І. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає механізми запобігання, виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження зі здобувачами освіти ЗДО №7 комбінованого типу .

1.2. Положення розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», «Про охорону дитинства»,  «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», постанов Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті», від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», від 28.07.2021 № 775 «Про внесення змін до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження», від 04.06.2025 № 658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми», наказів Міністерства освіти та науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами», від 28.12.2019 № 1646 «Про деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».

1.3. Метою Положення є забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми та створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми, а також забезпечення оперативного їх розгляду та реагування на них.

1.4. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

 

ІІ. Основні терміни

2.1. Безпечне освітнє середовище — сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

2.2. Насильство — це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.

Види насильства:

1) економічне насильство — форма насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

2) психологічне насильство — форма насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

3) сексуальне насильство — форма насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

4) фізичне насильство — форма насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

2.3. Жорстоке поводження з дитиною — будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою її експлуатації з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.

2.4. Булінг (цькування) — дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника освітнього процесу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

 

ІІІ. Завдання

3.1. Основними завданнями щодо захисту від різних форм насильства та жорстокого поводження в закладі освіти:

запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

формування в працівників закладу освіти відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

поширення культури нульової толерантності до насильства та жорстокого поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;

здійснення аналізу ситуації в закладі освіти (фізичного та емоційно- психологічного середовища);

вироблення офіційної позиції закладу освіти щодо всіх форм насильства та   інформування про неї всіх учасників освітнього процесу;

визначення обов’язків та відповідальності учасників освітнього процесу щодо створення та дотримання безпечної поведінки в закладі освіти;

забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та служби у справах дітей про випадки вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

 

IV. Заходи щодо запобігання та протидії

насильству та жорстокому поводженню з дітьми

4.1. Із метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти слід систематично впроваджувати наступні заходи:

1) превентивні заходи:

затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини згідно з додатком 1;

затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2;

затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3;

інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників закладу освіти з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти, упровадження заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації;

врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під час прийому на роботу працівників закладу освіти;

2) заходи з виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація доступних і безпечних способів повідомлення про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною;

оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг, повідомлень) про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти;

3) заходи з навчання та підвищення обізнаності педагогічних працівників щодо унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

організація інформаційних сесій для здобувачів освіти (пояснення прав дитини, способів захисту, контактів для звернення);

залучення батьків, інших законних представників дитини до діяльності закладу освіти (проведення батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);

4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних аспектів);

збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків, персоналу);

аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях у закладі освіти та на вебсайті інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).

 

V. Права та обов’язки учасників освітнього процесу

5.1. Працівники закладу освіти право на:

захист професійної честі та гідності;

захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Обов’язки адміністрація закладу освіти:

сприяти створенню безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною;

затвердити Положення, забезпечити його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним усіх працівників і здійснити контроль за його виконанням;

забезпечити здійснення заходів із ознайомлення працівників закладу освіти із Положенням до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи працівника з дітьми та молоддю;

розглядати усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною протягом однієї доби з моменту надходження;

 у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити про це батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомити уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей, а також вжити заходів відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»;

інформувати дітей та їх батьків або інших законних представників дитини, працівників закладу освіти про їх обов’язок повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з наданням інформації про шляхи інформування про такі випадки;

забезпечити функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила повідомлення;

сприяти проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;

не допускати до роботи осіб, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства»);

під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт із дітьми, проводити опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження з дитиною, із метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження;

забезпечити проведення навчань, тренінгів, профілактичних заходів для всіх учасників освітнього процесу з питань запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми, що передбачає наступні напрями: розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства; методи профілактики булінгу серед дітей; використання ненасильницьких методів спілкування та управління конфліктами; надання першої психологічної допомоги дітям, які постраждали від насильства та жорстокого поводження з дітьми; порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх наявності; дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства; алгоритм взаємодії з уповноваженими підрозділами органів Національної поліції та службою у справах дітей у разі виявлення фактів та ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною;

взаємодіяти зі службами у справах дітей, центрами соціальних служб, закладами охорони здоров’я та іншими уповноваженими органами для оперативного реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Педагогічні та інші працівники закладу освіти в разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;

забезпечити здобувачам освіти захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, жорстокого поводження, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

повідомити адміністрацію закладу освіти та одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитину, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, про виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною;

сприяти в проведенні розслідування щодо випадків насильства та жорстокого поводження зі здобувачами освіти;

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків насильства та жорстокого поводження у закладі освіти;

надати в разі потреби домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до уповноваженого підрозділу органу Національної поліції;

із метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною;

у разі коли передбачається фізичний контакт з дитиною, який є необхідним відповідно до змісту заходів з дитиною, такий контакт проводиться в присутності не менше однієї повнолітньої особи, окрім виконавця, або в приміщенні, що забезпечує можливість вільного доступу інших осіб та не має перешкод для самостійного виходу дитини.

5.2. Здобувачі освіти ЗДО №7 мають право на:

якісні освітні послуги;

 умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення;

свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної діяльності;

безпечні та нешкідливі умови перебування в ЗДО;

повагу людської гідності;

захист під час освітньо-виховного процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, жорстокого поводження, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувачам освіти;

отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від насильства та жорстокого поводження з дітьми, стала свідком або вчинила жорстоке поводження з дітьми.

Здобувачі освіти зобов’язані:

поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітньо-виховного процесу, дотримуватися етичних норм;

відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих;

дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу освіти;

5.3. Батьки або інші представники здобувачів освіти мають право:

отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, (дітей, законними представниками яких вони є);

подавати заяву директору про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною, а також стосовно будь-якого іншого учасника освітнього процесу, вимагати невідкладного (протягом однієї доби з моменту надходження заяви) та неупередженого реагування на такі випадки;

отримувати інформацію щодо порядку та умов проходження їхньою дитиною, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, відповідних для таких осіб програм.

Батьки або інші законні представники здобувачів освіти зобов’язані:

виховувати в дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

поважати гідність, права, свободи та законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

дбати про фізичне та психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

формувати в дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів і культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

 

VІ. Відповідальність осіб, причетних до насильства та

жорстокого поводження з дітьми

6.1. Особи, які вчинили насильство або жорстокість по відношенню до здобувачів освіти, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

6.2. Неповідомлення директором закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

6.3. Особу за вчинення насильства та жорстоких дій із дітьми можуть направити для проходження відповідної програми: за рішенням суду — строком від одного до трьох місяців; за відсутності судового рішення — на добровільній основі, а дітей віком до 16 років — за згодою законних представників дитини.

6.4. Законні представники дитини, яка постраждала або стала свідком від насильства або жорстокого поводження, мають право отримувати інформацію щодо порядку та умов проходження нею відповідних програм.

 

VІІ. Взаємодія з установами, які здійснюють заходи у

сфері запобігання та захисту від різних форм насильства та

жорстокого поводження в закладах освіти

7.1. Налагодження співпраці зі службою у справах дітей, центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, представниками правоохоронних органів, громадських інституцій.

7.2. Розроблення спільних планів роботи з проведення превентивних   інформаційно-просвітницьких заходів з усіма учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії насильству та жорстокому поводженню.

7.3. Участь представників інших установ у професійному інформуванні всіх учасників освітнього процесу щодо запобіганню насильству та жорстокого поводження.

7.4. Залучення представників служби у справах дітей, центрів соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, представниками правоохоронних органів, громадських інституцій до розгляду звернень, заяв щодо всіх видів насильства жорстокого поводження з дітьми.

7.5. Забезпечення взаємодії з місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні спільних правопросвітницьких заходів щодо запобігання та протидії насильству та жорстокому поводженні з дітьми, а також спрямування осіб, що постраждали від насильства та жорстокого поводження, до найближчої точки доступу системи безоплатної правової допомоги з метою отримання правової інформації та консультації, а при необхідності, забезпечення представництва їх інтересів у суді.

 

VІІІ. Прикінцеві положення

8.1. Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в ЗДО №7 затверджується наказом директора закладу освіти та є обов’язковим до виконання всіма учасниками освітнього процесу.

8.2. Усі учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з порядком захисту від різних форм насильства та жорстокого поводження з дітьми.

План заходів унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми психологічної служби ЗДО №7 комбінованого типу
на 2025–2026 навчальний рік
(Відповідно до ТИПОВОЇ ПРОГРАМИ унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми від 4 червня 2025 року № 658 )

Напрям	Назва заходу	Формат	Цільова група	Відповідальні	Термін	Ресурси	Очікуваний результат	Коментарі
Превентивні заходи	Затвердження Положення про протидію насильству	Адміністративне рішення	Адміністрація закладу	Директор, Вихователь-методист, практичний психолог	Вересень 2025	Типова програма №658	Затверджене Положення, доведене до відома всіх учасників
Навчальні заходи	Тренінг для педагогів ЗДО №7: «Розпізнавання форм насильства та профілактика жорстокості в освітньому середовищі»	Тренінг (2 год)	Педагоги ЗДО	Практичний психолог	Жовтень 2025	Методичні матеріали, презентація	Педагоги вміють ідентифікувати ситуації насильства
Просвітницька робота	Заняття з дітьми : «Твої права – твій захист»	Групове заняття / рольова гра	Діти груп середнього та старшого дошкільного віку	Практичний психолог	Жовтень 2025	Презентація, відео	Діти знають свої права, вміють звертатися по допомогу
Інформування	Оновлення інформаційного стенду «Стоп насильству»	Оновлення візуального контенту	Батьки вихованців, педагоги ЗДО	Практичний психолог	Вересень 2025	Плакати, телефони гарячих ліній	Доступна і наочна інформація про допомогу дітям
Моніторинг	Анонімне опитування батьків щодо безпеки у ЗДО	Анкетування	Батьки вихованців старшого дошкільного віку	Практичний психолог	Листопад 2025	Анкета	Виявлені ризикові зони та групи
Навчальні заходи	Тренінг з ненасильницької комунікації для педагогів	Тренінг (2 год)	Педагоги ЗДО	Практичний психолог	Грудень 2025	Презентації, вправи	Покращення комунікації педагогів з дітьми
Просвітницька робота	Година психолога: «Безпечне спілкування в інтернеті»	Бесіда	Діти молодшого та середнього дошкільного віку	Практичний психолог	Січень 2026	Відео приклади	Розвиток критичного мислення, запобігання онлайн-насильству
Інформування	Розміщення буклетів для батьків про запобігання домашньому насильству	Інформаційні матеріали	Батьки вихованців ЗДО	Практичний психолог	Січень 2026	Буклети	Підвищення обізнаності батьків
Моніторинг	Аналіз звернень за І семестр	Аналітична робота	Адміністрація	Психолог, соціальний педагог	Січень 2026	Журнал звернень	Виявлення тенденцій і повторних випадків
Навчальні заходи	Заняття : «Стоп булінг!»	Заняття (1 год)	Діти групи раннього віку	Практичний психолог	Лютий 2026	Вправи, ігри	Формування навичок мирного вирішення конфліктів
Просвітницька робота	Консультація : «Як звертатися по допомогу»	Консультація	Батьки вихованців ЗДО	Практичний психолог	Березень 2026	Консультація	Формування довіри
Інформування	Публікація на сайті ЗДО про служби захисту дітей	Онлайн-повідомлення	Батьки вихованців ЗДО	Практичний психолог, адміністрація	Березень 2026	Інфографіка	Покращення обізнаності про алгоритми дій
Моніторинг	Повторне анкетування батьків щодо рівня безпеки у ЗДО	Анкетування	Батьки вихованців	Практичний психолог	Квітень 2026	Google Forms, анкети	Аналіз динаміки та ефективності заходів
Завершальний етап	Підсумкова нарада за результатами року	Аналітична зустріч	Адміністрація педагогічна рада	Практичний психолог	Травень 2026	Звіт, презентація	Узагальнення досягнень, планування змін

 

Практичний психолог                                    Жанна ОНИЩУК

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658

ТИПОВА ПРОГРАМА
унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми

1. Ця Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі - Типова програма) спрямована на забезпечення функціонування ефективної системи унеможливлення будь-якого виду насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми (далі - суб’єкти роботи з дітьми та молоддю), середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною, запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю, а також забезпечення оперативного їх розгляду та реагування на них.

2. Типова програма є обов’язковою для суб’єктів роботи з дітьми та молоддю під час розроблення Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

Працівники суб’єктів роботи з дітьми та молоддю повинні бути ознайомлені з Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, булінгу, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною.

3. У Типовій програмі терміни вживаються у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

4. Завданнями Типової програми є:

запровадження порядку дій, спрямованих на унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

формування у працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю відповідального ставлення до недопущення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

поширення культури нульової толерантності до насильства та жорстокого поводження з дітьми у всіх сферах діяльності;

забезпечення оперативного інформування уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та служби у справах дітей про випадки вчинення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

5. З метою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинно бути забезпечено впровадження таких основних заходів:

1) превентивні заходи:

затвердження Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

затвердження форми первинного повідомлення про підозру на випадок насильства щодо дитини згідно з додатком 1;

затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2 або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб за рішенням суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

затвердження форми анкети анонімного опитування для дітей згідно з додатком 3;

інформування дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

проведення оцінювання ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми в діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації;

врахування ризиків насильства та жорстокого поводження з дітьми під час прийому на роботу працівників суб’єктів роботи з дітьми та молоддю;

2) заходи із виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація доступних та безпечних способів повідомлення про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною;

оперативне реагування за результатами розгляду заяв (скарг, повідомлень) про випадки насильства або жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті роботи з дітьми та молоддю (далі - повідомлення);

3) заходи з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми:

організація тренінгів, інших навчальних заходів для працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та інших фахівців, які контактують з дітьми;

організація інформаційних сесій для дітей (пояснення прав дитини, способів захисту, контактів для звернення);

залучення батьків, інших законних представників дитини (проведення батьківських зборів, розповсюдження інформаційних матеріалів);

4) заходи з моніторингу та оцінки виконання програми:

регулярні самоперевірки (оцінка ефективності заходів, виявлення проблемних аспектів);

збір інформації для зворотного зв’язку (анкетування дітей, батьків, персоналу);

аналіз інцидентів (вивчення випадків насильства для запобігання повторенню);

5) заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).

6. Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю:

затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми з урахуванням Типової програми, є відповідальним за його реалізацію, забезпечує його оприлюднення, ознайомлення з ним своїх працівників та здійснює контроль за виконанням, в якому обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини);

забезпечує здійснення заходів із ознайомлення працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, інших фахівців, які контактують із дітьми, із Положенням про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми до початку їх роботи з дітьми, але у строк, що не перевищує п’яти робочих днів із дня початку роботи суб’єкта роботи з дітьми та молоддю;

розглядає усні та письмові повідомлення протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує функціонування механізму подання повідомлень;

невідкладно повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідками або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб;

забезпечує проведення навчань, тренінгів, профілактичних заходів для дітей, батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми;

взаємодіє із службами у справах дітей, центрами соціальних служб, закладами освіти, охорони здоров’я та іншими уповноваженими органами для оперативного реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

7. Працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з дитиною;

надати у разі потреби домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та звернутися до уповноваженого підрозділу органу Національної поліції;

повідомити керівнику суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та одному з батьків або іншим законним представникам дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитині, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження, про виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

8. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю повинен забезпечити функціонування механізму подання повідомлень, який передбачатиме:

інформування дітей та їх батьків або інших законних представників дитини, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю про їх обов’язок повідомити про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми з наданням інформації про шляхи інформування про такі випадки;

забезпечення функціонування різних способів отримання повідомлень про можливі випадки насильства (телефонний зв’язок, електронний лист, скринька для паперових повідомлень тощо), зокрема анонімно за бажанням особи, яка залишила повідомлення.

У разі потреби керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю може визначати відповідальну особу для здійснення заходів щодо унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, яка реєструватиме повідомлення, що надійшло, в журналі обліку (у паперовій та/або електронній формі) та забезпечуватиме його підготовку до розгляду.

Керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю розглядає повідомлення протягом однієї доби з дня його надходження.

У разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє про це батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), письмово повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей, а також вживає заходів відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779).

9. Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження.

10. Суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повинні бути розроблені та/або поширені інформаційні матеріали з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми шляхом:

розміщення на інформаційних стендах у приміщенні суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, розповсюдження серед працівників, дітей, їх батьків або інших законних представників дитини у формі буклетів (листівок);

надсилання через батьківські, учнівські групи в месенджерах, розміщення на офіційному веб-сайті суб’єкта роботи з дітьми та молоддю та його сторінках у соціальних мережах;

проведення тематичних семінарів для батьків або інших законних представників дитини.

