виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості. Здоров’язбережувальна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє потребу в засвоєнні способів збереження власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та реалізацію особистої активності в житті. З повагою ставиться до людей, незалежно від їхньої статі, віку та стану здоров’я. Виявляє позитивне ставлення до національних та сімейних здоров’язбережувальних традицій, активних форм діяльності та відпочинку, культури харчування та загартовування. Сформованість знань:усвідомлює цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Володіє уявленнями про основні чинники збереження здоров’я — рухова діяльність, правильне харчування, дотримання питного режиму, безпечна поведінка, догляд за тілом. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (гарне самопочуття, відсутність больових відчуттів) та здоров’я людей, які її оточують. Знає про існування різних захворювань, орієнтується в елементарних видах допомоги людині, яка хворіє. Здатна встановлювати елементарну залежність між здоровим розвитком людського тіла та повноцінним харчуванням. Називає основні групи продуктів харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої. Оперує назвами основних корисних напоїв, знає про їхню роль для розвитку організму. Розуміє виняткове значення питної води для здоров’я, орієнтується в ознаках спраги й голоду. Має цілісне уявлення про будову людського тіла. Визначає і правильно називає елементарні функціональні можливості людського організму. Орієнтується у призначенні та дотримується правил дбайливого ставлення до органів чуттів. Усвідомлює, що людина народжується, проходить різні етапи життєвого шляху — дитинство, юність, зрілість, старість. Має елементарне уявлення про статеву належність, орієнтується в ознаках своєї статевої належності. Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності (власної та інших людей). Знає правила поведінки з незнайомими людьми, орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами; пожежної та електробезпеки; користуванні транспортом; в основних знаках дорожнього руху тощо. Знає правила безпечного перебування вдома, у закладі дошкільної освіти, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках. Усвідомлює, до кого можна звернутись за допомогою в різних ситуаціях. Навички:дотримується правил здоров’язбережувальної поведінки. Повідомляє дорослому про погане самопочуття, під його керівництвом виконує необхідні лікувально-профілактичні процедури. Уміє оцінювати поведінку власну та інших людей щодо дотримання здорового способу життя. Бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах. Дитина демонструє здатність скористатися номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, поліція). Володіє навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків, інших дітей або дорослих. Особистісна компетентність. Емоційно-ціннісне ставлення:приймає своє ім’я, демонструє інтерес, приналежність і повагу до своєї родини, її традицій і звичаїв. Виявляє інтерес до свого внутрішнього світу (думки, почуття, бажання, мрії, ставлення). Орієнтується в основних емоціях і почуттях, усвідомлює, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення. Має позитивну самооцінку та розуміє свою соціальну відповідальність у партнерських стосунках із однолітками. Виявляє переважно оптимістичне світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього. Сформованість знань:має позитивне уявлення про себе (Я — хороша / хороший), оперує займенником «Я», вирізняє себе з-поміж інших, орієнтується у своїх чеснотах і вадах, знає та усвідомлює свої права, права інших, обов’язки, статеву, родинну, соціальну приналежність та саму себе в часі, просторі тощо. Розуміє своє місце в системі людської життєдіяльності — у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, у різних видах діяльності. Правильно називає основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість). Диференціює добро і зло, здатна управляти собою, власною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, оперуючи усвідомленими ціннісними орієнтаціями, позитивними мотивами. Навички:характеризує себе як він / вона, а в майбутньому чоловік / жінка. Прагне досягати поставленої мети особистої діяльності. Має навички обходитися своїми силами, самостійно в знайомих ситуаціях. За необхідності вміє звертатися по допомогу. Здатна встановлювати причинно-наслідкові та смислові зв’язки між подіями життя, своїми переживаннями. Адекватно реагує на різні життєві ситуації, управляє собою, намагаючись стримувати негативні емоції, співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для інших. Передбачає результати своєї діяльності, знає їхнє значення для себе і тих, хто поряд, усвідомлює свою відповідальність за вчинене. Виявляє самоповагу (Я — хороша / хороший), повагу до інших (інші також хороші), власну гідність.

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Предметно-практична,технологічнакомпетентність Емоційно-цінніснеставлення:виявляє інтерес і бажання до відтворення різних об’єктів навколишнього світу різними способами (конструювання, моделювання), засобами (різні види конструкторів), природним і штучним матеріалом та інструментами; емоційно реагує, переживає почуття радісного задоволення від процесу та результату власної і колективної предметно-практичної діяльності; надає перевагу у виборі цікавих, конструктивних, предметно-практичних завдань, які передбачають участь у суспільно значущій діяльності спільно з дорослими та іншими дітьми; виявляє інтерес і повагу до професій, демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до людської праці та професійної діяльності дорослих. Сформованістьзнань:виявляє обізнаність з предметами та їхіми властивостями, зокрема з матеріалами, з яких виготовляють речі (пластик, папір, метал, тканина, гума, глина тощо); має уявлення про виготовлення предметів довкілля (елементарні способи їх обробки: пошив, вирізанння, видування тощо); знає та виконує правила техніки безпеки і роботи з інструментами. Розуміє важливість раціонального використання матеріалів, обережного ставлення до продуктів праці. Навички:володіє видами предметно-практичної діяльності: конструювання (з будівельного матеріалу, з паперу (оригамі, паперопластика), з природного матеріалу, з деталей конструкторів тощо), наочне моделювання (конструкцій, моделей, наприклад, часу: ранок-день-вечір-ніч, пір року: зима-весна-літо-осінь тощо), проєктування, технічної творчості (створення конструкцій, споруд, технічних елементів). Вміє визначати мету, прогнозувати кінцевий результат, планувати послідовність дій, узгоджувати власні дії з діями партнерів. Демонструє сформованість уміння розглядати конструкції, виокремлювати їхні основні складові, співвідносити за розмірами, формами, розташуванням, аналізувати та оцінювати результат своєї роботи та роботи однолітків, вносити корективи, виправляти помилки. Турботливо ставиться до рукотворних виробів. Вміє використовувати зразки та намагається додати самостійні знахідки та рішення у створенні виробів, проявляє фантазію, винахідливість, імпровізує, використовуючи наявні ресурси, альтернативно застосовує предмети та матеріали, зважаючи на їхні властивості, генерує ідеї та заохочує товаришів бажанням їх реалізувати, прагне довести розпочату справу до логічного завершення. Виокремлює потрібну інформацію про об’єкти довкілля з малюнку, плану, моделі, схеми, порівнює різні моделі одного й того ж самого об’єкта. Долучається до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою удосконалення навколишнього життєвого простору. Сенсорно-пізнавальна,логіко-математична,дослідницькакомпетентність Емоційно-цінніснеставлення:виявляє інтерес до цікавих конструктивних завдань, пов’язаних із інтелектуальним напруженням; мотивована на дослідження об’єктів і явищ, пізнання нового; виявляє стійкий інтерес до дослідницького пошуку як у спеціально створених проблемних ситуаціях, так і у вільній діяльності; демонструє позитивне емоційно-ціннісне ставлення до математики, математичного матеріалу; виявляє внутрішню пізнавальну потребу виконувати логіко-математичні, дослідницькі завдання, демонструє інтерес до самостійного розв’язання цих завдань; відчуває задоволення від інтелектуальних труднощів, докладає вольових зусиль для їх подолання. Сформованістьзнань:має уявлення про основні математичні поняття «число», «величина», «форма», «простір», «час»; демонструє володіння знаннями і способами діяльності, які дають змогу розв’язувати пізнавальні суперечності; виявляє сформованість логіко-математичних уявлень у предметно-практичній і дослідницькій діяльності; знає і правильно називає еталони площинних та об’ємних геометричних форм, просторові напрями, одиниці вимірювання часу, параметри величини, усвідомлює зв’язки між кількісними, порядковими числівниками, просторовими, часовими поняттями; знає і свідомо використовує термінологію елементарної математики у власному мовленні; знає і розуміє елементарні правила безпеки під час проведення простих фізичних експериментів. Навички:встановлює залежності між числами натурального ряду, величинами, просторовими ознаками; володіє основними одиницями вимірювання часу, величини. Здатна спрямовувати сенсорні процеси відчуття, сприйняття, увагу на пізнання об’єктів довкілля; диференціювати сенсорні еталони за ознаками форми, величини, кольору, просторового розташування; здатна за допомогою власної сенсорної системи досліджувати предмети й об’єкти дійсного світу, виявляти в них спільне і відмінне; використовувати різні способи обстеження, раціональні прийоми порівняння, набуті у процесі взаємодії з дорослими і однолітками; доцільно, усвідомлено використовувати елементарні математичні знання в знайомих та нових пізнавальних ситуаціях; знаходити різні варіанти розв’язання логіко-математичних завдань; аналізувати, узагальнювати, класифікувати, групувати предмети, об’єкти за ознаками форми, величини, кількості, кольору, здійснювати серіацію, елементарне кодування властивостей та якостей предметів, об’єктів за допомогою символічних позначень; робити висновки та узагальнення, самостійно виправляти помилки, оцінювати результати власної роботи, наполегливо досягати кінцевої мети у розв’язанні логіко-математичних, пошуково-дослідницьких завдань.

