Тренінг "Фототерапія у роботі з дітьми дошкільного віку"
"...Ви можете побачити фотографію на секунду
і подумати про все життя".
Джон Міро
У ЗДО №7 міста Дубно психологом комунальної установи "Центр професіного розвитку педагогічних працівників " Галиною Маркович та практичним психологом ЗДО №7 Жанною Онищук для практичних психологів та педагогів ЗДО міста та громад було проведено тренінг "Використання фототерапії у роботі з дітьми дошкільного віку.
Під час спільної роботи було:
- визначено поняття "Фототерапії" та її зв'язок з різними видами мистецтва;
- виявлення функцій та можливостей фотографій, як корекційного та розвивального засобу;
- спрямування діяльності педагогів на пошук шляхів інтеграції методу фототерапії в освітньому процесі в умовах ЗДО.
На протязі зустрічі панувала невимушена атрмосфера, приємне спілкування у колі колег.
Онищук Жанна Максимівна
Радіти всьому,
В усьому бачити добро й красу,
В буденному незвичне помічати
Й замислитись: хто я? Для чого я на світі цім живу?
Дата народження: 08.12.1970р.
Відомості про освіту: вища
Кременецький обласний гуманітарно - педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка, 2007рік
За спеціальністю: дошкільне виховання
Кваліфікація за дипломом: вихователь дітей дошкільного віку, практичний психолог в закладах освіти
Посада: практичний психолог
Педагогічний стаж: 23 роки
Результат атестації: «Відповідає посаді, яку займає, присвоїти категорію «спеціаліст вищої категорії»
Враховуючи завдання і перспективи розвитку, методичну проблему та пріоритетний напрям діяльності дошкільного закладу
метою роботи практичного психолога є:
- Психологічний супровід навчально-виховного процесу дошкільного закладу.
- Психологічний супровіддітей з вадами мовлення.
- Формувати психологічну готовність дітей до навчання в школі.
- Здійснення психологічного супроводу педагогів з метою профілактики та подолання професійного вигоряння.
- Проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми.
- Психологічний супровід дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Рекомендації щодо адаптації дитини до дитсадка
За місяць до того, як віддавати дитину в дитсадок:
1.Розповідайте про садочок, про те, що там роблять діти, як там все влаштовано.
2.Гуляйте поблизу дитсадка, наголошуючи, що скоро і ваш малюк туди ходитиме.
3.Відповідайте на всі запитання тільки правду.
За тиждень до знаменної дати:
1.Сходіть з малюком на екскурсію, зайдіть в майбутню групу, познайомтесь з вихователькою.
2.Говоріть з вихователькою доброзичливо, ввічливо, щоб продемонструвати дитині, що з нею вона буде в безпеці.
3.Кожного дня нагадуйте дитині, що скоро вона піде в дитсадок.
Перший день в дитсадку:
1.Приведіть дитину в той час, коли вихованці гуляють на вулиці. Розмовляйте з вихователькою, намагайтесь спонукати дитину до самостійної гри з дітьми.
2.Після закінчення прогулянки заберіть дитину додому, похваліть її за перший день в дитсадку.
3.Обовязково говоріть про те, що сьогодні знаменний день, а завтра ви теж підете в дитсадок.
Другий день в дитсадку:
1.Приводьте дитину в групу перед прогулянкою. Тривалість перебування в дитсадку – до 2 годин. Не змушуйте його побути довше.
2.На шляху додому, зробіть щось приємне для малюка (купіть щось смачненьке, маленьку іграшку, погуляйте довше…)
3.Вдома продовжуйте обговорювати з близькими, який малюк молодець – ВЖЕ ХОДИТЬ в садочок.
Третій день в дитсадку:
1.Цей раз приходьте зранку, але обов’язково скажіть:»Ти побудеш з вихователькою і дітками, я піду в магазин, на збори батьків, на роботу, на зустрічі т. п., я повернусь, коли ви будете гуляти і заберу тебе.» Якщо ваш малюк тривожний і не відпускає – не йдіть, але протягом першого тижня в садку намагайтесь домовитись з ним, щоб погодився.