11. Суб’єкт роботи з дітьми та молоддю забезпечує інформування працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі - інформування), що передбачає такі напрями (теми):

розпізнавання фізичного, психологічного, економічного та сексуального насильства;

методи профілактики булінгу серед дітей;

використання ненасильницьких методів спілкування та управління конфліктами;

надання першої психологічної допомоги дітям, які постраждали від насильства та жорстокого поводження з дітьми;

порядок дій у разі виявлення випадків насильства або підозри щодо їх наявності;

дотримання правових норм щодо захисту дітей від насильства;

алгоритм взаємодії з уповноваженими підрозділами органів Національної поліції та службою у справах дітей у разі виявлення фактів та ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

Інформування здійснюється шляхом:

проведення щорічних інформаційних кампаній, тематичних тижнів і конкурсів, приурочених питанням унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми;

інтерактивних тренінгів для дітей із розвитку емоційного інтелекту, толерантності та ненасильницького спілкування;

проведення ігор та рольових прав, які моделюють реальні ситуації та допомагають дітям дізнатися про способи захисту порушених прав;

впровадження занять за типом діяльності суб’єкта роботи з дітьми та молоддю з питань безпечної поведінки, прав дитини та медіації;

співпраці з психологами та соціальними працівниками для проведення групових та індивідуальних занять щодо запобігання насильству;

організації зустрічей із фахівцями, які можуть поділитися досвідом і порадами щодо запобігання насильству (працівники уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, юристи, соціальні працівники);

використання мультимедійних матеріалів (відеороликів, презентацій, інтерактивних платформ) для інформування дітей у цікавій та доступній формі щодо неприпустимості насильства та жорстокого поводження, ознайомлення з ознаками та формами насильства та жорстокого поводження, порад щодо запобігання насильству в дитячому середовищі, процедури повідомлення про насильство та жорстоке поводження, передбаченої суб’єктом роботи з дітьми та молоддю, алгоритму дій у разі виявлення насильства, способів та механізмів отримання допомоги, можливих наслідків для особи, яка вчинила насильство або жорстоке поводження.

Для проведення інформування дітей, батьків або інших законних представників дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю можуть залучатися експерти, фахівці, зокрема представники органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, служб у справах дітей, уповноважених підрозділів органів Національної поліції, надавачів соціальних послуг, закладів вищої освіти, а також психологи, соціальні педагоги, фахівці в галузі права, представники громадських об’єднань, іноземних неурядових організацій.

12. З метою унеможливлення насильства або жорстокого поводження з дітьми керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю забезпечує виявлення поведінки дітей, працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, яка потенційно може призводити до насильства та жорстокого поводження.

Недопустимою вважається поведінка, що може призводити до порушення права дитини на повагу до її особистості, гідне ставлення.

Індикаторами, які можуть вказувати на потенційні ризики спричинення насильства та жорстокого поводження з дітьми, є використання тону голосу, який може сприйматися як залякування або образа, використання принизливих коментарів стосовно дітей та в присутності дітей, застосування покарань до дитини, а також інші індикатори.

13. З метою унеможливлення ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною працівники суб’єкта роботи з дітьми та молоддю повинні не допускати фізичного контакту з дитиною, якщо він не є необхідним відповідно до змісту заходів або видів діяльності з дитиною.

У разі коли передбачається фізичний контакт з дитиною, який є необхідним відповідно до змісту заходів з дитиною, такий контакт проводиться у присутності не менше однієї повнолітньої особи, крім виконавця, або в приміщенні, що забезпечує можливість вільного доступу інших осіб та не має перешкод для самостійного виходу дитини.

14. Унеможливлення насильства та жорстокого поводження включає регулярне оцінювання ризиків, пов’язаних з насильством та жорстоким поводженням з дітьми, вжиття заходів, необхідних для їх усунення або мінімізації, із забезпеченням подальшого моніторингу та контролю, а також перегляд запроваджених заходів з унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Якщо за результатами розгляду повідомлення:

виявлено ознаки насильства та жорстокого поводження з дитиною, суб’єкт роботи з дітьми та молоддю аналізує причини та умови, які могли сприяти або стати підставою для порушення прав дитини;

не виявлено ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною, інформація, викладена в повідомленні, аналізується на предмет наявності ризиків насильства та жорстокого поводження з дитиною та вживаються заходи до унеможливлення настання таких ризиків.

Діяльність щодо виявлення та аналізу ризиків провадиться суб’єктом роботи з дітьми та молоддю із залученням сторін, зокрема дітей.

15. Про невиконання, неналежне виконання суб’єктом роботи з дітьми та молоддю повноважень щодо запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми може бути повідомлено уповноваженій особі (координатору) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 19 листопада 2025 р. № 1513 Київ

Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі - Порядок), що додається.

2. Державній службі у справах дітей забезпечити:

періодичне (не рідше ніж один раз на рік) навчання працівників структурних підрозділів обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій), відповідальних за протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, щодо порядку дій у випадках насильства та жорстокого поводження з дітьми відповідно до вимог Порядку;

надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування в реалізації Порядку;

інформування Національної соціальної сервісної служби про виявлення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрах, дитячих та молодіжних громадських об’єднаннях, інших громадських об’єднаннях, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективі яких перебувають діти або які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності), ознак системності порушень, загрози життю чи здоров’ю дитини, наявності повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною протягом останніх двох місяців.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям):

забезпечити проведення періодичного (не рідше ніж один раз на рік) навчання працівників закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективах яких перебувають діти або які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності), які перебувають у їх підпорядкуванні, щодо дій у випадках насильства та жорстокого поводження з дітьми відповідно до вимог Порядку;

керуватися Порядком під час організації міжвідомчої взаємодії для реалізації механізмів захисту прав та інтересів дитини.

4. Національній соціальній сервісній службі забезпечити:

здійснення заходів державного контролю у разі отримання від Державної служби у справах дітей інформації про виявлення у закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективах яких перебувають діти або які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності), ознак системності порушень, загрози життю чи здоров’ю дитини, наявності повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною протягом останніх двох місяців;

інформування у десятиденний строк після здійснення заходів державного контролю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Радника - уповноваженого Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації про вжиті заходи.

5. Рекомендувати органам місцевого самоврядування керуватися Порядком під час організації міжвідомчої взаємодії для реалізації механізмів захисту прав та інтересів дитини.

Прем'єр-міністр України	Ю. СВИРИДЕНКО
Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513

ПОРЯДОК
реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, у колективах яких перебувають діти або які контактують з дітьми (незалежно від типу і форми власності) (далі - суб’єкти), які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт.

2. Цей Порядок є обов’язковим для суб’єктів під час розроблення власного положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Сімейному кодексі України, Кримінальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законах України “Про охорону дитинства”, “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, інших нормативно-правових актах.

4. Працівники суб’єкта у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з нею;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання дитині екстреної медичної допомоги;

невідкладно звернутися до органів Національної поліції, повідомити керівнику суб’єкта, батькам або іншим законним представникам дитини у паперовій або електронній формі, крім випадків, коли керівник суб’єкта, батьки або інші законні представники є кривдниками дитини.

5. Керівник суб’єкта:

здійснює заходи, визначені в Типовій програмі унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 53, ст. 3700);

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми у суб’єкті з урахуванням положень Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658, та цього Порядку, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;

за погодженням із службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта формує склад комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми (далі - комісія), організовує її роботу, оприлюднює інформацію про склад комісії;

організовує інформування працівників суб’єкта про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження, зокрема про види і форми жорстокого поводження з дітьми, насильства стосовно дітей і за участю дітей, ознаки різних форм насильства та жорстокого поводження, порядок взаємодії суб’єктів з метою реагування на такі випадки та організації надання дитині необхідної допомоги, дії та заходи щодо надання дитині екстреної допомоги у зв’язку із загрозою внаслідок насильства її життю та здоров’ю;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, які сталися у приміщенні, на території суб’єкта або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є суб’єкт (далі - повідомлення), протягом однієї доби з дня надходження, забезпечує опрацювання комісією отриманих повідомлень;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком та/або постраждали від насильства та жорстокого поводження (далі - сторони насильства та/або жорстокого поводження з дитиною), відповідної програми для таких осіб.

У разі виявлення ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною керівник суб’єкта:

невідкладно, у строк, що не перевищує трьох годин, повідомляє про виявлення ознак насильства та жорстокого поводження з дитиною (в письмовій формі, зокрема за допомогою електронної комунікації) батькам або іншим законним представникам дитини (крім випадків, коли батьки або інші законні представники дитини є кривдниками дитини), уповноваженому підрозділу органу Національної поліції та службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей;

скликає засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення.

У випадку виявлення насильства та/або жорстокого поводження з дитиною з боку керівника суб’єкта працівники, батьки, інші законні представники дитини або свідки цього випадку повинні повідомити засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт.

Засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт, у разі надходження повідомлення стосовно керівника суб’єкта забезпечує виконання завдань і функцій, передбачених для керівника суб’єкта, визначених абзацами восьмим - десятим цього пункту.

У разі відсутності керівника суб’єкта чи особи, на яку покладено виконання обов’язків керівника суб’єкта, функції керівника суб’єкта, передбачені цим пунктом, виконує засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт.

6. Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

Склад комісії формується з урахуванням її основних завдань та затверджується керівником суб’єкта.

Склад комісії не може бути менше п’яти осіб. До нього входять голова, заступник голови, секретар та члени комісії.

До складу комісії входять працівники суб’єкта, зокрема педагогічні (науково-педагогічні) працівники, практичний психолог та соціальний педагог, а також представники служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта та надавача соціальних послуг, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції (за згодою). До складу комісії не може входити працівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення.

Член комісії, щодо якого надійшло повідомлення, виключається із складу комісії.

Кожен член комісії повинен не допускати конфлікту інтересів під час виконання своїх обов’язків. У разі виявлення конфлікту інтересів член комісії зобов’язаний негайно письмово повідомити про це голові комісії. У разі виявлення конфлікту інтересів голови комісії він має утриматися від участі в опрацюванні відповідного повідомлення, письмово повідомивши заступнику голови комісії. У такому разі функції голови комісії виконує заступник голови комісії.

7. Головою комісії є керівник суб’єкта.

Головою комісії не може бути керівник суб’єкта, щодо якого надійшло повідомлення.

Голова комісії:

організовує роботу комісії;

визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії;

забезпечує дотримання строків та процедур;

визначає порядок денний і перелік питань, що підлягають розгляду;

забезпечує моніторинг ефективності заходів реагування.

У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник.

У разі відсутності голови комісії та його заступника обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією під час засідання за поданням її секретаря.

У разі встановлення під час діяльності комісії факту вчинення головою комісії насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, голова комісії підлягає негайному виключенню із складу комісії. Виконання обов’язків голови комісії у такому випадку виконує його заступник.

8. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається під час засідання за поданням голови комісії або його заступника.

9. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

10. Член комісії зобов’язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

11. Метою діяльності комісії є:

запобігання випадкам насильства та жорстокого поводження з дітьми під час провадження діяльності суб’єкта;

з’ясування причин, які призвели до випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, та вжиття заходів для усунення таких причин.

12. Діяльність комісії провадиться з дотриманням принципів:

законності;

верховенства права;

забезпечення найкращих інтересів дитини;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення;

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною;

нетерпимості насильства та жорстокого поводження з дитиною та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності керується Законами України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”, “Про охорону дитинства”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, постановами Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), від 1 червня 2020 р. № 585 “Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1779) та іншими актами законодавства.

13. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, зокрема пояснень сторін насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною; опрацювання повідомлень, аналіз зібраної інформації щодо обставин, зазначених у повідомленні;

оцінка потреб осіб, які є стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, в соціальних та психолого-педагогічних послугах і забезпечення таких послуг;

надання рекомендацій щодо добровільного проходження особами, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, відповідної програми для таких осіб;

підготовка пропозицій щодо внесення змін до положення про запобігання та протидію насильству та/або жорстокому поводженню з дітьми;

здійснення моніторингу виконання рекомендацій комісії і надання відповідної інформації службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта;

розгляд висновків практичного психолога та соціального педагога або інших експертних висновків, що мають значення для об’єктивного розгляду заяви у разі їх надходження від батьків або інших законних представників дитини.

Комісія має право:

оцінювати потреби сторін насильства та/або жорстокого поводження з дитиною в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, зокрема із залученням фахівців служби у справах дітей та надавача соціальних послуг;

рекомендувати особам, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, проходження відповідної програми для таких осіб;

визначати причини насильства та/або жорстокого поводження, а також необхідні заходи для усунення таких причин;

здійснювати моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, заходів впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надавати рекомендації для працівників суб’єкта щодо доцільних методів здійснення заходів з дітьми, які стали стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною;

надавати рекомендації для батьків або інших законних представників дитини, яка стала стороною насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.

14. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться очно, а в разі потреби - дистанційно чи у змішаному форматі, коли частина членів комісії беруть участь у її роботі дистанційно.

Дату, час, місце і формат проведення засідання комісії визначає її голова, за відсутності голови комісії - його заступник.

15. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

16. Секретар комісії не пізніше ніж за добу повідомляє членам комісії, а також іншим заінтересованим особам про порядок денний запланованого засідання, дату, час, місце і форму його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронній або паперовій формі.

17. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. За відсутності голови комісії вирішальним є голос його заступника.

18. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком 1.

19. До участі у засіданні комісії можуть залучатися батьки або інші законні представники дитини (за згодою), крім випадків, коли вони є кривдниками дитини, а також особи, які стали свідками випадку насильства та/або жорстокого поводження з дитиною.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватися принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

20. Голова комісії доводить до відома заінтересованих осіб та Державної служби у справах дітей рішення комісії згідно із протоколом засідання та здійснює контроль за його виконанням.

21. Строк опрацювання комісією повідомлень та виконання нею своїх завдань не має перевищувати 10 робочих днів із дня їх отримання керівником суб’єкта.

22. Для забезпечення можливості звернення дітей, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єкті, щодо випадків насильства та/або жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та/або жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в таких суб’єктах керівники відповідних суб’єктів за сприяння їх засновників або відповідного органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, зобов’язані забезпечити функціонування в доступному для дітей місці телефону та/або електронного пристрою з доступом до Інтернету з дотриманням таких вимог:

телефон, електронний пристрій має працювати цілодобово протягом усього календарного року;

користування телефоном, електронним пристроєм має бути доступним для кожної дитини, яка отримує послуги в суб’єкті, у будь-який час її перебування в ньому, в умовах дотримання конфіденційності, без присутності будь-яких сторонніх осіб. У разі коли в суб’єкті отримують послуги діти, які належать до маломобільних груп населення, керівники суб’єктів за сприяння їх засновників або відповідного органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, зобов’язані забезпечити умови доступу до телефону, електронного пристрою з дотриманням принципів безбар’єрності;

поряд із телефоном, електронним пристроєм має бути розміщена інформація у вигляді буклетів, постерів, стендів щодо номерів телефонів, електронних сервісів служб, до яких дитина може звернутися по допомогу, зокрема безоплатну правничу допомогу. У випадку наявності у суб’єкті дітей із порушеннями зору відповідна інформація має бути продубльована шрифтом Брайля. Примірний перелік номерів телефонів, електронних сервісів служб для звернення дітей по допомогу у випадку насильства та/або жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та/або жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей в суб’єктах наведено у додатку 2.

Керівник суб’єкта, де проживають або цілодобово перебувають діти, постійно забезпечує інформування дітей про їх право та можливість звернення щодо порушення їх прав, зокрема щодо випадків насильства та жорстокого поводження з ними або загрози їх життю чи здоров’ю, а також випадків насильства та жорстокого поводження або загрози життю чи здоров’ю інших дітей.

23. Керівник суб’єкта, в якому проживають або цілодобово перебувають діти, якому стало відомо про дітей, що постраждали від насильства та/або жорстокого поводження, зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити про це батькам, іншим законним представникам дитини, уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей.

У випадку виявлення насильства та/або жорстокого поводження з дитиною, яка проживає або цілодобово перебуває в суб’єкті, з боку керівника суб’єкта працівники, батьки, інші законні представники дитини або свідки цього випадку повинні повідомити засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт.

Засновник суб’єкта або відповідний орган управління, якому підпорядковується суб’єкт, у разі надходження повідомлення стосовно керівника суб’єкта зобов’язаний невідкладно, протягом трьох годин, повідомити письмово про це батькам, іншим законним представникам дитини, уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта з одночасним інформуванням про це територіального органу Нацсоцслужби, Державної служби у справах дітей.

У разі коли така інформація стала відома керівнику суб’єкта, засновнику суб’єкта або відповідному органу управління, якому підпорядковується суб’єкт, у вихідні та святкові дні або поза межами робочого часу, він про це повідомляє уповноваженому підрозділу органу Національної поліції, представники якого інформують визначену контактну особу (працівника) служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, для невідкладного вжиття нею заходів в межах законодавства.

Керівники служб у справах дітей за місцем розташування суб’єкта протягом тижня з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 “Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми” зобов’язані визначити і передати інформацію про номери мобільних телефонів та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) посадових осіб служб у справах дітей, яких має інформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції у вихідні чи святкові дні у випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту.

24. У разі отримання інформації, визначеної в пунктах 22 і 23 цього Порядку, служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта інформує Державну службу у справах дітей, яка забезпечує систематизацію та аналіз такої інформації для подальшого інформування Нацсоцслужби.

25. До кінця доби, в якій отримано повідомлення, служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю (за умови, що повідомлення або інформація надійшли протягом робочого дня), разом із представниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції, закладу охорони здоров’я, які діють у межах своїх повноважень, у разі потреби проводять оцінку рівня безпеки дитини, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю, та інших дітей, які проживають або цілодобово перебувають у відповідному суб’єкті, за результатами якої складається акт за формою згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561; 2020 р., № 57, ст. 1779).