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі»

Природничо-екологічна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє інтерес до пізнання природи рідного краю, близького оточення, своєї держави України, цікавиться об’єктами і явищами планети Земля і видимих об’єктів Космосу. Емоційно реагує на природне довкілля; демонструє повагу до різних форм життя; позитивно реагує на ситуації взаємодії з різними об’єктами природи. Виявляє інтерес і готовність до діяльності, що забезпечує пізнання природи і формування навичок доцільної поведінки. Сформованість знань:має загальні уявлення про природу планети Земля і Всесвіту; розуміє, що Земля є частиною Космосу, а всі його об’єкти (зорі, планети, комети, метеорити тощо) знаходяться дуже далеко; володіє елементарними уявленнями про дослідження Космосу людиною; знає, що на планеті Земля є неживі і живі об’єкти природи; усвідомлює зв’язки між рослинами і тваринами, їхні функції в природі; встановлює залежність об’єктів природи від екологічних факторів; розуміє особливості та умови розвитку рослин (фази розвитку, екологічні фактори, поживність ґрунту, догляд), існування тварин (стадії розвитку, залежність від середовища існування, реакції на сезонні зміни; усвідомлює поділ рослин і тварин на групи; знає, що є дикорослі і культурні рослини; дикі, свійські тварини; знає правила поведінки з ними; володіє знаннями про основні властивості неживих об’єктів природи (повітря, вода, пісок, глина, каміння), які може виявляти під час елементарних дослідів; усвідомлює значення назв-характеристик окремих властивостей об’єктів та фізичних явищ навколишнього світу (твердість, м’якість, сипучість, в’язкість, плавучість, розчинність; швидкість, напрямок тощо); володіє назвами штучних матеріалів, виготовлених людиною із природної сировини (метал, гума, тканина, пластик, папір тощо); знає ознаки пір року і явищ природи. Усвідомлює, що життя людини неможливе без природи; обізнана з позитивним і негативним впливом людини на природне довкілля, проблемами довкілля, насамперед змінами клімату, і необхідністю заощаджувати енергію, воду, сортувати сміття тощо у повсякденному житті і має первинні навички такої поведінки; свідомо використовує знання про природу в різних видах діяльності та життєвих ситуаціях; орієнтується в діяльності людини, спрямованій на збереження, відтворення й охорону природи. Навички:дитина виявляє здатність спостерігати за природними об’єктами та явищами планети Земля та видимими об’єктами Космосу; спроможна класифікувати та групувати природні об’єкти рослинного й тваринного світу за характерними ознаками; здатна самостійно чи з незначною допомогою дорослого проводити нескладні досліди з пізнання властивостей об’єктів природи, спостерігати за явищами природи та помічати зміни у стані природи й погоди, оцінювати метеорологічні явища (температура повітря, вітер, опади тощо); здатна до адекватної поведінки на основі оцінки природних явищ та стану погоди. Здатна з допомогою дорослого вирощувати рослини, доглядати за домашніми улюбленцями та піклуватись про них; демонструє дотримання правил природодоцільної поведінки, навички бережливого ставлення до ресурсів; відгукується на пропозиції дорослого зберігати й покращувати природне довкілля чи надавати допомогу живим об’єктам природи. Навички, орієнтовані на сталий розвиток, виявляються у сформованості в дітей початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомленні необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього; розвиненості ефективних звичок соціальної поведінки, економного споживання ресурсів та збереження природи. Емоційно-ціннісне ставлення:дитина мотивована на цінності сталого розвитку (дружні стосунки між людьми, раціональне використання природних ресурсів тощо). Виявляє небайдужість до природоохоронної діяльності дорослих, бажання брати участь у проведенні заходів, спрямованих на підтримку цінностей сталого розвитку. Виявляє дружнє ставлення до близьких і знайомих, що проявляється у дотриманні мовленнєвого етикету, наданні допомоги тим, хто її потребує, тощо. Сформованість знань:має початкові уявлення про дії та поведінку, орієнтовані на сталий розвиток, в екологічній, економічній та соціальній сферах повсякденного життя; знає про необхідність зменшення марних витрат сировини й кількості відходів. Знає і називає різні формули звернення, вітання, подяки і вміє обирати одну з них у залежності від ситуації спілкування. Співвідносить жести з добрими словами. Навички: може пояснити на елементарному рівні необхідність сталого способу власного життя, свідомо обирає дії, спрямовані на зміцнення власного здоров’я, виявляє відчуття особистої причетності до збереження ресурсів планети і власної країни. Здатна пояснити, чому потрібно економно витрачати воду, папір, електроенергію, як це пов’язано зі збереженням лісових, водних запасів планети, клімату; демонструє навички розумного споживанні енергії, паперу та води. Здатна не лише усвідомлювати важливість правил у суспільному житті, смисл конкретного правила, а й уміти пояснити іншому, чому варто вчиняти так, а не інакше. Володіє і доречно вживає слова із широкої палітри мовних формул, необхідних для обслуговування різних ситуацій (вітальні слова, слова-звертання, прохання чи пропозиція допомоги, дякування, вибачення тощо); виявляє доброзичливе ставлення до людей, які її оточують, намагається підтримувати дружні стосунки з дітьми.