2.Залишаючи дитину, обміняйтеся номерами телефону з вихователем.
3.Тривалість перебування в садку регулюйте, зважаючи на бажання і настрій дитини, не нав’язуйте свої правила.
Перший тиждень водимо дитину в садочок лише на кілька годин. На сон ще не залишаємо.
Правильно реагуйте на почуття дитини. Якщо малюк плаче, не забороняйте і не заперечуйте його почуття. Скажіть, що ви розумієте як йому сумно, важко без мами. Нехай відчує, що ви приймаєте його почуття, що вони нормальні.
Поступово збільшуйте тривалість перебування настільки, на скільки потрібно. Намагайтеся наполегливо переконувати, домовлятися з дитиною, щоб на це отримувати її згоду.
Пам’ятайте, якщо малюк пропускає дитсадок більше, ніж 21 день, вам доведеться знову пройти всі кроки для адаптації. Можливо, це відбудеться дещо швидше, ніж в перший раз, але будьте готові до цього.
Дитяча жадібність і що з нею робити?
9 підказок для батьків
1. Ніколи не називайте дитину жадібною, інакше вона незабаром такою стане!
Просто забудьте це слово і не вживайте його. Дитина не хоче ділитися, хоче погратися своєю іграшкою, боїться, що іграшку заберуть, але вона не жадібна.
2 .Визнайте право малюка на власність! Так, малюк має таке право. Іграшки, одяг дитини – це її власність. Тому, не даючи іграшку іншому хлопчикові, ваш син чи донька просто захищає її від інших. І це право на свою особисту власність і на можливість нею розпоряджатися на свій власний розсуд так необхідно, але так складно прийняти батькам.
3. Не змушуйте малюка ділитися. Дитина має право розпоряджатися іграшкою так, як вона сама захоче. Ви можете лише м’яко підвести її до того, щоб дати іграшку іншому. Тобто ваш малюк має сам захотіти поділитися.
4. Розкажіть малюкові,що він має право ділитися і точно таке ж право не ділитися, якщо йому цього не хочеться. Але точно так само і інші діти – можуть ділитися з ним, а можуть і не захотіти. Важливо дати дитині зрозуміти, що ділитися це добре, важливо, щоб вона сама цього захотіла., сама отримала від цього задоволення.
5. Пам’ятайте, що справжня щедрість починає розвиватися після трьох років, разом з розвитком соціальних мотивацій. Якщо ви почнете боротися за хороші манери раніше цього моменту, дитина, чиє право на власність не було визнано, не визнаватиме і не поважатиме право на власність іншої людини.
6. На майданчику, в ситуації, коли хто-небудь без дозволу бере іграшку вашого малюка, зупиніть обох. Скажіть, що це іграшка вашої дитини і у неї варто попросити дозвіл.
7. Так само нагадуйте вашому малюкові, що необхідно просити дозволу у інших пограти їхніми іграшками. Якщо інша дитина не хоче поділитися іграшкою, скажіть своєму малюкові: «Хлопчик не хоче зараз дати тобі іграшку, почекай трохи, він пограє і дасть. А ми поки давай покатаємося на гойдалці». Якщо ваш малюк не хоче ділитися, скажіть тому, хто просить, що ваша дитина хоче зараз погратися цією іграшкою сама, потрібно почекати трішки, він пограється і дасть.
8. Завжди просіть дозвіл у власного сина чи доньки, перш, ніж подивитися її особисту річ. Ніколи не вихоплюйте з рук малюка іграшку без його дозволу. Для початку попросіть: «Дай, будь ласка.» Дитина, взявши приклад з Вас, через деякий час теж буде питати , перш, ніж схопити чужу річ.
9. Ніколи не називайте дитину жадібною, інакше вона незабаром такою і стане! Не змушуйте ділитися, пам’ятайте про право малюка на власність!