Під час оцінювання рівня безпеки з дитиною може проводитися бесіда, якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, коли може висловити свою думку. Бесіда проводиться за згодою дитини та з урахуванням вимог, визначених пунктом 14 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585, без участі представників відповідного суб’єкта, стосовно яких є підозра щодо вчинення ними насильства та/або жорстокого поводження з дитиною або наражання її на небезпеку. У разі проведення бесіди з дитиною до неї повинен залучатися психолог, який може бути працівником комунального надавача соціальних послуг, закладу освіти, охорони здоров’я або представником громадського об’єднання.

Виявлення ознак сексуального насильства стосовно дитини, опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства або стала його свідком (очевидцем), проводиться у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта протягом години забезпечує координацію з іншими суб’єктами щодо вжиття невідкладних заходів із забезпечення безпеки дитини шляхом надання інформації про дитину за допомогою електронної комунікації.

26. Представник служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення або інформація про наявність загрози її життю чи здоров’ю (за умови, що повідомлення або інформація надійшли протягом робочого дня), здійснює заходи із переміщення дитини для забезпечення безпеки дитини, щодо якої надійшло повідомлення, зокрема:

1) негайну передачу дитини батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини у разі, коли така передача відповідає найкращим інтересам дитини та під час оцінки рівня її безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, або негайне тимчасове влаштування дитини службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

2) негайне направлення дитини до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження відповідно до порядку, затвердженого МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (у разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, зокрема лікування в стаціонарних умовах (у разі потреби).

За фактом переміщення дитини з приміщення суб’єкта складається акт про факт переміщення дитини із суб’єкта за формою згідно з додатком 3 (далі - акт про факт переміщення), який підписується представником служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта, де проживає або цілодобово перебуває дитина, щодо якої надійшло повідомлення, представником такого суб’єкта. В акті про факт переміщення зазначається факт переміщення дитини із суб’єкта із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) дитини, стану здоров’я дитини на момент передачі, дати та часу переміщення дитини.

Акт про факт переміщення складається у двох примірниках, один із яких залишається в суб’єкта, другий - у службі у справах дітей за місцем розташування суб’єкта.

У разі переміщення дитини до іншого суб’єкта або влаштування на стаціонарне лікування повноваження її законного представника здійснює орган опіки та піклування за місцем взяття дитини на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Не можуть бути підставами для недопущення представників, визначених абзацом першим цього пункту, до проведення оцінки рівня безпеки дитини такі обставини, як час доби, відсутність керівника суб’єкта, запровадження карантину тощо. Про будь-які обставини, які можуть ускладнити проведення оцінки рівня безпеки дитини, негайно інформується відповідна служба у справах дітей обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) для вжиття превентивних заходів.

27. У разі отримання інформації про випадки насильства та/або жорстокого поводження з дитиною (дітьми) або загрози її (їх) життю або здоров’ю забезпечується відсторонення керівника та працівників відповідного суб’єкта, які вчиняли або допустили насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, із одночасною організацією виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також негайно здійснюється один із заходів для забезпечення безпеки дитини (дітей), що фіксується у відповідному акті:

1) негайна передача дитини (дітей) батькам, одному з них або іншому законному представнику дитини у разі, коли така передача відповідає найкращим інтересам дитини (дітей) та під час оцінки рівня її (їх) безпеки не виявлено фактів, які можуть свідчити про ухилення батьків або інших законних представників дитини від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини (дітей);

2) негайне направлення дитини (дітей) до закладу охорони здоров’я для проведення та документування результатів її медичного обстеження відповідно до порядку, затвердженого МОЗ, проведення судово-медичної експертизи (в разі потреби), надання необхідної медичної допомоги, зокрема лікування у стаціонарних умовах;

3) негайне тимчасове влаштування дитини (дітей) службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866.

У разі коли постраждалими від жорстокого поводження або загрози життю встановлено групу дітей, для яких недостатньо форм тимчасового влаштування в межах територіальної громади за місцем розташування суб’єкта, організація відповідного тимчасового влаштування за клопотанням служби у справах дітей за місцем розташування суб’єкта може здійснюватися обласною, Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) до суб’єкта, в якому можливе цілодобове перебування дітей відповідного віку та стану здоров’я, в межах регіону. Для цього службою у справах дітей за місцем розташування суб’єкта видається наказ про тимчасове влаштування дітей, а Київською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією) приймається відповідне розпорядження. У разі коли тимчасове влаштування дітей здійснюється до суб’єкта приватної форми власності, необхідна згода його засновника.

Тимчасове влаштування дітей відповідно до цього підпункту здійснюється за наявності вільних місць у визначеному суб’єкті, відповідності умов перебування дітей у ньому їх базовим потребам, наявності працівників необхідної кількості та кваліфікації для організації роботи з дітьми з урахуванням їх стану та потреб.

У разі коли дитина постраждала від насильства та/або жорстокого поводження або їй загрожувала небезпека з боку іншої дитини/дітей, яка/які проживають або цілодобово перебувають в тому ж суб’єкті, керівник суб’єкта сприяє проходженню дитиною/дітьми, яка/які вчиняла/вчиняли насильство та/або жорстоке поводження з дитиною, стала/стали свідком або постраждала/постраждали від насильства та/або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

28. Після отримання рішення комісії відповідно до пункту 20 цього Порядку або забезпечення безпеки дитини відповідно до пункту 26 цього Порядку Державна служба у справах дітей не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня отримання інформації аналізує надану інформацію, перевіряє наявність попередніх повідомлень щодо дитини або суб’єкта.

У разі виявлення ознак системності порушень, загрози життю чи здоров’ю дитини, наявності повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною протягом останніх двох місяців Державна служба у справах дітей інформує Нацсоцслужбу для здійснення заходів державного контролю.

Державна служба у справах дітей аналізує результати здійснених заходів моніторингу та контролю за дотриманням прав дітей проведених Нацсоцслужбою у суб’єкті перевірки:

вживає заходів до припинення перебування дітей у суб’єкті в разі загрози їх життю чи здоров’ю;

подає клопотання до відповідних органів про притягнення до відповідальності керівництва суб’єкта або працівників;

надає рекомендації суб’єкту щодо усунення виявлених порушень;

здійснює моніторинг за наданням постраждалій дитині соціальних, психологічних та правничих послуг;

здійснює моніторинг стану дитини до повного усунення наслідків правопорушення.

Служба у справах дітей за місцем розташування суб’єкта:

організовує проведення оцінювання стану задоволеності потреб дитини відповідно до пункту 36^-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

організовує взаємодію з органом опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини щодо розроблення або перегляду індивідуального плану її соціального захисту з наданням пропозицій до нього, які мають на меті, зокрема, забезпечення дитини послугою соціально-психологічної реабілітації та сприяння в реалізації її права на виховання в сім’ї.

Орган опіки та піклування за місцем проживання (перебування) або походження дитини за необхідності вживає заходів, передбачених абзацами п’ятим - восьмим пункту 9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

Державна служба у справах дітей в межах здійснення моніторингу дотримання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, фізичними особами вимог законодавства у сфері захисту прав дітей веде облік випадків насильства та подає узагальнену інформацію (із зазначенням інформації про категорії постраждалих дітей чи дітей, щодо яких виникла відповідна загроза (вік, стать, наявність/відсутність інвалідності тощо) Мінсоцполітики щокварталу та щороку до 10 числа місяця, наступного за звітним, для аналізу.

29. Для організації соціального захисту дітей, які проживають або цілодобово перебувають в суб’єктах та постраждали від насильства та/або жорстокого поводження чи життю і здоров’ю яких загрожувала небезпека, службою у справах дітей за місцем їх проживання (перебування) або походження вживаються заходи, передбачені пунктами 15-21 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866

ПОРЯДОК
провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини

{У тексті Порядку слова “міська, районна у місті, сільська, селищна рада” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “міська, районна у місті, сільська, селищна рада, у тому числі об’єднана територіальна громада” у відповідному відмінку і числі, слова “міська, районна у місті, рада” та “міська, районна в місті рада” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “міська, районна у місті (у разі утворення) рада, сільська, селищна рада об’єднаної територіальної громади” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 877 від 15.11.2017}

{У тексті Порядку слово “Нацсоцслужба” у всіх відмінках замінено словами “Державна служба у справах дітей” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 898 від 09.08.2024}

{У тексті Порядку слово “Мінреінтеграції” замінено словом “Мінрозвитку” згідно з Постановою КМ № 528 від 09.05.2025}

{У тексті Порядку слова “за місцем свого проживання (перебування)” замінено словами “за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування)” згідно з  Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.

2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, застосовуються у значеннях, наведених у Законах України "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про соціальні послуги" і "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", “Про запобігання та протидію домашньому насильству”.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1017 від 03.11.2010, № 585 від 01.06.2020}

3. Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім’ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов’язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів:

забезпечення найкращих інтересів дитини;

недопущення дискримінації дітей;

конфіденційності інформації про дитину.

Для здійснення визначених законодавством повноважень щодо захисту прав дітей районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міські, районні у містах (у разі утворення), селищні, сільські ради забезпечують:

утворення служб у справах дітей;

розроблення та затвердження положення про службу у справах дітей з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1068 “Про затвердження типових положень про службу у справах дітей” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 66, ст. 2541);

роботу єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

приймання від райдержадміністрацій особових справ дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які походять з відповідної територіальної громади, дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, усиновлених дітей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають (перебувають) на території відповідної територіальної громади, кандидатів в усиновлювачі, потенційних прийомних батьків, батьків-вихователів, документів, що стосуються функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, згідно з примірним порядком, затвердженим Мінсоцполітики. Якщо анкети та документи дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, втрачені у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації, оточення (блокування) території, складаються та передаються списки таких дітей. Служби у справах дітей сільських, селищних рад забезпечують відновлення документів дітей, зокрема шляхом отримання від служб у справах дітей облдержадміністрацій (військових адміністрацій) засвідчених копій анкет та документів дітей, які перебувають на регіональному обліку.

Служби у справах дітей районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (далі - служби у справах дітей) здійснюють:

безпосереднє ведення справ і координацію діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;

облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей, які можуть бути усиновлені; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; дітей, влаштованих під опіку, піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, сім’ї патронатних вихователів; дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; кандидатів в усиновлювачі, патронатні вихователі та їх помічники; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема дітей, які до утворення служб у справах дітей міськими, районними у містах (у разі утворення), селищними, сільськими радами перебували на відповідному обліку в службах у справах дітей райдержадміністрацій;

приймання та опрацювання заяв і документів, передбачених цим Порядком. Заяви, передбачені цим Порядком, подаються заявниками у паперовій формі під час особистого прийому у службі у справах дітей, крім випадків, коли цим Порядком передбачено подання заяви в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або в інший спосіб.

{Пункт 3 в редакції Постанов КМ № 301 від 11.04.2018, № 800 від 03.10.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 585 від 01.06.2020, № 783 від 26.08.2020, № 1158 від 25.11.2020, № 348 від 14.04.2021; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Соціальний захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах

3^-1. З метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім’ях органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, інші заклади та установи, зокрема структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об’єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення, здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо, служби у справах дітей, центри соціальних служб, фахівці із соціальної роботи або інші надавачі соціальних послуг, органи Національної поліції, територіальні органи ДСНС та підпорядковані підрозділи, спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, суди, органи прокуратури, уповноважені органи з питань пробації, інші загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (далі - уповноважені суб’єкти) забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб’єктів у разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім’ям (у разі наявності) відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

{Пункт 3^-1 в редакції Постанов КМ № 800 від 03.10.2018, № 585 від 01.06.2020}

{Пункт 3^-2 виключено на підставі Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

{Пункт 3^-3 виключено на підставі Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

{Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

Виявлення дітей, які залишились без батьківського піклування

4. Особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов'язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Служба у справах дітей, до якої надійшло повідомлення про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, повинна з’ясувати місце перебування дитини, її вік, відомості про батьків або осіб, які їх замінюють, обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та адресу особи, від якої надійшло повідомлення, та отримати іншу інформацію, що має істотне значення.

{Абзац другий пункту 4 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Служба у справах дітей у разі потреби подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради відомості про дитину, її батьків або осіб, які їх замінюють, та інформацію про обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування, для надання необхідних соціальних послуг.

{Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010; в редакції Постанов КМ № 624 від 22.10.2014, № 702 від 18.06.2025}

4^-1. Виявлення розлучених із сім’єю дітей, які є іноземцями або особами без громадянства та виявили бажання особисто чи через інших осіб набути статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту (далі - діти, розлучені із сім’єю), відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, а також взаємодія державних органів та органів місцевого самоврядування проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Порядок доповнено пунктом 4^-1 згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

5. У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування, до районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради така інформація невідкладно передається до служби у справах дітей.

{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

6. Усі повідомлення про дітей, залишених без батьківського піклування, служба у справах дітей реєструє в журналі обліку повідомлень про дітей, які залишились без батьківського піклування, що ведеться за формою згідно з додатком 1.

Служба у справах дітей разом з працівниками уповноваженого підрозділу органу Національної поліції та охорони здоров'я протягом доби після надходження повідомлення про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, проводять обстеження умов її перебування, стану здоров'я та з'ясовують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

{Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 437 від 13.07.2016, № 702 від 18.06.2025}

За результатами обстеження умов перебування дитини складається акт, в якому зазначається дата, місце проведення обстеження, відомості про дитину, її батьків, інших осіб, з якими вона проживає, умови утримання дитини та стан її здоров'я, за яких обставин та з яких причин дитина залишилась без батьківського піклування, а також заходи, що були вжиті для захисту прав дитини.

Обстеження умов перебування не проводиться у разі, коли дитина перебуває у закладі охорони здоров'я, притулку для дітей служби у справах дітей, центрі соціально-психологічної реабілітації дітей.

Тимчасове влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, проводиться відповідно до пункту 31 цього Порядку.

7. У разі коли дитина покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, або її відмовилися забрати батьки чи інші родичі, підкинута чи знайдена, складається акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

7^-1. У разі коли мати, яка не перебуває у шлюбі, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, адміністрація закладу охорони здоров’я негайно повідомляє про таку дитину службу у справах дітей та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання матері, а якщо місце проживання матері невідоме, - службу у справах дітей за місцем розташування закладу охорони здоров’я.

{Абзац перший пункту 7^-1 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зобов’язаний з’ясувати обставини відмови матері забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, провести у разі потреби відповідну роботу із соціальної підтримки матері з метою зміни її намірів і створення сприятливих умов для виконання нею обов’язків з виховання та утримання дитини та поінформувати у двомісячний строк службу у справах дітей про результати проведеної роботи.

{Пункт 7^-1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

Служба у справах дітей надсилає протягом семи днів з дня надходження такого повідомлення запит до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем державної реєстрації народження дитини з метою отримання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини.

Після надходження від відділу державної реєстрації актів цивільного стану повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька, записаних на підставі статей 126 і 128 Сімейного кодексу України, служба у справах дітей вживає заходів до з'ясування його фактичного місцезнаходження та надсилає (вручає) йому письмове повідомлення про обов'язок забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я.

У повідомленні служба у справах дітей зазначає відомості про дитину, адресу закладу охорони здоров'я, у якому перебуває дитина, строк, протягом якого необхідно забрати дитину, а також правові наслідки у разі, якщо батько відмовиться забрати або не забере дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я у визначений строк.

{Порядок доповнено пунктом 7^-1 згідно з Постановою КМ № 1024 від 05.10.2011}

8. Якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей негайно після отримання повідомлення про безпосередню загрозу життю або здоров’ю дитини разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи, представниками закладу охорони здоров’я проводить оцінку рівня безпеки дитини згідно з додатком 10. До проведення оцінки рівня безпеки дитини можуть бути додатково залучені уповноважені суб’єкти в межах своїх повноважень.

{Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

У разі виявлення (підтвердження) за результатами оцінки рівня безпеки дитини фактів безпосередньої загрози її життю або здоров’ю та потреби у вжитті невідкладних заходів до забезпечення її безпеки дитина може бути невідкладно направлена до закладів охорони здоров’я для обстеження стану її здоров’я, надання необхідної медичної допомоги в стаціонарних умовах та документування фактів жорстокого поводження з нею або тимчасово влаштована відповідно до пункту 31 цього Порядку.

{Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1017 від 03.11.2010, № 551 від 05.08.2015, № 437 від 13.07.2016; в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Після вжиття невідкладних заходів до забезпечення безпеки дитини служба у справах дітей в той же день подає районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради клопотання про невідкладене відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Після надходження клопотання уповноважена особа районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

{Абзац четвертий пункту 8 в редакції Постанов КМ № 800 від 03.10.2018, № 702 від 18.06.2025}

{Абзац п'ятий пункту 8 виключено на підставі Постанови КМ № 1035 від 06.10.2021}

Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, про відібрання дитини в матері, батька без позбавлення батьківських прав.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Служба у справах дітей за участю інших структурних підрозділів районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради здійснює підготовку документів для звернення органу опіки та піклування до суду про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

{Абзац сьомий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав служба у справах дітей протягом тижня інформує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем проживання сім’ї для надання соціальних послуг сім’ї. Результати проведеної роботи щодо надання соціальних послуг сім’ї враховуються службою у справах дітей під час підготовки висновку про доцільність поновлення або позбавлення батьків батьківських прав.