Освітній напрям «Гра дитини»

Ігрова компетентність Емоційно-ціннісне ставлення: виявляє стійкий інтерес та захоплення ігровою діяльністю, зацікавленість до реальних та уявлюваних ігрових подій, ігрового перевтілення та створення ігрових задумів, ситуацій, сюжетів та ігрових ролей. Мотивована на цінності групової солідарності у грі (людяність, відповідальність, справедливість, самовладання, дружність, позитивне спілкування, терпимість). Відповідально ставиться до вибору та виконання ігрової ролі; відтворює свої життєві враження у рольовій грі, використовуючи виразні засоби; виявляє повагу до думки іншого, емоційно реагує на зміни у правилах гри, демонструє інтерес до ігор інших дітей. Сформованість знань:має уявлення про різні види ігрової діяльності, види та назви ігор, у які можна пограти; знає дії у творчих іграх та в іграх з правилами; вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри; обирає безпечне місце та атрибути для гри; знає зміст сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх; демонструє сформованість рольових способів поведінки; свідомо використовує норми та етикет спілкування в іграх; розуміє, як використовувати предметно-ігрове середовище для гри; знає ігри та іграшки в садочку та вдома, використовує їх у самостійних іграх; втілює свої життєві враження; встановлює причини та наслідки вдалої та невдалої гри; усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Навички: ініціює організацію ігор з іншими дітьми за власним вибором. Самостійно обирає тему для гри, моделює явища реального життя, розвиває сюжет на основі досвіду та знань, прикладах дорослих, з літературних творів і казок, дотримується правил рольової взаємодії (узгодження, рівності, управління тощо). Разом з іншими дітьми облаштовує ігрове середовище та самостійно чи з незначною допомогою розподіляє ролі. Дотримується правил гри до її закінчення та стежить, щоб усі учасники їх виконували. Уміє підпорядковувати власні дії ігровим задумам, приймати пропозиції інших дітей та узгоджувати їх з усіма учасниками ігрового процесу, використовувати в іграх різні іграшки відповідно до її змісту або предмети-замінники; конструювати ігрове поле за допомогою різних предметів та матеріалів згідно з темою. Уміє налагоджувати партнерські стосунки завдяки діалогічному спілкуванню на основі ігрового задуму, рольової взаємодії або особистих уподобань, проявляє товариськість, толерантність, зважає на думку інших, стримує агресивні прояви, конструктивно розв’язує конфлікти, радіє спільному успіху, дотримується норм та етикету спілкування, висловлює у делікатній формі своє непогодження з пропозиціями ровесника, його діями із розподілу ролей, іграшок, обов’язків. Для реалізації ролі широко використовує різні засоби виразності (емоційно-виразні рухи, міміка, пантоміміка, тембр голосу, рольове мовлення), ділиться з дорослими та однолітками враженнями після гри. Адекватно оцінює результати власних дій та дій товаришів по команді, виявляє взаємну прихильність, надає перевагу грі як провідній діяльності; використовує власний досвід для створення ігор; здатна гратися сама та з однолітками, виявляє вміння залучити до гри партнерів; намагається творчо розвивати сюжет або придумувати ігри.

Освітній напрям «Дитина в соціумі»

Соціально-громадянська компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:демонструє інтерес до загальнолюдських цінностей (здоров’я, сім’я, повага і любов до батьків, роду, держави, Батьківщини, дружба, мир, доброта тощо), громадянських цінностей (обов’язки перед іншими людьми, повага прав, честі та гідності інших людей), цінностей спілкування, діяльності. Проявляє особистісні якості (самостійність, відповідальність, працелюбність, лідерство, людяність, спостережливість, справедливість, ініціативність, активність, креативність та інші) у взаємодії з іншими людьми. Виявляє зацікавленість до спілкування із знайомими дорослими, однолітками, молодшими та старшими за себе дітьми; проявляє обачливість до незнайомих людей. Демонструє інтерес до національних культурних цінностей свого народу та інших культур. Виявляє зацікавленість культурою українського народу, його історичним минулим, мовою, звичаями, традиціями. Емоційно реагує на власну участь та участь інших у різних видах діяльності: вміє співпереживати та співчувати, оптимістично ставитися до труднощів та визначати шляхи їх подолання. Виявляє почуття власної гідності як представника українського народу та громадянина; демонструє дружнє та неупереджене ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Демонструє відповідальність за свої вчинки. Сформованість знань:має уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі; уявлення про себе як члена громади, суспільства; уявлення про свою сім’ю, родину, рід, рідну домівку, заклад дошкільної освіти, Батьківщину; знає і розповідає про державні та національні символи України, звичаї, традиції сім’ї та українського народу. Усвідомлює свою роль (у сім’ї, групі однолітків, місцевій громаді). Знає, що прізвище вказує на належність дитини до свого роду, родини, а ім’я — на її індивідуальність та неповторність, знає про окремі традиції і звичаї попередніх поколінь. Усвідомлює необхідність дотримання соціальних норм моралі й виявляє повагу до прав і свобод людини. Розуміє переваги розв’язання конфліктів, суперечок мирним шляхом. Демонструє відкритість до спілкування та взаємодії з представниками різних національностей і культур. Навички: ідентифікує себе та діє відповідно до соціальної ролі: донька / син, брат / сестра, онука / онук, друг / подруга тощо; демонструє елементарні навички емоційної саморегуляції, виражає почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснює причину своїх емоцій, усвідомлює те, що інші люди переживають різні емоційні стани, їм буває радісно, боляче, образливо тощо. Звертається по допомогу до однолітків та знайомих та/або надає її, вміє отримувати задоволення від надання допомоги іншим. Дотримується соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності; бере участь у визначенні та прийнятті правил співжиття в родині, групі закладу дошкільної освіти, колі друзів. Уміє порозумітися, домовитись з іншими в конфліктних ситуаціях, вживає у спілкуванні з дорослими й однолітками ввічливі слова. Пропонує ідеї для гри, долучається до різних видів діяльності, бере участь у прийнятті рішень щодо особистих питань та життя колективу. На рівні можливостей дошкільного віку визнає цінності демократії (готовність брати на себе відповідальність, вміння висловлювати власну думку та приймати думку іншого, вміння розв’язувати конфлікти шляхом діалогу; вміння слухати й спостерігати).