{Абзаци пункту 8 замінено абзацом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014; абзац восьмий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

9. Протягом двох місяців після виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем виявлення дитини разом з адміністрацією закладу, до якого тимчасово її влаштовано, органами Національної поліції, охорони здоров'я вживає заходів до встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх проживання (перебування) та організовує роботу з повернення дитини на виховання в сім'ю чи заклад, який вона самовільно залишила, або забезпечує підготовку документів для надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

{Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 624 від 22.10.2014, № 437 від 13.07.2016}

У разі коли дитина деякий час перебувала поза сімейним оточенням і місце проживання (перебування) її батьків не встановлено, її влаштування і встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, забезпечує служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Строки підготовки документів для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлюються з урахуванням строків, визначених Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

10. Після встановлення особи дитини та місця її проживання служба у справах дітей письмово повідомляє батьків або осіб, які їх замінюють, службу у справах дітей за місцем проживання дитини, а у разі, коли дитині надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - службу у справах дітей за місцем її походження, про місце знаходження дитини.

11. Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини:

{Абзац перший пункту 11 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

протягом 15 календарних днів після надходження повідомлення вивчає умови проживання та утримання дитини батьками або особами, які їх замінюють, розглядає питання про доцільність (недоцільність) повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу (якщо встановлено, що дитина самовільно залишила медичний, навчальний, виховний заклад, інший заклад або установу, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування), готує відповідний висновок з урахуванням інтересів дитини, надсилає його керівникові закладу, в якому тимчасово перебуває дитина;

{Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

не пізніше ніж протягом одного місяця з дня надходження повідомлення забезпечує повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу, який вона самовільно залишила (у разі прийняття рішення про доцільність повернення дитини);

{Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

не пізніше ніж протягом одного місяця з дня надходження повідомлення вирішує питання щодо подальшого влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (у разі прийняття рішення про недоцільність повернення дитини до опікуна/піклувальника, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу або до закладу, який вона самовільно залишила);

{Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

готує документи відповідно до пунктів 13-25 цього Порядку (в разі прийняття рішення про недоцільність повернення дитини до батьків).

{Абзац пункту 11 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

У разі коли дитина тимчасово перебуває в сім'ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі), висновок про доцільність (недоцільність) повернення її до батьків або закладу, який вона самовільно залишила, надсилається службі у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Під час вирішення питання про повернення дитини до батьків, осіб, які їх замінюють, або до закладу, який вона самовільно залишила, враховується думка дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Думка дитини має бути зазначена у висновку про доцільність (недоцільність) її повернення.

{Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

12. Передача дитини батькам, особам, які їх замінюють, адміністрації закладу, який вона самовільно залишила, здійснюється у присутності працівника служби у справах дітей за місцем розташування закладу, в якому тимчасово перебувала дитина, про що складається акт за формою згідно з додатком 2 у трьох примірниках, перший з яких зберігається у такому закладі, другий - у службі у справах дітей і третій - у батьків або осіб, які їх замінюють.

{Пункт 12 в редакції Постанов КМ № 1017 від 03.11.2010, № 624 від 22.10.2014}

Ведення обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

13. Облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини.

У разі коли батьки дитини або місце їх проживання невідомі, дитина, яка залишилась без батьківського піклування, береться на облік у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров'я, в якому дитину залишили.

Облік дітей, розлучених із сім’єю, веде служба у справах дітей за місцем виявлення дитини.

{Пункт 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

14. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину. Зазначений строк може бути продовжений за рішенням керівника служби у справах дітей, але не більше ніж на 25 днів.

Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку, яка ведеться за формою згідно з додатком 3. Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення.

Підставою для прийняття рішення про взяття дитини на первинний облік є акт обстеження умов перебування дитини, в якому зазначається факт відсутності батьківського піклування, або інші документи, що підтверджують факт залишення дитини без батьківського піклування.

Підставою для прийняття рішення про взяття дитини, розлученої із сім’єю, на первинний облік є акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей разом з працівниками уповноважених суб’єктів, до компетенції яких належить питання надання послуг дітям і сім’ям і забезпечення захисту їх прав, складає індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план), за формою, затвердженою Мінсоцполітики, який затверджується комісією з питань захисту прав дитини.

{Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 800 від 03.10.2018; в редакції Постанови КМ № 585 від 01.06.2020}

{Абзац шостий пункту 14 виключено на підставі Постанови КМ № 585 від 01.06.2020}

У разі коли дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, проживає (перебуває) у закладі охорони здоров’я, освіти або іншому дитячому закладі не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається службою у справах дітей за місцем первинного обліку дитини з урахуванням пропозицій служби у справах дітей, інших уповноважених суб’єктів за місцем її проживання (перебування).

{Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 800 від 03.10.2018; в редакції Постанови КМ № 585 від 01.06.2020}

У разі коли дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, влаштована під опіку або піклування, в прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу та проживає не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається службою у справах дітей за місцем її проживання (перебування).

{Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 585 від 01.06.2020}

15. Відомості про дитину, яка поставлена на первинний облік, вносяться до єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі - єдиний банк даних).

У єдиному банку даних відомості про кожну дитину зберігаються в електронній обліково-статистичній картці дитини, яка складається на підставі документів, що посвідчують особу дитини. З електронної обліково-статистичної картки виготовляється дублікат на паперовому носії інформації (далі - дублікат обліково-статистичної картки).

16. Форма електронної обліково-статистичної картки дитини затверджується Мінсоцполітики.

{Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 415 від 23.05.2012}

17. Дублікат обліково-статистичної картки підписується оператором єдиного банку даних із зазначенням дати його виготовлення, засвідчується підписом керівника, скріпленим печаткою служби у справах дітей, і зберігається в її особовій справі.

У разі зміни місця проживання (перебування), форми влаштування дитини до її особової справи додається дублікат обліково-статистичної картки, виготовлений на момент переміщення дитини.

18. Служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснює її супровід до досягнення повноліття або зняття її з цього обліку на підставах, передбачених у пункті 20 цього Порядку.

Служба у справах дітей у разі зміни форми влаштування дитини передає її особову справу з оригіналами документів за новим місцем влаштування. Переміщення дитини, зміна її життєвих обставин чи стану здоров'я фіксуються в її електронній обліково-статистичній картці.

На кожну дитину-сироту та дитину, позбавлену батьківського піклування, формується особова справа, яка зберігається в службі у справах дітей протягом п'яти років після досягнення дитиною повноліття. Після закінчення цього строку особова справа передається до архіву.

Порядок ведення особової справи дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, затверджується Мінсоцполітики.

{Абзац четвертий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 415 від 23.05.2012}

19. Про зміну місця проживання (перебування), форми влаштування та статусу дитини служба у справах дітей за місцем її проживання (перебування) протягом семи днів подає інформацію службі у справах дітей за місцем первинного обліку дитини, а у разі, коли дитина може бути усиновленою, - також уповноваженому органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службі у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, в яких дитина перебуває на регіональному обліку, Державній службі у справах дітей, до якої додаються копії відповідних документів.

{Абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 415 від 23.05.2012, № 348 від 14.04.2021}

У разі надходження нової інформації про дитину служба у справах дітей за місцем її первинного обліку протягом доби вносить таку інформацію до електронної обліково-статистичної картки дитини.

Якщо встановлено, що дитина перебуває на первинному обліку одночасно у кількох службах у справах дітей, її залишають на обліку в службі у справах дітей за місцем набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. У разі коли дитина ще не набула такого статусу, вона залишається на обліку в службі у справах дітей, яка раніше прийняла рішення про взяття дитини на первинний облік.

У разі коли дитина проживає (перебуває) не за місцем її походження, відомості про таку дитину заносяться до книги обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій, в якій зазначається прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, місце первинного обліку, форма влаштування, місце її проживання, номер і дата листа-повідомлення про зміну місця проживання.

{Пункт 19 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

У разі тимчасового виїзду дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування за межі України з метою лікування, навчання, участі у фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та перебування її за межами України строком до 90 днів опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та інші законні представники дитини зобов’язані повідомити про це службу у справах дітей за місцем первинного обліку. У разі тимчасового виїзду дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, за межі України строком більш як на 90 днів опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі та інші законні представники дитини зобов’язані повідомити про це службу у справах дітей за місцем первинного обліку та поставити дитину на консульський облік за місцем її фактичного перебування.

{Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 85 від 29.01.2020}

20. Рішення про зняття дитини з первинного обліку приймається відповідною службою у справах дітей і оформлюється наказом у разі:

повернення дитини на виховання до батьків або до одного з них;

усиновлення дитини;

досягнення дитиною повноліття;

набуття дитиною чи надання їй повної цивільної дієздатності;

смерті дитини;

взяття дитини на первинний облік за місцем походження.

{Пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

Дитина вважається такою, що знята з первинного обліку, з дати прийняття відповідного рішення.

{Пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

Інформація про зняття дитини з первинного обліку вноситься до книги первинного обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і єдиного банку даних.

Рішення про зняття з первинного обліку дитини, розлученої із сім’єю, приймається також на підставі:

{Пункт 20 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

рішення суду про відмову у визнанні дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

{Пункт 20 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

рішення ДМС про втрату чи позбавлення дитини статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, чи про скасування рішення про визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, крім випадку, коли вона втратила статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у зв’язку з набуттям громадянства України.

{Пункт 20 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування

21. Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).

Для надання дитині, розлученій із сім’єю, статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем її виявлення збирає необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та/або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилася без батьківського піклування) з урахуванням строків, визначених Законом України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” для визнання дитини біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

{Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

22. Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.

{Абзац перший пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 877 від 15.11.2017; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.

23. Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

24. Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:

1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

2) які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

3) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;

4) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;

5) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;

6) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

7) батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);

8) батьки яких перебувають у розшуку органами Національної поліції, пов’язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

9) у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;

10) підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС;

11) батьки яких не виконують свої обов’язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11;

12) батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань);

13) батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”, за формою, встановленою Мінрозвитку;

14) батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України “Про оборону України”, за формою, встановленою Мінрозвитку;

15) розлученим із сім’єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту” (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).

{Пункт 24 в редакції Постанови КМ № 1013 від 10.09.2022}

25. Якщо у випадках, зазначених у пунктах 23 і 24 цього Порядку, дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

26. Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:

1) усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;

2) визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;

3) встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини.

{Підпункт 4 пункту 26 виключено на підставі Постанови КМ № 1017 від 03.11.2010}

27. Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:

1) скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;

2) поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;

3) скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;

4) рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;

5) скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;

6) рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;

7) скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;

8) скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;

9) усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;

10) визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;

11) встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;

{Підпункт 12 пункту 27 виключено на підставі Постанови КМ № 1017 від 03.11.2010}

13) документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини, у тому числі дитини, якій надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі підпунктів 11 і 12 пункту 24 та пункту 79^-2 цього Порядку;

{Підпункт 13 пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 624 від 22.10.2014, № 832 від 16.11.2016, № 447 від 15.04.2022}

14) довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради, про повернення їм дитини та висновку такого органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.

Служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі письмової заяви матері, батька, які повернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обстежує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт, звертається до закладу, установи чи організації, що надає соціальні послуги дітям і сім’ям з дітьми (далі - соціальний заклад), та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки їх потреб з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею та готує висновок районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові.

У разі коли за результатами розгляду питання про можливість передачі дитини матері, батькові, які повернулися з місць позбавлення волі, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради зробить висновок про неможливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом двох місяців збирає документи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав. Такі документи можуть бути підготовлені також у разі, коли після повернення з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти батьки не звернулися із заявою про повернення дитини;

{Підпункт 14 пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 800 від 03.10.2018; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

15) знайдення батьків, які перебували у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або були визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин;

{Пункт 27 доповнено підпунктом 15 згідно з Постановою КМ № 1013 від 10.09.2022}

16) повернення матері, батька з полону на підставі заяви матері, батька, поданої районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;

{Пункт 27 доповнено підпунктом 16 згідно з Постановою КМ № 1013 від 10.09.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

17) повернення матері, батька, які були позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), на підставі заяви матері, батька, поданої районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові;

{Пункт 27 доповнено підпунктом 17 згідно з Постановою КМ № 1013 від 10.09.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

18) виїзду батьків з тимчасово окупованих територій України або у випадку деокупації цих територій на підставі заяви матері, батька, поданої районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, за місцем перебування дитини, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.

{Пункт 27 доповнено підпунктом 18 згідно з Постановою КМ № 1013 від 10.09.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

28. Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі досягнення нею повноліття.

{Пункт 28 в редакції Постанови КМ № 1017 від 03.11.2010}

29. У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.

30. Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставах, зазначених у пунктах 26 і 27 цього Порядку, приймається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.

{Абзац перший пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 877 від 15.11.2017; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, не приймається в разі її смерті.

{Пункт 30 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

{Пункт 30 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

31. Тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім’єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім’єю, тимчасово може бути влаштована у:

сім’ю родичів, знайомих;

{Абзац третій пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 148 від 16.03.2017; в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

прийомну сім’ю;

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024}

дитячий будинок сімейного типу;

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024}

сім’ю патронатного вихователя;

{Абзац пункту 31 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

притулок для дітей служби у справах дітей;

{Абзац пункту 31 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

центр соціально-психологічної реабілітації дітей;

{Абзац пункту 31 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

центр соціальної підтримки дітей та сімей;

{Абзац пункту 31 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко);

{Абзац пункту 31 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення;

{Абзац пункту 31 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 585 від 01.06.2020}

стаціонарну службу (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей;

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 585 від 01.06.2020}

стаціонарну службу (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 585 від 01.06.2020}

Дитина, в якої є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї, може перебувати в їх сім’ї до прийняття рішення про влаштування дитини. Підставою для тимчасового перебування дитини в сім’ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки, є наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини, виданий на підставі:

заяви особи про надання згоди на тимчасове влаштування в її сім’ю дитини, а також копія паспортного документа або посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або довідки про звернення за захистом в Україні. У разі подання копії паспортного документа іноземця до неї додається копія посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні;

акта обстеження умов проживання особи;

згоди дитини (якщо вона може висловити свою думку) у вигляді її письмової заяви, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться відмітка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо дитина не може дати письмової згоди, про форму та зміст такої згоди посадова особа, яка приймає документи, складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики;

письмової згоди всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом із особою, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім’ю дитини для проживання на одній житловій площі, написаної власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що на заяві робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Якщо місце проживання особи, яка надала згоду на тимчасове влаштування в її сім’ю дитини, не є місцем виявлення дитини, обстеження умов проживання такої особи проводить служба у справах дітей за місцем проживання особи.

Тимчасове влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 31 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 148 від 16.03.2017}

Тимчасове влаштування дитини до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу здійснюється відповідно до пункту 78 цього Порядку.

{Пункт 31 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024}

Тимчасове влаштування дитини (крім дитини, яка потребує особливих умов догляду чи паліативної допомоги) службою у справах дітей до закладів, зазначених в абзацах сьомому - тринадцятому цього пункту, не здійснюється, якщо наявні умови для влаштування за формами, зазначеними в абзацах третьому - шостому цього пункту, а саме:

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1434 від 19.11.2024}

у дитини є родичі або інші особи, з якими в неї на момент залишення без батьківського піклування склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) та які бажають залишити її на виховання у своїй сім’ї з урахуванням вимог абзаців чотирнадцятого - дев’ятнадцятого цього пункту;

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1434 від 19.11.2024}

у територіальній громаді за місцем виявлення дитини функціонує сім’я патронатного вихователя, до якої не влаштовано дітей, або сім’я патронатного вихователя, яка готова прийняти на виховання дітей відповідно до пункту 35 Порядку створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386);

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1434 від 19.11.2024}

функціонуючі прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного типу готові прийняти дитину на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані за такими формами виховання.

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1434 від 19.11.2024}

У разі неможливості тимчасового влаштування дитини за формами влаштування, зазначеними в абзацах третьому - шостому цього пункту, з метою забезпечення такої дитини тимчасовим сімейним вихованням служба у справах дітей за місцем її виявлення вживає заходів до влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя, яка функціонує на території іншої територіальної громади в межах територіальної доступності, відповідно до пункту 15 Порядку створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386).

{Пункт 31 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1434 від 19.11.2024}

У разі тимчасового влаштування дитини до сім’ї родичів, знайомих, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу зазначені особи, до яких її влаштовано, мають право на призначення та виплату тимчасової допомоги на період тимчасового влаштування дитини в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу до дня її вибуття із зазначених форм влаштування, що визначається відповідно до наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини. Тимчасова допомога призначається та виплачується відповідно до Порядку призначення і виплати тимчасової допомоги на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024 р. № 331 “Деякі питання провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, соціального захисту дітей, залишених без батьківського піклування”.

{Пункт 31 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024}

У наказі служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини обов’язково зазначається підстава, яка спричинила тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування.

{Пункт 31 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024}

{Пункт 31 в редакції Постанови КМ № 832 від 16.11.2016}

32. Якщо під час обстеження умов перебування дитини підтвердився факт залишення дитини без батьківського піклування, служба у справах дітей або виконавчий орган сільської, селищної ради протягом одного дня забезпечують тимчасове влаштування такої дитини.

33. Тимчасове влаштування підкинутої чи знайденої дитини, дитини з ознаками насильства або жорстокого поводження, а також дитини, розлученої із сім’єю, проводиться після надання їй необхідної медичної допомоги, завершення медичного обстеження чи лікування.

Медичне обстеження підкинутої чи знайденої дитини, дитини з ознаками насильства або жорстокого поводження у медичному закладі або її влаштування до нього в разі виникнення потреби в наданні їй медичної допомоги чи лікуванні проводиться за клопотанням служби у справах дітей чи уповноваженого органу Національної поліції за місцем виявлення дитини.

Медичне обстеження дитини, розлученої із сім’єю, у медичному закладі або її влаштування до нього в разі виникнення потреби в наданні їй медичної допомоги чи лікуванні проводиться за клопотанням служби у справах дітей за місцем виявлення дитини за сприяння територіального органу ДМС.

{Пункт 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014; в редакції Постанови КМ № 832 від 16.11.2016}

34. Безпритульні діти підлягають негайному влаштуванню у притулок або центр за місцем виявлення дитини у встановленому законодавством порядку.

Після тимчасового влаштування такої дитини служба у справах дітей за місцем виявлення дитини та адміністрація притулку, центру вживають заходів до встановлення особи дитини, її родинних зв'язків тощо.

Після встановлення особи дитини розглядається питання про її повернення на виховання до батьків або осіб, які їх замінюють, відповідно до пунктів 10-12 цього Порядку. В разі неможливості або недоцільності повернення дитини на виховання до батьків або осіб, які їх замінюють, служба у справах дітей за місцем походження дитини збирає документи, зазначені у пункті 24 цього Порядку, для підтвердження обставин, за яких дитина втратила батьківське піклування.

{Абзац третій пункту 34 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

35. Після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім’ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу).

{Абзац перший пункту 35 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на обліку з усиновлення, можуть бути передані під опіку, піклування громадян України, які перебувають на обліку кандидатів в усиновлювачі, у випадках, передбачених пунктами 79^-1 і 125 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 79, ст. 2660), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2025 р. № 528.

{Пункт 35 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024; в редакції Постанови КМ № 528 від 09.05.2025}

До закладів охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитина може бути зарахована у разі, коли з певних причин відсутня можливість влаштування її на виховання в сім’ю.

{Абзац третій пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 25.03.2025}

Матеріали, підготовлені службою у справах дітей, в яких обґрунтовано викладені підстави для зарахування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, розглядаються на засіданні комісії з питань захисту прав дитини.

{Абзац четвертий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 25.03.2025}

Зарахування дітей до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, здійснюється відповідно до направлення (путівки) служби у справах дітей за формою згідно з додатком 12.

{Абзац п’ятий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 25.03.2025}

Направлення (путівку) на зарахування дитини до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та органу, у сфері управління якого перебуває заклад), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, видає служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини за погодженням із структурним підрозділом з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення відповідної місцевої держадміністрації (військової адміністрації) або виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради, у сфері управління якого перебуває заклад.

{Абзац шостий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 25.03.2025; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі коли дитина зараховується до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, регіонального підпорядкування, направлення (путівка) видається службою у справах дітей обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим) за наявності всіх необхідних документів за погодженням із відповідним структурним підрозділом з питань освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення місцевої держадміністрації, у сфері управління якого перебуває заклад.

{Абзац сьомий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 335 від 25.03.2025}

Рішення про зарахування дитини до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, приймається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем походження або за місцем проживання (перебування) дитини. У цьому рішенні обов’язково зазначається найменування закладу або установи та строк перебування в ньому дитини, який не може перевищувати: шести місяців у разі зарахування дитини до будинку дитини (у тому числі спеціалізованого), одного року у разі зарахування дитини до дитячого будинку-інтернату, одного навчального року у разі зарахування дитини до закладу загальної середньої освіти. Продовження строку перебування дитини в закладі незалежно від типу, форми власності та підпорядкування визначається рішенням органу опіки та піклування після розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини стану виконання індивідуального плану соціального захисту дитини в частині забезпечення її права на виховання в сім’ї.

{Абзац восьмий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 25.03.2025, № 702 від 18.06.2025}

Зарахування дитини до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціальних закладів загальної середньої освіти, закладів спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не звільняє районну у мм. Києві та Севастополі держадміністрацію, виконавчий орган міської, районної в місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем походження або за місцем проживання (перебування) дитини від обов’язку продовжувати роботу з реалізації права цієї дитини на сімейне виховання.

{Абзац дев’ятий пункту 35 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 25.03.2025, № 702 від 18.06.2025}

Не допускається одночасне застосування до дитини різних форм влаштування.

Під час визначення форми влаштування в інтересах дитини мають бути враховані обставини, за яких дитина втратила батьківське піклування, її життєвий шлях, родинні зв’язки, наявність братів і сестер, контакти із соціальним оточенням, стан здоров’я, освіта, інші потреби.

{Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014; в редакції Постанови КМ № 853 від 02.09.2020 - застосовується з 1 вересня 2020 року}

36. Рідні брати і сестри не можуть бути роз'єднані під час влаштування. У разі неможливості влаштувати їх разом через стан здоров'я одного з братів/сестер опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, керівники закладів зобов'язані забезпечити постійні контакти між дітьми, в тому числі періодичні зустрічі, листування, телефонні розмови, обмін фотокартками тощо. Якщо за віком або станом здоров'я дитина не може самостійно писати, повідомлення від її імені та з її слів пишуть особи, які здійснюють догляд за дитиною. Періодичність зустрічей встановлюється залежно від обставин перебування дітей, але не рідше ніж два рази на рік.

36^-1. З метою визначення рівня задоволення базових потреб і забезпечення безпеки дитини, доступності освітніх, медичних, реабілітаційних, соціальних та інших послуг для дитини, її готовності до реінтеграції в сім’ю або подальшого влаштування проводиться оцінювання стану задоволення потреб дитини:

протягом одного місяця після тимчасового переміщення (евакуації) дітей, які проживають або зараховані на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, в межах України, їх повернення в Україну після тимчасового переміщення (евакуації) за межі України;

за один місяць до настання строку перегляду рішення про зарахування дитини до закладу охорони здоров’я, загальної середньої освіти (зокрема спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу спеціалізованої освіти), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, прийнятого відповідно до пункту 35 цього Порядку;

під час проведення моніторингу умов перебування дітей за межами України відповідно до абзацу сімнадцятого пункту 2^-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239).

За результатами оцінювання стану задоволення потреб дитини складається акт за формою згідно з додатком 16.

У разі виникнення обставин, визначених в абзаці другому цього пункту, оцінювання стану задоволення потреб дитини організовує Державна служба у справах дітей, у разі виникнення обставин, визначених в абзаці третьому цього пункту, - служба у справах дітей за місцем розташування закладу, зокрема за клопотанням служби у справах дітей за місцем первинного обліку дитини або обліку дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у разі виникнення обставин, визначених в абзаці четвертому цього пункту, - Мінсоцполітики (далі - суб’єкт, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини).

Для оцінювання стану задоволення потреб дитини (групи дітей) суб’єкт, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини, формує моніторингову групу, до складу якої можуть входити:

посадова особа суб’єкта, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини;

фахівець із соціальної роботи;

посадова особа служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

лікар загальної практики - сімейний лікар або лікар-педіатр закладу охорони здоров’я за місцем розташування закладу або за клопотанням, іншого закладу охорони здоров’я;

психолог надавача соціальних послуг або закладу освіти;

представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, центральних органів виконавчої влади (у разі потреби).

До оцінювання стану задоволення потреб дитини можуть бути залучені представники громадських об’єднань, благодійних, міжнародних організацій на підставі меморандуму про співпрацю із суб’єктом, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини, в якому визначаються порядок отримання, опрацювання, використання інформації, зокрема персональних даних дитини, стан задоволення потреб якої оцінюється, представниками громадського об’єднання, благодійної, міжнародної організації, їх зобов’язання щодо нерозголошення жодних відомостей, персональних даних дітей, що стали їм відомі під час проведення оцінювання стану задоволення потреб дитини.

Керівник моніторингової групи та її склад визначаються наказом про формування такої групи, що видається суб’єктом, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини.

Якщо суб’єктом, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини, є Державна служба у справах дітей, до складу моніторингової групи включаються представники служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) за місцем розташування відповідного закладу.

З метою формування моніторингової групи суб’єкт, який організовує оцінювання стану задоволення потреб дитини, надсилає запит до суб’єктів, зазначених в абзацах дев’ятому - чотирнадцятому цього пункту, щодо кандидатур для формування персонального складу моніторингової групи.

Для оцінювання стану задоволення потреб дитини моніторингова група має право на:

доступ до документів дитини та відомостей про неї, зокрема відомостей, що містять інформацію з обмеженим доступом, у порядку, визначеному законодавством (особової справи дитини, обліково-статистичної картки дитини в єдиному банку даних (за наявності) з отриманням їх копій тощо);

проведення бесід із дитиною, працівниками закладів, установ та організацій, у яких дитина отримує освітні, медичні, соціальні, реабілітаційні та інші послуги;

надсилання запитів до органів місцевого самоврядування за місцем влаштування дитини, за місцем походження дитини та за місцем проживання сім’ї дитини (у разі наявності) щодо заходів, вжитих для соціального захисту дитини та соціальної підтримки її сім’ї.

У разі оцінювання стану задоволення потреб дитини з підстав, визначених абзацами другим і четвертим цього пункту, доступ до відомостей, що містяться в медичних документах дитини, іншої інформації про дитину здійснюється з урахуванням положень частини четвертої статті 30^-1 Закону України “Про охорону дитинства”, з підстави, визначеної абзацом третім цього пункту, - з урахуванням статті 245 Сімейного кодексу України.

Члени моніторингової групи зобов’язані не розголошувати інформацію з обмеженим доступом, зокрема персональні дані дітей, отримані під час оцінювання стану задоволення потреб дитини, крім випадків, установлених законом.

Оцінювання стану задоволення потреб дитини проводиться у строк, визначений наказом про проведення такого оцінювання, що видається суб’єктом, який його організовує.

Результати оцінювання стану задоволення потреб дитини керівник моніторингової групи надсилає службі у справах дітей за місцем первинного обліку дитини (щодо дитини, яка залишилася без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування) або обліку дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах (щодо дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах), для розроблення або перегляду індивідуального плану її соціального захисту з наданням у разі потреби пропозицій до нього, які мають на меті, зокрема, сприяння реалізації її права на виховання в сім’ї.

За результатами оцінювання стану задоволення потреб дитини після повернення в Україну після тимчасового переміщення (евакуації) за межі України групи дітей керівник моніторингової групи передає результати оцінювання стану задоволення потреб дитини міжвідомчій команді реінтеграції для складення індивідуального плану реінтеграції дитини відповідно до Порядку тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення за місцем постійного проживання (перебування), а в разі виїзду за межі України - в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2023 р. № 546 “Про тимчасове переміщення (евакуацію) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 56, ст. 3143).

{Порядок доповнено пунктом 36^-1 згідно з Постановою КМ № 335 від 25.03.2025}

37. Для влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини повинна зібрати такі документи:

свідоцтво про народження або посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видане відповідно до Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;

{Абзац другий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності);

{Абзац третій пункту 37 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

відомості про батьків (документи, зазначені в пунктах 23-25 цього Порядку) та родичів дитини;

довідку про склад сім'ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;

які підтверджують право власності дитини на нерухомість (у разі наявності);

опис майна дитини;

висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини, складений за формою згідно з додатком 4;

відомості або документи про освіту дитини (для дітей шкільного віку);

дублікат обліково-статистичної картки;

довідку про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів тощо (у разі наявності);

ощадну книжку дитини або договір про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);

рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

У разі влаштування дитини, розлученої із сім’єю, яка набула статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, до її особової справи додаються:

{Пункт 37 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, складений за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;

{Пункт 37 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

{Пункт 37 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

письмова інформація територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників та відсутність відомостей про їх місцезнаходження.

{Пункт 37 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 832 від 16.11.2016}

38. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані тільки в сім’ї повнолітніх осіб.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім’ї осіб, які:

зазначені в статті 212 Сімейного кодексу України;

є особами з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії або за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують стороннього догляду;

проживають на спільній житловій площі з членами сім’ї, які мають розлади здоров’я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров’я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток, не пройшли медичний огляд чи отримали за його результатами медичний висновок за формою згідно з додатком до Порядку медичного огляду осіб, які виявили бажання усиновити або взяти дитину під опіку / піклування, створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та осіб, що проживатимуть із влаштованою дитиною на спільній житловій площі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 р. № 1261, із зазначенням інформації про наявність медичних протипоказань;

{Абзац п’ятий пункту 38 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка може бути влаштована в сім’ю на виховання;

не пройшли медичний огляд або за результатами медичного огляду отримали медичний висновок за формою згідно з додатком до Порядку медичного огляду осіб, які виявили бажання усиновити або взяти дитину під опіку / піклування, створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та осіб, що проживатимуть із влаштованою дитиною на спільній житловій площі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 р. № 1261, із зазначенням інформації про наявність медичних протипоказань.

{Пункт 38 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

{Пункт 38 в редакції Постанови КМ № 20 від 06.01.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 132 від 19.02.2020, № 1542 від 27.12.2024, № 702 від 18.06.2025; в редакції Постанови КМ № 981 від 13.08.2025}

39. Особи, в сім'ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов'язані пройти за направленням служб у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

{Абзац перший пункту 39 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, не зобов’язані проходити курс навчання, але за власним бажанням відповідно до рекомендації служби у справах дітей за місцем походження дитини або за місцем свого проживання вони можуть його пройти.

{Абзац другий пункту 39 в редакції Постанов КМ № 1017 від 03.11.2010, № 624 від 22.10.2014}

40. Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, звертається із заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання та подає такі документи:

1) копію документа, що посвідчує особу;

2) копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності);

3) копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

4) довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.

Якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі, довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи може подавати тільки така особа.

Особи, які бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, додатково подають довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;

5) копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

6) медичний висновок за формою згідно з додатком до Порядку медичного огляду осіб, які виявили бажання усиновити або взяти дитину під опіку / піклування, створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво, та осіб, що проживатимуть із влаштованою дитиною на спільній житловій площі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 р. № 1261 (далі - медичний висновок);

{Абзац дев’ятий пункту 40 в редакції Постанови КМ № 1261 від 01.10.2025}

7) довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;

8) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, - документ, що підтверджує право власності);

9) документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім’ї, які проживають з ним на спільній житловій площі (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу);

{Абзац тринадцятий пункту 40 виключено на підставі Постанови КМ № 1261 від 01.10.2025}

11) письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати;

12) згоду другого з подружжя, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально (якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі);

13) лист територіального органу Національної поліції про відсутність чи наявність фактів вчинення особою домашнього насильства або насильства за ознакою статі, що підтверджує/спростовує застосування до неї адміністративного стягнення за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

{Пункт 40 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 981 від 13.08.2025}

Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до пункту 40^-1 цього Порядку. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), дані документа, що посвідчує особу, номер телефону та адреса електронної пошти. У разі наявності осіб, які проживають на спільній житловій площі, до заяви додається медичний висновок.

{Абзац сімнадцятий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

Від подружжя, яке бажає утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, приймається спільна заява, підписана кожним з подружжя.

У разі коли особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі, медичний висновок та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються окремо кожним із подружжя. На період проходження військової служби одним із подружжя подання медичного висновку не вимагається. Медичний висновок одним із подружжя надається протягом 15 календарних днів після його повернення з військової служби.

{Абзац пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024; в редакції Постанови КМ № 1261 від 01.10.2025}

Якщо заявники (заявник) є внутрішньо переміщеними особами, які бажають створити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, письмова заява подається до служби у справах дітей за залишеним (покинутим) місцем проживання або за фактичним місцем проживання (перебування) внутрішньо переміщеної особи (на вибір заявника).

{Пункт 40 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається.

Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

{Пункт 40 в редакції Постанови КМ № 636 від 31.05.2022}

40^-1. Якщо особи, які бажають взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, не є родичами дитини, або заявники бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, мають право подати заяву, передбачену пунктом 40 цього Порядку, в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - електронна заява) у разі, коли вони пройшли електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Обов’язковими додатками до заяви є документи, визначені підпунктами 2-10 пункту 40 цього Порядку. У разі наявності технічної можливості такі документи (у тому числі у вигляді відомостей) передаються в електронній формі шляхом інформаційної взаємодії з відповідними базами даних, державними реєстрами та інформаційними системами в особистому кабінеті заявника на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг.

Якщо один або кілька документів, визначених підпунктами 2 - 9 пункту 40 цього Порядку, відсутні у відповідних базах даних, державних реєстрах та інформаційних системах, заявник додає до електронної заяви їх скановані копії, а також скановані копії документів, передбачених підпунктом 10 пункту 40 цього Порядку.

Заявники, які бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, подають спільну електронну заяву та документи, визначені підпунктами 1-10 пункту 40 цього Порядку, для кожного з подружжя відповідно до абзаців другого та третього цього пункту.