Освітній напрям «Мовлення дитини»

Мовленнєва компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє любов до рідної мови, повагу до державної мови, мов представників національних меншин України, мов міжнародного спілкування. Незалежно від національної належності дитина, як громадянин України, виявляє інтерес та позитивне ставлення до української мови як державної, прагнення до вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими українською мовою. Виявляє інтерес до оволодіння надбаннями української культури в її етнічному різноманітті, а також відповідними до віку зразками світової культури. Отримує задоволення від відчуття краси української мови. Коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та корегує його залежно від ситуації спілкування. Сформованість знань:розуміє, що в Україні українська мова є державною; усвідомлює звуковий склад рідної мови, спираючись на розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання. Має збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; знає і називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події. У словнику наявні слова всіх частин мови, різного типу творення, слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, і приказки, утішки, загадки, скоромовки, форми звертання до дорослих і дітей. Має елементарні знання норм культури мовлення (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент тощо). Навички:ефективно спілкується рідною мовою, свідомо намагається говорити виразно і правильно, чітко промовляючи звуки і слова відповідно до орфоепічних норм української мови; регулює дихання і темп у процесі мовлення; володіє силою, висотою, тембром голосу, володіє вербальними і невербальними засобами виразності. Виявляє навички звукового аналізу простих слів. Вживає всі частини мови, граматичні категорії, різні за складністю типи речень; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо). Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету. Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає за планом вихователя і самостійно казки і різні види творчих розповідей; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, переказує зміст художніх творів, користується пояснювальним мовленням (пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу); планує, пояснює і регулює свої дії; імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; робить елементарні узагальнення, висновки; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів. Виявляє здатність до словесної творчості у різних видах мовленнєвої діяльності. Комунікативна компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:виявляє інтерес до активного спілкування з іншими людьми; у різних повсякденних ситуаціях, і при безпосередньому контакті, і в телефонній розмові або спілкуванні в інтернеті. Цінує гарні стосунки з рідними, знайомими, друзями, тому намагається не конфліктувати, враховувати інтерес інших, узгоджувати з ними свої дії, діяти разом, злагоджено. Сформованість знань:знає і володіє етикетними комунікативними формулами (привітання, звертання, прохання, висловлення подяки, вибачення тощо); різні форми мовленнєвих висловлювань відповідно до ситуацій. Має початкові уявлення про способи, переваги і недоліки цифрової комунікації. Навички:вільно й невимушено вступає в розмову з дітьми і дорослими, використовуючи різні форми звертання та репліки; виявляє ініціативу в спілкуванні, будує різні типи діалогу між двома-чотирма дітьми; виявляє здатність домовлятися («Нумо так…»), звертатися по допомогу («Допоможіть мені, будь ласка»), пропонувати допомогу («Я можу вам допомогти»); використовує різні вербальні та невербальні засоби для привітання, висловлення подяки тощо; володіє різними формами мовленнєвих висловлювань (питання, зустрічне питання, згода, уточнення, заперечення, сумнів, прохання, вимога, ігрова вимога, дозвіл, порада, відмова, спонукання, задоволення, здивування, вдячність, жаль, невдоволення, вдячність, пояснення, міркування, доказ та ін.) відповідно до різних ситуацій спілкування з дорослими та однолітками. Може проаналізувати та пояснити причини виникнення суперечливих чи конфліктних ситуацій, виявляє суперечності (невідповідності) та аргументи «за» і «проти», висуває версії можливого розгортання подій («Що б сталося, якби…?», «Слід вчинити так…, тому що…» та ін). Бере участь у перемовинах. Тримається в діалозі невимушено, розмовляє тактовно. Художньо-мовленнєва компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:інтерес до художнього слова, друкованої чи електронної книжки. Виявляє бажання висловлювати свої почуття в образному мовленні, активне зацікавлене ставлення до мовленнєвої творчої діяльності, як організованої, так і ініціативної, у різних її формах. Охоче відтворює враження від літературних творів різними засобами художньо-мовленнєвої діяльності. Виявляє бажання користуватися книжками як джерелами інформації та задоволення. Виявляє інтерес та задоволення від участі в розігруванні щедрівок, колядок, закличок, у сюжетно-рольових іграх за мотивами літературних творів, промовлянні текстів народних ігор. Сформованість знань:знає і називає не менше трьох-чотирьох імен письменників і поетів, не менше восьми-десяти літературних або фольклорних творів. Може пояснити особливості основних літературних і фольклорних жанрів. Усвідомлює і може пояснити значення образних слів (порівняння, епітети), доцільність їх вживання в поетичному тексті та прозі. Навички:підтримує бесіду про зміст, ідею, характери та вчинки героїв твору, відповідає на запитання дорослого, висловлює свої враження, переживання, оцінно-етичні судження стосовно персонажів, співвідносить оцінки літературних героїв з власною поведінкою, реальними подіями; переповідає відомі казки, оповідання; усвідомлює та пояснює зміст прислів’їв, приказок, доречно використовує їх у мовленні; відгадує описові загадки; інтонаційно передає різні почуття при виконанні літературних творів; відтворює в мовленні образні вислови з художнього тексту; чітко промовляє скоромовки, чистомовки, прислів’я та приказки; бере участь у мовних іграх. На основі засвоєного зразка складає невеличкі розповіді, казкові історії за змістом скоромовок, прислів’їв, власні описові та порівняльні загадки, лічилки, колисанки; придумує іншу кінцівку літературного твору, доповнює текст казки, оповідання додатковими епізодами.

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва»

Мистецько-творча компетентність Емоційно-ціннісне ставлення:емоційно відгукується на прояви краси в довкіллі, побуті та творах мистецтва, виявляє ціннісне ставлення до творчості художників, музикантів, співаків, танцівників, письменників. Виявляє інтерес до мистецької діяльності (художньо-продуктивної, музичної, театралізованої). Позитивно відгукується на пропозиції включення в різні види мистецько-творчої діяльності (малювання, ліплення, аплікація; слухання музики, співи, музична гра, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах; театралізація малих літературних творів, розігрування спектаклю). Отримує задоволення від мистецької діяльності. Сформованість знань:має елементарні уявлення про види мистецтва (художньо-продуктивне, музичне, театральне). Розуміє мистецтво як результат творчої діяльності митців, виконавців. Виявляє інтерес до творів різних видів мистецтва, впізнає знайомі твори, проявляє до них особисте ставлення, висловлює враження від мистецтва, інтерпретує твори. Сприймає та емоційно реагує на художній образ, елементарно аналізує засоби художньої виразності у творах мистецтва різних видів і жанрів. Вирізняє специфіку образу мистецтва художньо-продуктивного, декоративно-ужиткового, музичного, танцювального, театрального. Розуміє призначення зображувальних матеріалів, театрального реквізиту, атрибутів для образотворчої, театралізованої, музичної діяльності; здатна до реалізації творчого задуму за їх допомогою. Має уявлення про музичну гру, пісню, хоровод, танець, інструментальну музику. Розуміє зміст і колективний характер театральної вистави, знає різні види театру (ляльковий, тіньовий, настільний тощо). Навички:пов’язує яскравість образу, зміст твору з кольорами, композицією, формою; звуками, ритмами, динамікою, темпом, рухами; мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами. Здатна розрізнити основні жанри живопису (портрет, пейзаж, натюрморт, казковий, анімалістичний), музики (вокальні, інструментальні), вистави різних театрів (ляльковий, музичний). Знаходить просту аналогію між життям і змістом твору, використовує здатність споглядати і услуховуватися в довкілля для бачення краси у побуті та мистецтві, набувати художньо-продуктивного досвіду мистецької діяльності. Володіє доступними техніками та відображає ними життєві враження та почуття. Виявляє вміння використовувати техніки художньо-продуктивної та декоративно-ужиткової діяльності, експериментує з зображувальними матеріалами, створює художні образи. Має найпростіші навички виконавської культури (декламує, передає рухами характерні ознаки персонажу) та культури глядача (володіє елементарною культурою поводження під час свят, концертів в освітніх та мистецьких закладах). Має домірні вікові навички співу, слухання музики, музично-ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах. Виявляє музикальність, уміння передавати настрій, емоції, почуття в музично-руховій і пісенній творчості, музикуванні та музичній грі. Виявляє навички образного мовлення, акторські здібності. Запам’ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в театралізовані дії. Ідентифікує почуття та вчинки персонажів із власними. Використовує побутові речі як атрибути театралізованої діяльності. Співпрацює з дітьми, зокрема з особливими освітніми потребами, й дорослими заради спільного успіху під час мистецької діяльності — художньо-продуктивної, музичної, театралізованої, розваг, свят. Відгукується на пропозиції щодо оздоблення інтер’єру (на свята), долучається до дорослих під час декорування приміщення. Виявляє елементи естетичного смаку та підтримує естетичні прояви у побуті (доцільність вибору одягу до ситуації, культура прийому їжі, сну, відпочинку та праці, культура поведінки й дотримання елементарних правил етикету під час святкувань). Демонструє за власним бажанням досвід мистецьких дій у самостійній художній діяльності. Виявляє елементарні навички рефлексії — обмірковує з іншими свій мистецький досвід, враження, ставлення до мистецької діяльності.

 

Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій – провідній для дітей дошкільного віку): руховій; природничій; предметній; образотворчій; музичній; театральній; літературній; сенсорно-пізнавальній; мовленнєвій; трудовій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуті знання на практиці.

Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва» створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, побутова, художня, рухова, комунікативна, мистецька, тощо.

Рівень сформованості компетентностей дошкільників різних вікових груп з’ясовується у процесі здійснення моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми раннього та дошкільного віку, отримання антропометричних даних та встановлення рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку в процесі спостереження за їх життєдіяльністю.

Метою моніторингу є виявлення ступеня відповідності результатів діяльності закладу стандартам і вимогам дошкільної освіти. Змістом моніторингу є фіксування результатів особистісних досягнень дітей за певний час.

Для здійснення моніторингу якості освітнього процесу в ЗДО використовуються матеріали методичного посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник» (за загальною редакцієюТ. В. Киричук, О. М. Кулик, Н. М. Шаповал. – Тернопіль: Мандрівець, 2021 р.), для дітей раннього віку – картки нервово-психічного розвитку.

За результатами моніторингових досліджень педагоги планують корекційну діяльність з дітьми раннього та дошкільного віку, а також індивідуальну роботу.


Розділ ІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення

Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у ЗДО №7 визначено зміст освітнього процесу за інваріантною складовою.

Освітній напрям

Ключові компетентності

Зміст освітньої діяльності

«Особистість дитини»

Рухова компетентність— це здатність дитини до самостійного застосування життєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей, рухового досвіду в різних життєвих ситуаціях. Здоров’язбережувальна компетентність— це здатність дитини до застосування навичок здоров’язбережувальної поведінки відповідно до наявної життєвої ситуації; дотримання основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я у повсякденній життєдіяльності. Особистісна компетентність. Освітній потенціал компетентності реалізується у творчій активності дитини у всіх специфічно дитячих видах діяльності (ігровій, пізнавальній, образотворчій).

Передбачає: - задоволення природної потреби у руховій активності, що забезпечує оптимальний рівень фізичної працездатності, засвоєння та використання елементарних знань у галузі фізичної культури, сформованість умінь і навичок для вирішення рухових завдань у різних життєвих ситуаціях; - потребу в опануванні способами збереження та зміцнення власного здоров’я, сукупність елементарних знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя; стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонукає до використання навичок здоров’язбережувальної поведінки, - позитивне ставлення дитини до свого внутрішнього світу (думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень); - становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості (пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами); - сформованість самосвідомості: ідентифікації себе зі своїм «Я», позитивної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу» (мотиви, наміри), «можу» (знання, вміння навички), «буду» (регуляція поведінки та діяльності), здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування у своїх основних правах і обов’язках; - виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності; - формування базових якостей особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Предметно-практична,технологічна компетентність— здатність дитини реалізовувати творчі задуми з перетворення об’єктів довкілля з використанням різних матеріалів, що спираються на обізнаність із засобами та предметно-практичними діями, з допомогою дорослого чи самостійно у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань, завдань з моделювання. Сенсорно-пізнавальна,логіко-математична,дослідницька компетентність — це здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності.

Передбачає: - творче самовираження через сформовані предметно-практичні та технологічні дії в самостійній і спільній з однолітками діяльності; - наявність пізнавальної мотивації, базису логіко-математичних, дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності; - сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу; - здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності; - оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення; - інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

«Дитина в природному довкіллі»

Природничо-екологічна компетентність — це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.

Передбачає: - природничу освіченість через наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи; - ціннісне ставлення дитини до природи, що виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористуванн; - формування доступних дитині дошкільного віку уявлень про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля.

«Гра дитини»

Ігрова компетентність— це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

Передбачає: - розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому; - задоволення ігрових уподобань кожної дитини, виникнення дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами; - збагачення ігрового середовища і педагогічного супроводу дорослих; - активність та свободу дитини в організації ігрової діяльності; - планування ігрової діяльності з врахуванням вікових особливостей вихованців (перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані). Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) та з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).

«Дитина в соціумі»

Соціально-громадянська компетентність— це здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення спільного життя.