У разі коли заявник, який бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі, у своїй електронній заяві він зазначає про згоду другого з подружжя, якщо інше не передбачено законодавством, а також додає скановані копії медичного висновку та довідки про наявність чи відсутність судимості другого з подружжя. Про це заявником робиться відмітка в електронній заяві.

{Абзац п’ятий пункту 40^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

На електронну заяву та скановані копії документів заявником накладається його кваліфікований електронний підпис, кваліфікований електронний підпис другого з подружжя, якщо заявник перебуває в шлюбі, а також кваліфікований електронний підпис всіх повнолітніх членів сім’ї заявника.

Електронна заява, подана через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, надсилається через інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до служби у справах дітей за місцем проживання заявника.

Копія документа, що посвідчує особу заявника (з одночасним пред’явленням його оригіналу), оригінали документів, скановані копії яких подані разом із електронною заявою, передаються заявником працівнику служби у справах дітей під час обстеження його житлово-побутових умов, передбаченого пунктами 41 і 41^-1 цього Порядку. Про згоду заявника надати оригінали документів для проведення перевірки робиться відмітка в електронній заяві.

За результатами реєстрації електронної заяви в інформаційних системах Мінсоцполітики заявнику в особистий кабінет на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг надсилаються реєстраційні реквізити цієї заяви.

{Порядок доповнено пунктом 40^-1 згідно з Постановою КМ № 636 від 31.05.2022}

40^-2. Служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів після надходження електронної заяви або заяви у паперовій формі та всіх документів та/або відомостей, зазначених у пунктах 40 і 40^-1 цього Порядку, перевіряє документи щодо відповідності вимогам законодавства.

Документи, що надійшли разом із електронною заявою шляхом інформаційної взаємодії з відповідними базами даних, державними реєстрами та інформаційними системами в особистому кабінеті заявника на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг, перевірці не підлягають.

Скановані копії документів, додані заявником або заявниками до електронної заяви, підлягають перевірці щодо відповідності оригіналам під час обстеження умов проживання заявника або заявників.

Під час обстеження умов проживання заявник передає службі у справах дітей:

письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює обстеження житлово-побутових умов заявника, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати;

згоду другого з подружжя, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально (якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває в шлюбі).

Про результати перевірки документів служба у справах дітей інформує заявника в електронній формі з одночасним повідомленням за допомогою телефонного зв’язку.

У разі коли документи, зазначені у пунктах 40 і 40^-1 цього Порядку, подано не в повному обсязі, служба у справах дітей інформує заявника про необхідність подання таких документів.

{Порядок доповнено пунктом 40^-2 згідно з Постановою КМ № 636 від 31.05.2022}

41. У разі коли заявники, які бажають взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, є родичами дитини, служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів після перевірки документів, зазначених у пунктах 40 і 40^-1 цього Порядку, поданих разом з електронною заявою або заявою у паперовій формі, у разі відповідності їх законодавству:

вносить відомості про заявників до єдиного банку даних;

проводить обстеження умов проживання заявників, за результатами якого складає акт згідно з додатком 9;

{Абзац третій пункту 41 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

реєструє заявників у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6;

готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

{Пункт 41 в редакції Постанови КМ № 636 від 31.05.2022}

41^-1. У разі коли заявники, які бажають взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, не є родичами дитини або бажають утворити прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів після проведення перевірки документів, зазначених у пунктах 40 і 40^-1 цього Порядку, поданих разом з електронною заявою або заявою у паперовій формі, у разі відповідності їх законодавству:

вносить відомості про заявників до єдиного банку даних;

проводить обстеження умов проживання заявників, за результатами якого складає акт. У разі подання заявниками, які є внутрішньо переміщеними особами, заяви про створення прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу до служби у справах дітей за залишеним (покинутим) місцем проживання акт обстеження умов проживання складається службою у справах дітей за фактичним місцем проживання (перебування) заявників та надсилається службі у справах дітей за місцем звернення таких осіб із заявою про створення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу.

{Абзац третій пункту 41^-1 із змінами, внесеними згідно з в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі відповідності наданих документів/відомостей та умов проживання заявника вимогам законодавства працівник служби у справах дітей подає до обласного, Київського міського центру соціальних служб електронний запит щодо проходження заявником курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Обласний, Київський міський центр соціальних служб протягом трьох робочих днів інформує службу у справах дітей про наявні можливості та найближчі дати навчання, про що працівник служби у справах дітей повідомляє заявнику або заявникам та надає направлення в електронній або паперовій формі на проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із зазначенням закладу, установи чи організації, що буде проводити навчання.

Протягом п’яти робочих днів після завершення курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклад, установа чи організація, що його проводили, видають заявнику/заявникам довідку про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та надсилають електронною поштою її копію до служби у справах дітей, що видала направлення на проходження курсу підготовки, з одночасним інформуванням за допомогою засобів фіксованого або мобільного зв’язку. Строк дії довідки про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить 24 місяці. У разі зміни форми довідки про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та до закінчення строку її дії за бажанням заявника/заявників заклад, установа чи організація на підставі заяви видають довідку нового зразка без проходження навчання, в якій зазначають строк дії цієї довідки. Строк дії довідки не може перевищувати 24 місяці з дати, коли заявник/заявники закінчив/закінчили курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

{Абзац шостий пункту 41^-1 в редакції Постанови КМ № 331 від 22.03.2024}

За результатами перевірки документів, проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та обстеження умов проживання заявника або заявників служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів:

готує висновок про можливість заявника бути опікуном, піклувальником/можливість утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу;

{Пункт 41^-1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6;

готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

{Порядок доповнено пунктом 41^-1 згідно з Постановою КМ № 636 від 31.05.2022}

42. Опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, висновку про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність такої опіки, піклування інтересам дитини, складеного службою у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, або судом.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Ознайомлення потенційних опікунів, піклувальників з інформацією про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та видачу їм направлення для знайомства з дитиною здійснюють служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій), районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад за місцем первинного обліку дитини та Державна служба у справах дітей.

Служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій), районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад, Державна служба у справах дітей ведуть книгу обліку кандидатів в опікуни, піклувальники, яким надано інформацію про дітей. До книги обліку кандидатів в опікуни, піклувальники, яким надано інформацію про дітей, та до Єдиного банку даних вноситься інформація про всіх кандидатів в опікуни, піклувальники, яким надається інформація про дітей, а також про всіх дітей, з якими вони ознайомилися.

{Пункт 42 в редакції Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

43. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. За результатами бесіди складається довідка.

44. Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку.

45. У разі встановлення опіки, піклування над дитиною, яка перебуває у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служба у справах дітей разом з адміністрацією закладу забезпечує передачу дитини на виховання опікуну, піклувальнику і відрахування її із закладу протягом 15 днів після прийняття рішення про встановлення опіки, піклування.

46. Опікун, піклувальник має право:

самостійно визначати способи виховання з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування;

вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду;

давати згоду на усиновлення підопічного;

самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок призначеної державної допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного;

представляти інтереси підопічного в установах, організаціях і закладах.

47. Опікун, піклувальник зобов'язаний:

виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечувати її догляд і лікування;

створити належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;

вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного;

щороку з моменту призначення проходити медичний огляд та подавати медичний висновок службі у справах дітей за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування).

{Пункт 47 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 800 від 03.10.2018; в редакції Постанови КМ № 1261 від 01.10.2025}

48. Соціальний супровід стосовно дітей, які перебувають під опікою, піклуванням та у складних життєвих обставинах, здійснюється центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини з опікуном, піклувальником.

{Пункт 48 в редакції Постанови КМ № 1017 від 03.11.2010}

49. Орган, який встановив опіку, піклування, за заявою особи може звільнити її від здійснення повноважень опікуна, піклувальника.

Заява про звільнення від здійснення повноважень опікуна, піклувальника розглядається протягом місяця.

Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради або суд може звільнити особу від здійснення повноважень опікуна, піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, зокрема вчинення домашнього насильства стосовно дитини, поміщення дитини до медичного, навчального, виховного закладу, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у разі, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України. Прийняття рішення про звільнення особи від виконання повноважень опікуна, піклувальника здійснюється з урахуванням вимог статті 75 Цивільного кодексу України.

Якщо опіка, піклування були встановлені рішенням райдержадміністрації, така райдержадміністрація або її правонаступник може звільнити особу від виконання повноважень опікуна, піклувальника у випадках, передбачених абзацом третім цього пункту, за клопотанням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради.

Служба у справах дітей готує проект рішення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про звільнення опікуна, піклувальника від здійснення повноважень або на вимогу суду - проект висновку районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про доцільність звільнення опікуна, піклувальника від зазначених повноважень.

{Пункт 49 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 20 від 06.01.2010, № 624 від 22.10.2014, № 585 від 01.06.2020; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

50. Опіка, піклування припиняється у разі:

передачі дитини батькам (усиновлювачам);

реєстрації шлюбу;

надання дитині повної цивільної дієздатності;

відмови від обов’язкової евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, під час дії на території України або в окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану;

смерті опікуна, піклувальника або підопічного;

у випадках та на підставах, встановлених Цивільним кодексом України.

Проект висновку районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради для подання до суду (у разі встановлення опіки, піклування судом) або проект рішення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про припинення опіки, піклування готує відповідна служба у справах дітей.

Якщо опіка, піклування були встановлені рішенням районної держадміністрації, така райдержадміністрація або її правонаступник приймає рішення про припинення опіки, піклування за клопотанням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради.

Якщо дитина досягла 14-річного віку, особа, яка виконувала обов’язки опікуна, стає піклувальником без прийняття окремого рішення.

Окреме рішення також не приймається у разі досягнення підопічним повноліття або його смерті.

{Пункт 50 в редакції Постанови КМ № 1017 від 03.11.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 940 від 23.08.2022; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

51. У разі загрози для життя або здоров’я дитини районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника.

У разі коли дитина відібрана в опікуна, піклувальника, служба у справах дітей за місцем проживання дитини забезпечує її тимчасове влаштування та протягом семи робочих днів подає клопотання районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про припинення опіки, піклування, які протягом 10 робочих днів розглядають клопотання та приймають відповідне рішення.

У разі коли опіка, піклування були встановлені рішенням райдержадміністрації, така райдержадміністрація або її правонаступник приймає рішення про припинення опіки, піклування у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, за клопотанням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради.

{Абзац перший пункту 51 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 877 від 15.11.2017; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

52. Служба у справах дітей із залученням (за потреби) працівників органів освіти та охорони здоров’я за місцем проживання дитини здійснює контроль за умовами утримання, навчання, виховання дитини, над якою встановлено опіку, піклування, шляхом відвідування родини. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком, але не рідше ніж один раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три місяці після встановлення опіки, піклування.

{Пункт 52 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

53. Щороку служба у справах дітей готує висновок про стан утримання, навчання та виховання дитини, над якою встановлено опіку, піклування, на основі інформації, що подається уповноваженою посадовою особою закладу дошкільної або загальної середньої освіти, у якому навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, уповноваженою посадовою особою Національної поліції, соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, у разі здійснення соціального супроводу сім’ї.

{Пункт 53 в редакції Постанови КМ № 1017 від 03.11.2010; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

53^-1. Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради у разі подання батьками, які залишили дитину в пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров'я на підставах, передбачених частиною третьою статті 143 Сімейного кодексу України, заяви про відвідування, спілкування, забирання дитини додому на вихідні дні чи на канікули приймає у 10-денний строк після підготовки службою у справах дітей відповідного висновку рішення про надання дозволу на спілкування.

{Абзац перший пункту 53^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

До заяви додаються копія паспорта та медичний висновок.

{Абзац другий пункту 53^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

У разі наявності технічної можливості отримання відомостей може здійснюватися шляхом електронної інформаційної взаємодії в установленому законодавством порядку, а документи, передбачені абзацом другим пункту 53^-1, не подаються.

{Пункт 53^-1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1261 від 01.10.2025}

{Порядок доповнено пунктом 53^-1 згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

53^-2. Служба у справах дітей за місцем проживання батьків протягом 20 робочих днів після надходження заяви про відвідування, спілкування, забирання дитини додому на вихідні дні чи на канікули:

проводить бесіду з батьками з метою з'ясування мотивів відновлення родинних стосунків, ставлення до дитини;

складає акт обстеження житлово-побутових умов батьків;

з'ясовує позицію служби у справах дітей за місцем перебування дитини на первинному обліку та закладу, в якому вона перебуває;

розглядає питання щодо можливості спілкування дитини з батьками та готує відповідний висновок про надання дозволу або відмову в його наданні.

{Порядок доповнено пунктом 53^-2 згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

54. Після завершення строку перебування у прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, припинення піклування у зв'язку з досягненням повноліття, наданням повної цивільної дієздатності, завершенням навчання у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитині видаються:

{Абзац перший пункту 54 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

свідоцтво про народження;

довідка про присвоєння ідентифікаційного номера;

рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

відомості про батьків (документи, які підтверджують відсутність батьків або неможливість виконання ними своїх обов'язків);

відомості про наявність і місце проживання братів і сестер, інших близьких родичів;

опис майна;

у разі наявності рухомого або нерухомого майна - документи або засвідчені в установленому порядку їх копії, які підтверджують право власності дитини на це майно або право користування цим майном чи його часткою;

у разі відсутності в дитини житла - копія рішення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради про взяття дитини на облік громадян України, які потребують поліпшення житлових умов;

{Абзац дев'ятий пункту 54 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

документи про освіту (у разі наявності);

{Абзац десятий пункту 54 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

договір про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);

{Абзац одинадцятий пункту 54 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

особисті речі дитини.

{Абзац пункту 54 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Захист майнових та житлових прав дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

55. Особи, яким стало відомо про наявність у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, майна, повідомляють про це службу у справах дітей за місцем знаходження майна.

Служба у справах дітей за місцем знаходження майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом десяти днів після надходження повідомлення про наявність у неї майна, складає опис такого майна за формою згідно з додатком 7 (далі - опис майна).

56. До опису майна додаються оригінали документів, які підтверджують право власності дитини на майно або їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Опис майна складається у двох примірниках, підписується особами, які брали участь у його складанні. Один примірник опису та завірені копії документів зберігаються в службі у справах дітей за місцем знаходження майна, другий примірник та оригінали документів - в особовій справі дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка зберігається за місцем влаштування дитини.

{Абзац другий пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

Якщо місце походження дитини не є місцем знаходження її майна, опис майна складається у трьох примірниках. У такому разі один примірник опису майна та завірені копії документів зберігаються в службі у справах дітей за місцем знаходження майна, другий примірник та оригінали документів - в особовій справі дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка зберігається за місцем влаштування дитини, а третій примірник та завірені копії документів подаються в службу у справах дітей за місцем походження дитини.

{Абзац третій пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1017 від 03.11.2010}

57. Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцезнаходженням майна забезпечує збереження майна дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і вживає заходів до встановлення опіки над майном. Рішення про встановлення опіки над майном приймається за місцезнаходженням майна за поданням служби у справах дітей. Якщо місце походження дитини не є місцезнаходженням її майна, копія рішення надсилається службою у справах дітей за місцезнаходженням майна до служби у справах дітей за місцем походження дитини.

Якщо опіка, піклування над майном дитини встановлені рішенням райдержадміністрації, така райдержадміністрація або її правонаступник інформує про це районну у мм. Києві та Севастополі держадміністрацію, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцезнаходженням майна для забезпечення його збереження.

{Пункт 57 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

58. Для прийняття рішення про встановлення опіки над майном дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей подає такі документи:

копію рішення про влаштування дитини;

опис майна, над яким встановлюється опіка;

документи, які підтверджують право власності дитини на майно;

акт обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна над майном та висновок про можливість виконання ним обов'язків опікуна;

заяву опікуна, піклувальника дитини про відмову бути опікуном над майном дитини, засвідчену нотаріально або написану ним власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

59. Особі, яка призначається опікуном над майном дитини, служба у справах дітей за місцем знаходження майна видає рішення про встановлення опіки над майном, копію опису майна дитини, копії документів, які підтверджують право власності дитини на майно, та забезпечує передачу їм майна дитини на підставі акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі майна складається у двох примірниках, підписується усіма особами, які були присутні під час його складання. Один примірник акта зберігається в службі у справах дітей за місцем знаходження майна, другий передається опікуну над майном.

60. Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради у разі втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, досягнення дитиною повноліття, надання дитині або набуття нею повної цивільної дієздатності, відмови опікуна над майном від виконання своїх обов'язків, смерті опікуна над майном, смерті дитини приймає рішення про припинення опіки над майном.

{Абзац перший пункту 60 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі коли опіка, піклування над майном дитини були встановлені рішенням райдержадміністрації, така райдержадміністрація або її правонаступник приймає рішення про припинення опіки, піклування над майном дитини у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, за клопотанням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради.

{Пункт 60 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі неналежного виконання своїх обов'язків опікун над майном дитини може бути звільнений від виконання обов'язків за рішенням органу, який призначив його опікуном.

У разі припинення опіки над майном або звільнення опікуна від його обов'язків служба у справах дітей за місцем знаходження майна зобов'язана протягом п'яти днів прийняти від опікуна майно дитини за актом приймання-передачі.