Передбачає: - ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших; - наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім’ї, родини, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил в соціально-громадянському просторі; - ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур. - формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим; - вміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

«Мовлення дитини»

Мовленнєва компетентність— це здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність об’єднує фонетичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість. Комунікативна компетентність— здатність дитини до спілкування з однолітками і дорослими у різних формах конструктивної взаємодії. Художньо-мовленнєва компетентність— здатність відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності.

Передбачає: - оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови; - засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях; - здатність підтримувати партнерські стосунки, заявляти про свої наміри і бажанні, узгоджувати свої інтереси з іншими, домовлятися, за потреби аргументовано відстоювати свою позицію; - забезпечення духовно-емоційного розвитку дитини через органічний зв’язок із національним вихованням; - ціннісне ставлення дитини до художнього слова як культурного явища, друкованої чи електронної книжки, достатній для художньої комунікації рівень літературної обізнаності; - здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальнихі невербальних засобів; - усвідомлення звукового складу рідної мови, спираючись на розвинений фонематичний слух і мовленнєве ди- хання; - збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; - вміння складати різні види розповідей, переказувати художні текст тощо.

«Дитина у світі мистецтва»

Мистецько-творча компетентність— здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності.

Передбачає: - обізнаність дитини у специфіці видів мистецтва (художньо-продуктивній, музичній, театральній); ціннісне ставлення до мистецтва і мистецької діяльності; прагнення сприймати мистецтво тощо; - формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва; - розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці; - формування емоційно-ціннісного ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; - здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

 

Реалізуючи вищезазначений зміст освітнього процесу, педагогічні працівники забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, зазначених у Розділі І.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти сформована на державному рівні і є обов’язковою. Інваріантну частину змісту освіти систематизовано відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за вище названими освітніми напрямами.

Перед педагогами закладу стоїть завдання – організувати таку діяльність, яка б ставила дитину перед необхідністю спрямувати свої розумові зусилля на пошук і використання наявних у неї знань і вмінь для розв’язання нового конкретного завдання.


 

 

 

Розділ ІІІ. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма ЗДО визначає мету, завдання освітнього процесу на навчальний рік, а також форми його організації.

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня. Загальна тривалість канікул,  під час яких заняття з вихованцями не проводяться

- літні – 92 календарних днів з 1 червня по 31 серпня,

- зимові – 12 календарних днів з 25 грудня по 5 січня,

У період канікул з дітьми проводиться фізкультурно-оздоровча і художньо-продуктивна діяльність.

Для якісної організації освітнього процесу, відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.10 року №1.4/18-3082 в ЗДО  використовують такі види занять:

1. За специфікою поєднання змісту та форм роботи в межах заняття:

- тематичні;

- комплексні;

- інтегровані;

- контрольно-діагностичні.

2. За способом організації дітей:

– фронтальні, колективні (з усіма дітьми групи);

– групові (10-12 дітей);

– індивідуально-групові (4-6 дітей);

– індивідуальні (1-4 дитини).

3. За дидактичними цілями:

– заняття із засвоєння дітьми нових знань;

– заняття із закріплення і систематизації досвіду дітей;

– контрольні заняття.

Організоване навчання у формі занять проводиться, починаючи з 3-го року життя.

Тривалість занять становить:

- у групі раннього віку (3-й рік життя) – до 10 хвилин

- у молодшій групі (4-й рік життя) – не більше 15 хвилин;

- у середній групі (5-й рік життя) – 20 хвилин;

- у старшій групі (6-й, 7-й рік життя) – 25 хвилин.

 

Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.

 

Фізичне виховання дітей в закладі передбачає проведення:

- ранкової гімнастики;

- гімнастики пробудження;

- занять фізичною культурою;

- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;

- загартування;

- фізкультурних хвилинок під час занять;

- фізкультурних пауз між заняттями;

- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);

- оздоровчих заходів.

Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку.

Тривалість занять для дітей наступна:

- у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин;

- від 3 до 4 років – до 20 хвилин;

- від 4 до 5 років – 20-25 хвилин;

- від 5 до 6 (7) років – 25-30 хвилин.


РОЗДІЛ ІV.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту». Вона  включає:

– оприлюднені критерії, правила та процедури оцінювання

освітньої діяльності та управлінських процесів у закладі освіти;

– політики та процедури забезпечення якості освіти;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

– створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про дошкільну освіту» педагогічна рада закладу дошкільної освіти формує систему та схвалює процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

До розбудови внутрішньої системи якості освіти залучаються усі учасники освітнього процесу.

Мета внутрішньої системи забезпечення якості освіти: постійне та послідовне підвищенні якості освіти на основі відстеження динаміки показників освітньої діяльності та освітніх процесів у ЗДО.

 

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

1. Визначення пріоритетних напрямів та показників для оцінювання освітньої діяльності, управлінських процесів у ЗДО.

2. Здійснення вимірювання показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО та оцінка їх динаміки.

3. Визначення шляхів підвищення якості освіти за результатами оцінювання показників освітньої діяльності та освітніх процесів.

4. Надання допомоги учасникам освітнього процесу щодо підвищення якості освіти.

 

Орієнтовні напрями, показники, методу збори інформації для оцінювання освітнього середовища закладу дошкільної освіти .    

 

 

Напрям самоцінювання

Показники

Методи збору інформації

Термін проведення

Освітнє середовище

Забезпечення ЗДО (спортивного, музичного залів, груп) обладнанням відповідно до Типового переліку

Спостереження

Жовтень, 2024

Забезпечення навчально-наочними посібниками та іграшками відповідно до Типового переліку

Спостереження

До 01.11.2024

Стан території та приміщень. Відповідність санітарно-гігієнічним вимогам

Спостереження, вивчення документації

Щоквартально

Дотримання вимог безпеки життєдіяльності вихованців та охорони праці працівників

Спостереження, вивчення документації

Щомісяця

 

Основні політики забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в ЗДО є:

– забезпечення публічної інформації про діяльність закладу освіти (ст. 30 Закону України «Про освіту»);

– дотримання принципів академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників (ст. 42 Закону України «Про освіту»);

– запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

– створення умов щодо професійного зростання педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (зі змінами).

Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО

Основними процедурами вивчення якості освітньої діяльності в ЗДО визначено:

– відстеження рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

– внутрішній моніторинг якості освіти;

– самооцінювання освітньої діяльності.

Самооцінювання освітньої діяльності включає:

– самооцінку показників освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО;

– оцінювання педагогічними працівниками своєї діяльності.

Очікувані результати щодо реалізації системи внутрішнього забезпечення якості освіти

1. Отримання об’єктивних даних про якість освітньої діяльності та управлінських процесів у ЗДО.

2. Підвищення якості освіти в ЗДО на основі прийняття ефективних управлінських рішень.

3. Створення атмосфери довіри до ЗДО серед педагогічних працівників та батьків вихованців.

 

Основні показники реалізації освітньої програми ЗДО №7 комбінованого типу

Виконання освітньої програми дасть змогу:

- удосконалити організацію освітнього процесу в закладі з метою забезпечення ефективної реалізації завдань державного стандарту;

- забезпечити формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку;

- створити умови для якісного соціально-емоційного розвитку дитини дошкільного віку як запоруки успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи;

- забезпечити компетентнісний підхід до освітнього процесу;

- задовольнити освітньо-культурні потреби здобувачів освіти;

- удосконалити систему підвищення професійної майстерності педагогів, надаючи пріоритет самоосвіті;

Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінського апарату та методичної служби, педагогів та батьків, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої діяльності з дітьми раннього і передшкільного віку.

 

Освітні програми,

 що реалізуються в ЗДО №7

 

Ми навчаємось

 

Освітньо-виховна робота в ЗДО №7 здійснюється відповідно до вимог наступних програм:

  • Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»  О.І.Білан; за загальною редакцією О.В. Низковської. – Тернопіль, «Мандрівець», 2017 (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 23.05.2017 № 1/11-4988)
  •  Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із ФФНМ.  Рібцун Ю.В.

 

Парціальні програми:

"Рівнезнавство" (парціальна програма для дітей старшого дошкільного віку. КУ "ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"

 

 

 

Заклад дошкільної освіти №7

комбінованого типу

Дубенської міської ради

 

Схвалено:                                                                         Затверджую:

рішенням педагогічної ради                                           Директор ЗДО№7

від 01 вересня  2023 року                                                 _______ Галина ІЩИШИНА

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

закладу дошкільної освіти №7

комунального типу Дубенської міської ради

на 2023-2024 н.р.

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗДО №7

на 2023-2024н. р.

 

Програма розроблена відповідно до вимог Законів України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

Мета освітньої програми

  • реалізація комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістовних напрямів організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6(7) років із поступовим ускладненням змістовної наповнюваності на кожному віковому етапі.

Завдання програми

  • сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання у школі. Визначені Базовим компонентом дошкільної освіти вимоги до обсягу необхідної інформації, життєво важливих умінь і навичок, системи ціннісних ставлень до світу та самої себе відображені у програмі є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу

Зміст освітньої програми передбачає:

  • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
  • виховання                елементів                 природо    доцільного      світогляду,                 розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-    формування основ національної свідомості дошкільника шляхом розширення знань про Україну, її історію, культуру, природні багатства

 

  • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
  • розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

 

Нормативно-правове забезпечення

Освітня діяльність в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:

 

  • Закону України «Про освіту»
  • Закону України «Про дошкільну освіту»
  • Базового компоненту дошкільної освіти
  • Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305)
  • Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641 у редакції наказу Міністерстваосвіти і науки України від 29.07.2019 № 1038)
  • Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів .
  • Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено Наказом МОН України від 20.04.2015 №446)
  • Листа МОН № 1/9-406 від 10.08.2021 року Щодо окремих питань діяльності закладів  дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році
  • Листа МОН №1/9-394 від 22.07.2021 року Про переліки навчальної        літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у2020/2021 навчальному році
  • Листа МОН № 1/9-765 від 12.12.19 року Щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти
  • Листа МОН № 1/9-766 від 12.12.19 року Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками
  • Листа МОН № 1/11-1491 від 14.02.19 року Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти
  • Листа МОН №1/9-454 від02.09.2016 року Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах
  • Листа МОН №1/9-249 від 19.04.2018року Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти
  • Листа МОН №1/9-456 від02.09.2016року Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах
  • Лист МОН №1/9-546 від 11.10.2017 року Щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців
  • Державна служба якості освіти України, наказ №01-11/71  від 30.11.2020р Про затвердження рекомендацій з питань внутрішньої системи якості освіти у закладах освіти
  • Листа МОН № 1/9-344 від 07.07.2021р. Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік
  • Методичних рекомендацій до Базового компонента дошкільної освіти, 2021 рік

 

  • Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 55 від 22.09.2020 року Про протиепідемічні заходи у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)

 

  • Статуту закладу

 

  • Програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

 

 

Мережа груп

 

У 2023-2024 укомплектовано:

  1. групу дітей раннього віку ,

1    групу дітей молодшого дошкільного віку,

2    групи дітей середнього дошкільного віку,

2    групи дітей старшого дошкільного віку.

 

 

Мова навчання -  українська

 

Тривалість навчального року

Навчальний рік у закладі починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року, літній оздоровчий період – з 1 червня по 31 серпня.

Режим            роботи              закладу:                  7.30 –18.00

Вихідні            дні:       субота,  неділя, святкові дні.

На час дії воєнного стану святкові дні не є вихідними.

 

Методична тема закладу на 2023-2024р:

Підвищити фаховий рівень педагогів через досвід впровадження інноваційних  технологій

 

 

Пріоритетний напрямок роботи

Заклад дошкільної освіти №7  здійснює освітньо-виховний процес за  соціально –моральним напрямом

 

 

Завдання освітньої роботи на 2022-2023р:

  • Формування соціально-громадянської компетентності  дітей дошкільного віку
  • Продовжувати удосконалювати форми роботи щодо формування комунікативно - мовленнєвої компетентності шляхом упровадження  інноваційних методик та технологій.

 

 

 

Види діяльності

  • організована ігрова діяльність – дидактичні, сюжетно-рольові, режисерські, рухливі, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо;
  • організована навчально-пізнавальна діяльність – спостереження, віртуальні подорожі, екскурсії у природу й соціум, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у

повсякденному житті, індивідуальна робота;

  • організована трудова діяльність – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця,самообслуговування, праця в природі, художня праця;
  • організована художньо-продуктивна діяльність – образотворча, музична,літературна, театралізована діяльність, розваги, свята, індивідуальна робота;
  • організована комунікативно-мовленнєва діяльність – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення і розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;
  • організована рухова діяльність – заняття з фізичної культури, музики, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги;
  • самостійна діяльність дітей у закладі дошкільної освіти носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва тощо.

 

Форми організації освітнього процесу

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі занять, починаючи з 3-го року життя.

 

Види і типи занять

У освітньому процесі використовуються різні типи і види занять.

 

Типи занять:

  • фронтальні заняття (вся група);
  • групові заняття (до 15 дітей);
  • індивідуально-групові заняття (до 8 дітей);
  • індивідуальні заняття (1-4 дітей).

 

Види занять:

 

  • комплексні заняття;
  • тематичне заняття
  • комбіноване заняття
  • домінантне заняття
  • сюжетно-динамічні заняття
  • інтегровані заняття

 

Тривалість спеціально організованих фронтальних занять становить:

  • у першій молодшій групі – не більше 10 хвилин;
  • у другій молодшій групі – не більше 15 хвилин;
  • у середній групі –20 хвилин;
  • у старшій групі –25 хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10  хвилин.