З метою захисту майнових прав дитини у разі, коли місце проживання (перебування) дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, місце її походження не є місцем знаходження її майна:

{Пункт 60 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини інформує служби у справах дітей за місцем походження дитини та за місцем знаходження її майна про зміну життєвих обставин дитини протягом двох тижнів з моменту отримання повідомлення про зміну зазначених обставин;

{Пункт 60 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

служба у справах дітей за місцем знаходження майна дитини повідомляє служби у справах дітей за місцем походження дитини та за місцем її проживання (перебування) про звільнення опікуна над майном дитини від виконання своїх обов’язків, його смерть протягом двох тижнів з моменту отримання повідомлення про зміну зазначених обставин.

{Пункт 60 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

61. Служба у справах дітей за місцем знаходження нерухомого майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, веде облік такого майна за формою згідно з додатком 8.

62. Якщо право користування житлом є тільки у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за клопотанням служби у справах дітей за місцем її походження або проживання за заявою опікуна, піклувальника районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем знаходження житла вживає заходів для передачі його у власність дитини.

{Пункт 62 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 423 від 20.04.2011, № 702 від 18.06.2025}

63. У разі коли дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування, є спадкоємцем майна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем походження дитини призначає особу, яка буде представляти інтереси дитини на час здійснення права на спадкування.

{Пункт 63 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

64. У разі коли в дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутнє житло, яке належить їй на праві власності (користування), або повернення до нього неможливе, після досягнення дитиною 16-річного віку служба у справах дітей за місцем походження або проживання дитини чи за місцем обліку такої дитини як внутрішньо переміщеної особи з урахуванням її бажання подає органу опіки та піклування документи дитини, необхідні для взяття її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і на соціальний квартирний облік.

Орган опіки та піклування за місцем походження або проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, чи за місцем обліку такої дитини як внутрішньо переміщеної особи у разі відсутності у неї житла після закінчення (припинення) її перебування під опікою, піклуванням, у прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі охорони здоров’я, освіти, іншому закладі або іншій установі, в яких проживають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, позачергово забезпечує її житловим приміщенням.

{Пункт 64 в редакції Постанови КМ № 616 від 22.08.2018}

65. Служба у справах дітей здійснює підготовку і забезпечує контроль за виконанням рішень районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради щодо захисту житлових та майнових прав дітей.

{Абзац перший пункту 65 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Житло, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, може бути передане в оренду іншій особі за рішенням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за місцем знаходження її майна. Відповідне подання готує служба у справах дітей на підставі заяви опікуна (за наявності) над майном дитини.

{Пункт 65 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 423 від 20.04.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

На підставі рішення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради між опікуном над майном дитини та особою, яка орендує житлове приміщення, укладається договір оренди такого приміщення. Форма примірного договору оренди житлового приміщення затверджується Мінсоцполітики.

{Пункт 65 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 423 від 20.04.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 415 від 23.05.2012, № 702 від 18.06.2025}

Якщо житло дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яке належить їй на праві власності, перебуває на балансі житлово-будівельного кооперативу, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та у разі відсутності опікуна над таким майном районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради має право укласти з останніми договір про утримання та збереження зазначеного житла.

{Пункт 65 доповнено абзацом згідно з Постановами КМ № 423 від 20.04.2011, № 702 від 18.06.2025}

Питання реєстрації у зазначеному житловому приміщенні особи, яка його орендує, та осіб, які постійно проживають разом з нею, вирішується за погодженням з органами опіки та піклування.

{Пункт 65 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 423 від 20.04.2011}

Служба у справах дітей за місцем знаходження житла, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, повинна не пізніше ніж за шість місяців до дати повернення такої дитини із медичного, навчального, виховного закладу, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, від опікуна, піклувальника, з прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу повідомити особу, яка орендує приміщення, про необхідність його звільнення та підготовку для проживання дитини.

{Пункт 65 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 423 від 20.04.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

66. Служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини. Для відчуження майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають зазначеній службі такі документи:

заяву кожного з батьків (опікунів, піклувальників);

копію паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, паспортного документа іноземця;

{Абзац третій пункту 66 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі наявності);

{Абзац пункту 66 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

документ, що підтверджує право власності (користування) дитини на відчужуване майно;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виданий відповідно до законодавства;

{Абзац шостий пункту 66 в редакції Постанови КМ № 624 від 22.10.2014}

копію свідоцтва про народження дитини;

довідку з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрацію або витяг з домової книги;

копію рішення про встановлення опіки над дитиною (для опікунів, піклувальників);

копію рішення про встановлення опіки над майном дитини (для опікунів, піклувальників);

копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (у разі наявності).

У разі виїзду сім'ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім'ї.

67. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцезнаходженням майна протягом одного місяця з дня надходження заяви про вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з’ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

У разі виїзду сім’ї, в якій виховується дитина, за межі населеного пункту придбання житла здійснюється з урахуванням інтересів дитини.

Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 177 Сімейного кодексу України.

У разі усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради звертається в установленому законодавством порядку до нотаріуса для зняття заборони відчуження такого майна.

Рішення органу опіки та піклування про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду.

{Пункт 67 в редакції Постанови КМ № 913 від 31.08.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 377 від 17.05.2012; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

68. Якщо батьки, опікуни, піклувальники не виконують рішення органу опіки та піклування щодо збереження майна дитини, служба у справах дітей подає голові районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради клопотання про необхідність звернення до суду з метою захисту майнових та житлових прав дитини.

{Пункт 68 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Реєстрація народження дитини та розв'язання спорів між батьками щодо виховання дитини

69. Служба у справах дітей готує документи для реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини та подання їх органам реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення такої дитини.

Реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини, особу якої встановлено, проводиться за місцем проживання її батьків або одного з них, а якщо місце проживання батьків невідоме - за місцем її виявлення.

Рішення про реєстрацію народження підкинутої, знайденої дитини приймається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради за поданням служби у справах дітей протягом 15 днів після надходження повідомлення про таку дитину. В рішенні зазначається прізвище, ім'я, по батькові, які присвоюються дитині, прізвище, ім'я, по батькові її батьків, а якщо батьки дитини невідомі - прізвище, ім'я, по батькові чоловіка і жінки, яких органи реєстрації актів цивільного стану повинні записати батьками дитини.

{Абзац третій пункту 69 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі коли дата народження дитини невідома, служба у справах дітей подає органу охорони здоров'я клопотання про встановлення її віку.

Для реєстрації народження підкинутої, знайденої дитини служба у справах дітей подає відповідну заяву органу реєстрації актів цивільного стану.

Представнику служби у справах дітей, який подав заяву та документи для реєстрації народження дитини, видається свідоцтво про народження дитини та довідка із зазначенням статті Сімейного кодексу України, на підставі якої до книги реєстрації народжень внесені відомості про батьків дитини. В подальшому ці документи зберігаються в особовій справі дитини за місцем її влаштування.

70. Реєстрація народження дитини, покинутої в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, а також дитини, мати якої померла чи місце проживання матері встановити неможливо, проводиться органами реєстрації актів цивільного стану за місцем знаходження закладу, в якому народилась або залишена дитина, відповідно до пункту 69 цього Порядку.

Про реєстрацію народження дитини орган реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє службу у справах дітей.

71. Для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності).

Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Рішення органу опіки та піклування про розв'язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини приймається районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

{Абзац третій пункту 71 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

72. Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

{Абзац перший пункту 72 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Під час розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов’язків матері та батька щодо дитини.

{Абзац другий пункту 72 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім’ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов’язки з виховання дитини та догляду за нею.

{Абзац третій пункту 72 в редакції Постанов КМ № 624 від 22.10.2014, № 800 від 03.10.2018}

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

{Абзац пункту 72 в редакції Постанов КМ № 624 від 22.10.2014, № 800 від 03.10.2018}

Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

{Абзац п'ятий пункту 72 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини.

Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

{Абзац сьомий пункту 72 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

72^-1. Для підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України з метою, визначеною частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України (лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей), той з батьків, з ким проживає дитина, подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

заяву;

копію паспорта заявника;

копію паспорта дитини (у разі наявності);

довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);

довідку про реєстрацію місця проживання дитини;

копію свідоцтва про народження дитини;

копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);

підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності);

копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги).

Служба у справах дітей за результатами розгляду зазначених документів, відвідування дитини за місцем її проживання, проведення бесіди з тим із батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі можливості її проведення), або бесіди з дитиною, яка досягла 14 років, готує висновок про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України за формою згідно до додатком 13 та один з таких проектів рішень/розпоряджень районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради:

{Абзац одинадцятий пункту 72^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

про затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України;

про відмову у затвердженні такого висновку.

Підставами для відмови у затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України є:

неподання заявником документів, передбачених цим пунктом;

наявність рішення суду, в якому визначено місце проживання дитини з іншим із батьків або відкриття провадження у справі щодо визначення місця проживання дитини;

встановлення під час відвідування дитини, бесіди з дитиною, яка досягла 14 років, недостовірних відомостей, поданих заявником, щодо місця її проживання.

{Пункт 72^-1 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 585 від 01.06.2020}

Районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради протягом семи робочих днів з дня подання заяви приймає рішення/розпорядження про затвердження висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України за формою згідно з додатком 14 або відмову в його затвердженні, яке оформлюється на бланку органу, який його видає.

{Абзац вісімнадцятий пункту 72^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Служба у справах дітей в день прийняття рішення/розпорядження інформує про нього:

заявника - засобами телефонного зв’язку;

того з батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі коли місце його проживання відоме) - шляхом надсилання йому копії рішення/розпорядження рекомендованим листом.

У разі коли протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення/розпорядження його не оскаржено, воно набирає законної сили і його копія, завірена в установленому порядку, видається заявнику для пред’явлення під час перетинання державного кордону України.

Рішення/розпорядження діє протягом одного року з дня набрання ним законної сили.

{Порядок доповнено пунктом 72^-1 згідно з Постановою КМ № 620 від 22.08.2018}

73. У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

{Абзац перший пункту 73 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов’язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

{Абзац другий пункту 73 в редакції Постанови КМ № 800 від 03.10.2018}

Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

{Абзац четвертий пункту 73 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025

74. Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

{Пункт 74 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території

{Назва розділу в редакції Постанов КМ № 436 від 22.05.2019, № 1013 від 10.09.2022}

75. У разі виявлення дитини, батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, служба у справах дітей здійснює заходи, передбачені пунктами 4-6 цього Порядку.

{Пункт 75 в редакції Постанов КМ № 436 від 22.05.2019, № 1013 від 10.09.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

76. Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, протягом семи робочих днів після її виявлення вживає заходів до встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх проживання (перебування).

{Абзац перший пункту 76 в редакції Постанов КМ № 436 від 22.05.2019, № 1013 від 10.09.2022}

У разі неможливості повернення дитини на виховання в сім’ю служба у справах дітей забезпечує підготовку документів для надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, відповідно до пунктів 13-25 цього Порядку.

У разі відсутності у дитини документів, що посвідчують її особу, служба у справах дітей звертається до територіального підрозділу ДМС для видачі тимчасового посвідчення, що підтверджує особу громадянина України.

При цьому служба у справах дітей за місцем виявлення дитини звертається до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради із заявою про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи.

{Абзац четвертий пункту 76 в редакції Постанови КМ № 436 від 22.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1013 від 10.09.2022, № 702 від 18.06.2025}

Підстава для надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, визначена у підпункті 11 пункту 24 цього Порядку, розповсюджується на дітей, батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території. Акт, що підтверджує зазначену підставу, підписується представниками служби у справах дітей, територіального органу ДСНС та органу Національної поліції за місцем виявлення дитини.

{Абзац п'ятий пункту 76 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016; в редакції Постанов КМ № 436 від 22.05.2019, № 1013 від 10.09.2022}

{Абзац шостий пукту 76 виключено на підставі Постанови КМ № 1013 від 10.09.2022}

У разі перебування дитини, батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, в евакуації за кордоном у складі вихованців закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, акт за формою згідно з додатком 11 складається та підписується представниками служби у справах дітей, територіального органу ДСНС та органу Національної поліції за місцем походження дитини, а у разі переміщення місцевої держадміністрації (військової адміністрації) за місцем походження дитини з району проведення воєнних (бойових) дій, тимчасово окупованих територій - представниками територіального органу ДСНС та органу Національної поліції за місцем розташування місцевих держадміністрацій (військових адміністрацій) та органів місцевого самоврядування, які перемістилися.

{Пункт 76 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

{Пункт 76 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

77. Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, вносить відомості про таку дитину до книги обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій, з окремою позначкою.

{Пункт 77 в редакції Постанов КМ № 436 від 22.05.2019, № 1013 від 10.09.2022}

{Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 624 від 22.10.2014}

Особливості провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану

{Назва розділу в редакції Постанови КМ № 580 від 10.05.2022}

78. Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 цього Порядку, до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитина влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

Влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, передача дітей під опіку, піклування громадян України, які проживають (перебувають) на території України, із якої проводиться обов’язкова евакуація населення, а також територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, не проводиться.

{Пункт 78 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 576 від 01.06.2023; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

78^-1. Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування за наявності таких документів:

{Пункт 78^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

{Порядок доповнено пунктом 78^-1 згідно з Постановою КМ № 576 від 01.06.2023}

78^-2. Під час введення надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України із закладів різного типу, форми власності та підпорядкування, а також діти, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, під час перебування в евакуації за межами України можуть бути влаштовані до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, передані під опіку, піклування громадян України, які проживають (перебувають) на території України, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 78 цього Порядку.

{Абзац перший пункту 78^-2 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Ознайомлення прийомних батьків, батьків-вихователів, потенційних опікунів, піклувальників з інформацією про дітей, які перебувають за межами України та потребують влаштування в сім’ю, видача їм направлення для знайомства з дитиною здійснюються службами у справах дітей обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій за місцем первинного обліку дитини. Ознайомлення прийомних батьків, батьків-вихователів, потенційних опікунів, піклувальників з інформацією про дітей може здійснюватися в режимі відеоконференції (з фіксацією за допомогою технічних засобів відеозапису).

{Абзац другий пункту 78^-2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Рішення про влаштування дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України, до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, влаштування під опіку, піклування приймається районними в м. Києві держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, а про передачу дитини під опіку, піклування - за місцем проживання (перебування) потенційного опікуна, піклувальника.

{Абзац третій пункту 78^-2 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі коли до тимчасового переміщення (евакуації) дитини за межі України відбулося знайомство дитини з прийомними батьками, батьками-вихователями, потенційним опікуном, піклувальником та дитина надала згоду на влаштування в сім’ю, про що було складено відповідні акти за формами, передбаченими Порядком взаємодобору сім’ї та дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, затвердженим наказом Мінсоцполітики, рішення про влаштування дитини в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування приймається з урахуванням таких актів. Якщо від часу складення акта про надання згоди дитини на влаштування в сім’ю минуло більше шести місяців, згода дитини на влаштування в сім’ю з’ясовується повторно.

{Абзац четвертий пункту 78^-2 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

{Порядок доповнено пунктом 78^-2 згідно з Постановою КМ № 576 від 01.06.2023}

{Пункт 78^-3 виключено на підставі Постанови КМ № 528 від 09.05.2025}

78^-4. У випадках, передбачених пунктом 78^-2 цього Порядку, направлення для знайомства з дитиною видається до служби у справах дітей за місцем розташування закладу, а в разі, коли така служба у справах дітей не здійснює своїх повноважень, - до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) прийомних батьків, батьків-вихователів, потенційних опікунів, піклувальників.

{Абзац перший пункту 78^-4 в редакції Постанови КМ № 528 від 09.05.2025; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Знайомство з дитиною здійснюється за місцем перебування дитини за кордоном у присутності керівника закладу або уповноваженого ним працівника закладу. За бажанням осіб, у сім’ю яких влаштовується дитина, може проводитися попереднє знайомство з дитиною в режимі відеоконференції за участю служби у справах дітей, до якої видано направлення (з фіксацією за допомогою технічних засобів відеозапису).

Керівник закладу або уповноважений ним працівник закладу ознайомлює осіб, в сім’ю яких влаштовується дитина, зокрема в режимі відеоконференції (з фіксацією за допомогою технічних засобів відеозапису), з наявними документами дитини (зокрема, виданими закладами охорони здоров’я, установами держави тимчасового перебування дитини).

Якщо дитина влаштовується в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу за взаємною згодою прийомних батьків, батьків-вихователів, про що вони письмово повідомляють службі у справах дітей, до якої видано направлення, особисте знайомство з дитиною може здійснюватися одним з них.

Представники служби у справах дітей, до якої видано направлення для знайомства з дитиною, організовують знайомство осіб з дитиною, з’ясовують, чи згодна дитина на влаштування у сім’ю, за місцем перебування дитини за межами України або в режимі відеоконференції (з фіксацією за допомогою технічних засобів відеозапису).

{Порядок доповнено пунктом 78^-4 згідно з Постановою КМ № 576 від 01.06.2023}

78^-5. У разі влаштування дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування дитина передається прийомним батькам, батькам-вихователям (одному з них), опікуну, піклувальнику керівником закладу або уповноваженим ним працівником закладу за особистої присутності посадової особи закордонної дипломатичної установи України або за її участі в режимі відеоконференції (з фіксацією за допомогою технічних засобів відеозапису).