Організація проведення освітнього процесу у спеціальній групі для дітей з порушенням  мовлення має свою специфіку.

Учителем-логопедом і вихователями у спеціальній групі для дітей з порушенням мовлення проводяться ігри-заняття з формування мовленнєвої діяльності, які мають єдину корекційно-розвивальну спрямованість.

Учитель-логопед проводить:

фронтальні ігри-заняття – з усіма дошкільниками групи упродовж 25 хв.;

підгрупові ігри-заняття – з 4-6 особами (залежно від логопедичного висновку та наповнюваності групи) упродовж 25 хв.;

індивідуальні ігри-заняття – з однією дитиною 10-15 хв.

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

 

Розподіл занять на тиждень на дитину на 2023/2024 навчальний рік

 

 

 

 

 

Види діяльності за    освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими групами

перша молодша (від 2

до 3 років)

 

друга молодша (від 3

до 4 років)

 

середня (від 4 до 5 років)

 

Старша (від 5 до 6 років)

 

Ознайомлення із соціумом

1

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

2

Художньо-продуктивнадіяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

1

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток     мовлення і культура мовленнєвого спілкування

1

2

2

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

2

2

2

2

Загальна кількість занять на тиждень

8

10

11

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

-

-

-

-

Розподіл занять на тиждень на дитину у логопедичній групі для дітей з  порушенням мовлення на 2022/2023 навчальний рік

 

Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень

у групі №2

Ознайомлення із соціумом

2

Ознайомлення з природним довкіллям

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

5

Сенсорний розвиток

-

Логіко-математичний розвиток

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого

спілкування

3

Здоров’я та фізичний розвиток

2

 

Корекція порушень мовленнєвого розвитку, формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування

Завдання корекції порушень мовленнєвого розвитку, формування здатності здійснювати

комунікацію в різних сферах спілкування

інтегруються в усі види діяльності дітей протягом дня: ігрову, трудову, навчальну

Загальна кількість занять на тиждень

14

Максимальна кількість занять на тиждень

16

 

Інноваційна діяльність

Для підвищення якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти запроваджуються:

інноваційні освітні технології:

  • Теорія розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) Г. Альтшуллера
  • Технологія інформаційно-ігрової творчості Н. Гавриш.
  • Ейдетика
  • Мнемотехніка
  • Ранкові зустрічі
  • Театр фізичного виховання М.М.Єфименка
  • Використання казки у формуванні екологічних знань дошкільників. Авторська технологія Г. Бєлєнька, Т.Науменко
  • Розвиток творчих здібностей у зображувальній діяльності за Л.М.Шульгою
  • Інформаційно-комунікативні технології
  • Пісочна терапія
  • Психогімнастика
  • Дихальна гімнастика О.М.Стрельникової
  • Пальчикова гімнастика

Програмно-методичне забезпечення освітньої діяльності

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2023/2024 навчальному році.

В освітньому процесі закладу зміст інваріантної та варіантної складової Базового компоненту дошкільної освіти забезпечується через реалізацію:

комплексної програми

-          програма розвитку «Українське дошкілля»» для дітей від 2 до 7 років

парціальної програми:

  • з народознавства «Рівненщина» КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Рівненської міської ради»
  • Корекційна робота у спеціалізованій групі для дітей з порушення мовлення ведеться за програмою «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього, старшого дошкільного віку із знм» Л. І. Трофименко.

 

Кадрове забезпечення

Заклад дошкільної освіти укомплектований педагогічними кадрами

та обслуговуючим персоналом згідно штатного розкладу. Загальна кількість працівників складає 37 осіб, з них – 20 педагогічних

працівників, 1 – медичний працівник та 16 осіб обслуговуючого персоналу.

Якісний склад педагогічних працівників

Посада

 

Категорія

 

 

Роз

ряд

Спеціаліст вищої категорії

Спеціаліт

І категорії

Спеціаліст ІІ категорії

Спеціаліст без категорії

Директор

11

16

+

 

 

 

Вихователь- методист

1

14

+

 

 

 

Вчитель- логопед

1

14

+

 

 

 

Практичн. психолог

1

14

+

 

 

 

Музичний керівник

1

2

1

11

 

11

 

 

          +

           

         +

 

 

 

 

Інструктор з фізичної культури

1

11

 

 

         +

 

 

Вихователі

 

9

 

7

1

1

-

 

Асистенти вихователів

 

13

 

-

-

-

-

 

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться згідно перспективного плану .

Моніторинг рівня сформованості компетенції дітей

Інструментарій для діагностування розроблено на основі

методичного посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти» / за заг. ред. Т.В. Киричук, О.М. Кулик, Н.М. Шаповал. – Тернопіль: Мандрівець, 2016 р.

Оцінювання рівня сформованості компетенцій дітей проводиться Вихователями двічі на рік:

перше оцінювання - у вересні, друге - у травні.

Діагностування у мовних групах проводиться вчителем-логопедом, тричі на рік:

перше оцінювання - у вересні , друге - у січні, третє - у травні

Діагностика дітей раннього віку проводиться за картками нервово-психічного розвитку;

  • молодшого ,  середнього  та старшого  дошкільного   віку за освітніми лініями Базового     компонента

 

 

Перспективи виконання програми:

 

Сформованість освітніх компетенцій дитини перших 6(7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток, психологічну готовність до навчання у школі.

 

Основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні вступу до школи:

 

  • сформовані основні фізичні якості, рухові уміння, культурно-гігієнічні, оздоровчі навички та навички безпеки життєдіяльності;

-      сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини;

-      сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка;

-     сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі  людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим;

-     сформований інтерес та вміння розуміти інших, бажання долучатися до спільної

діяльності з однолітками та дорослими, вміння оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей, узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства;

  • сформовані уявлення про природу планети Земля та Всесвіт;
  • розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля, сформовані навички дотримання правил природокористування;
  • сформована готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;
  • сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва;
  • розвинуті творчі здібності;
  • сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійність, культура та безпека праці;
  • сформовані навички культури споживання;
  • розвинуті творчі здібності, самостійність, ініціативність, організованість в ігровій

діяльності та сформований стійкий інтерес до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому;

  • сформоване вміння будувати дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами;
  • сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу;
  • сформована здатність застосовувати отримані знання у практичній діяльності, володіти способами пізнання дійсності;
  • розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення;
  • сформований інтерес до пошуково-дослідницької діяльності;
  • сформовані елементарні математичні уявлення, цілісна картина світу;
  • сформована компетентна поведінка в різних життєвих ситуаціях;
  • сформована культура мовлення та спілкування;
  • засвоєні навички володіння елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

Логін: *

Пароль: *