За фактом передачі дитини прийомним батькам, батькам-вихователям, опікуну, піклувальнику складається акт із зазначенням реквізитів рішення про влаштування дитини в сім’ю, дати та місця передачі дитини. Акт підписується керівником закладу чи уповноваженим ним працівником закладу, посадовою особою закордонної дипломатичної установи України (у разі її (його) особистої участі), в присутності яких здійснювалася передача дитини, а також прийомними батьками, батьками-вихователями (одним з них), опікуном, піклувальником, яким передано дитину. Акт складається у чотирьох примірниках, один з яких залишається в закордонній дипломатичній установі України держави тимчасового перебування дитини (передається до такої установи), другий - у керівника закладу чи уповноваженого ним працівника закладу, третій - передається особам, яким передана дитина, четвертий - службі у справах дітей.

У разі участі посадової особи закордонної дипломатичної установи України у передачі дитини прийомним батькам, батькам-вихователям (одному з них), опікуну, піклувальнику у режимі відеоконференції, здійснюється фіксація процесу передачі дитини за допомогою технічних засобів відеозапису, про що робиться запис в акті із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) та посади посадової особи закордонної дипломатичної установи України.

Посадова особа закордонної дипломатичної установи України перевіряє документи, що засвідчують особу прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, а також наявність документів про влаштування дитини в таку сім’ю.

Після прийняття рішення про влаштування дитини в сім’ю дитина також може бути повернута в Україну у супроводі представника закладу, органу опіки та піклування або уповноваженої ними особи та передана прийомним батькам, батькам-вихователям, опікуну, піклувальнику в Україні.

У разі потреби обласні, Київська міська державні (військові адміністрації), районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військових адміністрацій населених пунктів), закордонні дипломатичні установи України надають сприяння прийомним батькам, батькам-вихователям, опікунам, піклувальникам у вирішенні в компетентних органах держави тимчасового перебування дитини питань, пов’язаних з її поверненням в Україну, з урахуванням конкретної ситуації та відповідно до власних повноважень.

{Абзац шостий пункту 78^-5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

{Порядок доповнено пунктом 78^-5 згідно з Постановою КМ № 576 від 01.06.2023}

78^-6. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану опіка, піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, встановлюється рішенням районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради (військової адміністрації населеного пункту) внаслідок припинення функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу з причин відсутності зв’язку з батьками-вихователями, прийомними батьками протягом семи календарних днів або їх відмови надати службі у справах дітей інформацію про прийомних дітей, вихованців у порядку, встановленому пунктом 4 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925), та пунктом 6 Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926).

{Абзац перший пункту 78^-6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається органом, що прийняв рішення про припинення функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, не пізніше однієї доби з дати його прийняття, копія якого надсилається до служби у справах дітей за місцем первинного обліку дитини та за місцем проживання опікуна, піклувальника. Таке рішення також може бути прийняте за місцем первинного обліку дитини або за місцем проживання опікуна, піклувальника.

Рішення повинне містити інформацію про:

встановлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

уповноваження новопризначеного опікуна, піклувальника забрати дітей з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України;

призначення допомоги на дітей під опікою, піклуванням.

{Порядок доповнено пунктом 78^-6 згідно з Постановою КМ № 1310 від 15.12.2023}

79. Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особа, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:

{Абзац перший пункту 79 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024}

заяву;

копію паспорта громадянина України;

документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;

довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;

довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.

Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

79^-1. Під час введення надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

{Абзац перший пункту 79^-1 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

Під час введення надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними у м. Києві держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

{Абзац другий пункту 79^-1 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі коли служби у справах дітей районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

{Абзац третій пункту 79^-1 в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Державна служба у справах дітей визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

{Порядок доповнено пунктом 79^-1 згідно з Постановою КМ № 447 від 15.04.2022; в редакції Постанови КМ № 576 від 01.06.2023}

79^-2. Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану статус дитини, позбавленої батьківського піклування надається, зокрема, дітям, батьки яких не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на території, де ведуться або велися активні бойові дії, чи на окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим на підставі документів, передбачених законодавством.

{Порядок доповнено пунктом 79^-2 згідно з Постановою КМ № 447 від 15.04.2022}

79^-3. У разі наявності інформації про підстави для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, щодо дитини, яка перебуває на тимчасово окупованій території або за межами України, надання такій дитині відповідного статусу та встановлення над нею опіки або піклування особою, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (особою, що стала хрещеним батьком/матір’ю дитини до моменту набуття нею статусу) може здійснюватися відповідно до пунктів 79 і 79^-2 цього Порядку за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника, а у разі, коли потенційний опікун, піклувальник перебуває за межами України, - за місцем його проживання (перебування) в Україні до тимчасового переміщення (евакуації).

{Абзац перший пункту 79^-3 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 331 від 22.03.2024, № 702 від 18.06.2025}

Під час прийняття рішення про встановлення опіки, піклування за місцем проживання (перебування) опікуна, піклувальника щодо дитини, зазначеної в абзаці першому цього пункту згода дитини не вимагається.

{Порядок доповнено пунктом 79^-3 згідно з Постановою КМ № 447 від 15.04.2022}

79^-4. У разі коли законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не виконують своїх обов’язків з виховання та утримання дитини з причини перебування законних представників на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території; перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин; є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора); позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), такі діти за рішенням органу опіки і піклування за місцем перебування (евакуації) або виявлення такої дитини можуть бути влаштовані в іншу прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку, піклування до відновлення можливості такими законними представниками виконувати свої обов’язки.

У такому випадку батькам-вихователям і прийомним батькам призначається виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, допомога на дітей під опікою, піклуванням з одночасним припиненням такої виплати у попередній формі влаштування.

{Порядок доповнено пунктом 79^-4 згідно з Постановою КМ № 1013 від 10.09.2022}

79^-5. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану заява (повідомлення) про зникнення (розшук) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, яка примусово переміщена на територію держави-агресора, або дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка залишилася (перебуває) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України і з якою не встановлено зв’язок або встановити місце перебування якої неможливо, подається керівником районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або за місцем проживання (перебування) дитини до переміщення на територію держави-агресора або тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України органу (підрозділу) Національної поліції в усній чи письмовій формі з використанням засобів поштового зв’язку або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем.

{Абзац перший пункту 79^-5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Інформація про розгляд заяви (повідомлення), зокрема щодо оголошення у розшук, встановлення місця проживання (перебування) дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка примусово переміщена на територію держави-агресора, або дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка залишилася (перебуває) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України і з якою не встановлено зв’язок або встановити місце перебування якої неможливо, вноситься службою у справах дітей в обліково-статистичну картку дитини в єдиному банку даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Діти” в порядку, визначеному Мінсоцполітики, протягом одного робочого дня після отримання інформації органу (підрозділу) Національної поліції.

Державна служба у справах дітей на підставі даних, що містяться в єдиному банку даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Діти”, звертається до органів (підрозділів) Національної поліції з метою щоквартального оновлення інформації про розшук дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка примусово переміщена на територію держави-агресора, або дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка залишилася (перебуває) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України і з якою не встановлено зв’язок або встановити конкретне місце перебування якої неможливо.

{Порядок доповнено пунктом 79^-5 згідно з Постановою КМ № 1310 від 15.12.2023}

80. Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають з дитиною у сімейних відносинах, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.

{Пункт 80 в редакції Постанови КМ № 447 від 15.04.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 331 від 22.03.2024; в редакції Постанови КМ № 702 від 18.06.2025}

80^-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану опікуном, піклувальником дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка залишилася (перебуває) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, включеній до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, може бути призначена повнолітня особа, яка виявила бажання взяти під опіку, піклування дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, внаслідок припинення функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу з причин відсутності зв’язку з батьками-вихователями, прийомними батьками протягом семи календарних днів або їх відмови надати службі у справах дітей інформацію про прийомних дітей, вихованців у порядку, встановленому пунктом 78^-6 цього Порядку, та в разі подання нею до служби у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем прийняття рішення про припинення функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу або за адресою проживання батьків-вихователів, прийомних батьків, зазначеною у договорі, таких документів:

{Абзац перший пункту 80^-1 в редакції Постанови КМ № 528 від 09.05.2025}

заяви;

копії паспорта громадянина України;

довідки від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;

довідки про наявність чи відсутність судимості, виданої територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через портал “Дія”.

У такому випадку проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не вимагається.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути припинено протягом одного місяця.

{Порядок доповнено пунктом 80^-1 згідно з Постановою КМ № 1310 від 15.12.2023}

81. Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які залишилися без піклування батьків, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, можуть тимчасово влаштовуватись до інших закладів, в яких передбачено цілодобове перебування дітей, у населених пунктах, в яких можливо забезпечити безпеку дітей з урахуванням їх віку та стану здоров’я.

На період тимчасового влаштування діти вважаються вихованцями закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, до яких вони влаштовані відповідно до законодавства до введення надзвичайного або воєнного стану.

81^-1. Районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військові адміністрації населених пунктів), а у разі відсутності у них можливості здійснювати свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, - обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації або Державна служба у справах дітей можуть прийняти рішення про повернення за місцем постійного проживання (перебування) дитини, яка після запровадження воєнного стану була тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України разом із опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями (одним із них), патронатним вихователем у разі:

{Абзац перший пункту 81^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

прийняття адміністративними або судовими органами держави тимчасового перебування дітей рішень або наявності інших обставин, що призводять до неможливості здійснення опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатним вихователем функцій щодо виховання дитини та захисту її прав;

звернення дитини з проханням про повернення.

Організація повернення дитини у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, здійснюється в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 794 “Деякі питання повернення дітей, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України з метою отримання тимчасового захисту під час воєнного стану в Україні” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 58, ст. 3464).

Районні у м. Києві держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад (військові адміністрації населених пунктів), а у разі відсутності у них можливості здійснювати свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, - обласні, Київська міська державні (військові) адміністрації або Державна служба у справах дітей, до яких надходять звернення (в усній та/або письмовій формі, зокрема із застосуванням засобів електронної комунікації) від дітей про бажання повернутися на територію України, вживають заходів до:

{Абзац п’ятий пункту 81^-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

вивчення причин та обґрунтованості бажання дитини повернутися в Україну (зокрема, із застосуванням технічних засобів електронної комунікації);

визначення місця влаштування дитини після повернення та організації її повернення;

призначення особи, уповноваженої здійснити супровід дитини з місця тимчасового переміщення (евакуації) до місця подальшого влаштування;

інформування протягом трьох робочих днів служби у справах дітей обласної, Київської міської державної (військової) адміністрації за місцем походження дитини для внесення інформації про повернення дитини до єдиного банку даних.

{Порядок доповнено пунктом 81^-1 згідно з Постановою КМ № 546 від 01.06.2023}

82. Питання влаштування дітей відповідно до абзацу другого пункту 78 та пункту 79 цього Порядку не виноситься на розгляд Комісії з питань захисту прав дитини.

82^-1. Службами у справах дітей обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) забезпечується ведення обліку (у формі списків) прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників, сімей патронатних вихователів (за місцем їх проживання (перебування) до тимчасового переміщення (евакуації), які:

тимчасово перемістились (евакуювались) в межах України;

тимчасово перемістились (евакуювались) за межі України;

перебувають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, патронатні вихователі зобов’язані протягом 10 календарних днів письмово (поштовим відправленням або електронною поштою) повідомити службі у справах дітей за місцем свого проживання про тимчасове переміщення (евакуацію) в межах України або за межі України, зміну місця тимчасового переміщення (евакуації), повернення з евакуації, виїзду з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України із зазначенням адреси перебування сім’ї та дітей, влаштованих до сім’ї.

Служби у справах дітей районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі їх утворення), селищних, сільських рад за місцем проживання (перебування) сімей до тимчасового переміщення (евакуації) забезпечують збір інформації про місце перебування сімей, зазначених в абзацах другому - четвертому цього пункту, внесення її до обліково-статистичних карток прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, патронатних вихователів в Єдиному банку даних та подання до служб у справах дітей обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій).

Служби у справах дітей обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) подають щокварталу інформацію про кількість сімей, зазначених в абзацах другому - четвертому цього пункту, а також списки сімей, зазначених в абзаці третьому цього пункту (із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження кожної дитини, влаштованої в сім’ю, країни та адреси їх перебування) до Державної служби у справах дітей. Інформація про сім’ї, які перебувають за межами України, також подається до Нацсоцслужби.

{Порядок доповнено пунктом 82^-1 згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

83. Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану забезпечується ведення (згідно з додатком 15) обліку дітей, які тимчасово переміщені (евакуйовані) на території України, де не ведуться бойові дії, або за межі України, таких категорій:

1) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу;

2) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників;

3) діти, які влаштовані в сім’ї патронатних вихователів;

4) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, в тому числі діти з інвалідністю, та проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, які переміщені (евакуйовані) у складі закладу (групи дітей із закладу);

5) діти, які не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі діти з інвалідністю, зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, які переміщені (евакуйовані) у складі закладу (групи дітей із закладу);

6) діти, які під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану залишилися без батьківського піклування;

7) інші діти у разі встановлення Державною службою у справах дітей потреби в їх обліку під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану.

Облік дітей, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, ведеться службами у справах дітей обласних, Київської міської військових адміністрацій за місцем походження, проживання (перебування) дітей до тимчасового переміщення (евакуації), місця розташування закладу, в якому вони проживали або були зараховані на цілодобове перебування. У разі відсутності в таких служб у справах дітей можливості забезпечити облік дитини у зв’язку з бойовими діями взяття (зняття) дитини на облік здійснює служба у справах дітей за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини з приміткою “дитина з іншого регіону”.

Облік дітей, зазначених у підпункті 6 цього пункту, здійснюється службами у справах дітей обласних, Київської міської військових адміністрацій за місцем виявлення таких дітей.

Облік дітей, зазначених у підпункті 7 цього пункту, ведеться Державною службою у справах дітей.

Збір інформації про дітей, зазначених у підпунктах 1-3, 6 цього пункту, здійснюють служби у справах дітей районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад за місцем походження, проживання (перебування) дітей до тимчасового переміщення (евакуації).

{Абзац дванадцятий пункту 83 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

Збір інформації про дітей, зазначених у підпунктах 4 і 5 цього пункту, здійснюють служби у справах дітей, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти і науки обласних, Київської міської військових адміністрацій за місцем постійного розташування закладу (залежно від підпорядкування (сфери управління) закладу) у взаємодії з відповідними структурними підрозділами районних військових адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів).

Збір інформації про дітей, зазначених у підпункті 7 цього пункту, здійснюється Державною службою у справах дітей.

Інформація про дітей, зазначених у підпунктах 1-6 цього пункту, подається до служб у справах дітей обласних, Київської міської військових адміністрацій невідкладно.

Служби у справах дітей обласних, Київської міської військових адміністрацій із залученням за згодою Мінсоцполітики служб у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад” замінити словами “районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад відповідної області, м. Києва, Державна служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів після взяття (зняття) дитини на облік дітей, які тимчасово переміщені (евакуйовані) на території України, де не ведуться бойові дії, або за межі України, вносять інформацію про таку дитину до єдиного банку даних.

{Абзац шістнадцятий пункту 83 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

У разі відсутності технічної можливості відповідних служб у справах дітей внаслідок бойових дій вносити інформацію про дітей, взятих (знятих) на облік (з обліку) дітей, які тимчасово переміщені (евакуйовані) на території України, де не ведуться бойові дії, або за межі України, до єдиного банку даних такі служби забезпечують передачу (зокрема, засобами електронного та телефонного зв’язку) інформації з книг обліку, що ведуться згідно з додатком 15, до служб обласних, Київської міської військових адміністрацій, визначених Мінсоцполітики, для внесення інформації про таких дітей до єдиного банку даних на період воєнного стану.

Інформація про зміну місця тимчасового переміщення (евакуації) дитини, зміну супроводжуючих осіб, переміщених (евакуйованих) дітей із закладів, які після повернення в Україну групи, у складі якої вони були переміщені (евакуйовані) за межі України, тимчасово залишилися перебувати за межами України, із зазначенням осіб (організацій), які забезпечують догляд, виховання та утримання дітей, причин залишення та очікуваного строку їх повернення в Україну вноситься до єдиного банку даних протягом п’яти робочих днів після надходження відповідної інформації.

{Порядок доповнено пунктом 83 згідно з Постановою КМ № 580 від 10.05.2022; в редакції Постанови КМ № 546 від 01.06.2023}

83^-1. У разі проведення обов'язкової евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, під час дії на території України або в окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану Державна служба у справах дітей на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.

{Порядок доповнено пунктом 83^-1 згідно з Постановою КМ № 940 від 23.08.2022}

84. Під час надзвичайного або воєнного стану на території України Мінсоцполітики як володілець Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Діти” (далі - система “Діти”), в якій ведеться єдиний банк даних, визначає:

порядок ведення єдиного банку даних в системі “Діти”;

користувачів єдиного банку даних в системі “Діти” з правами доступу до його інформаційних ресурсів.

Користувачі, які отримали від Мінсоцполітики право доступу до інформації, що міститься в єдиному банку даних в системі “Діти”, зобов’язані:

вносити відомості до єдиного банку даних в системі “Діти”;

збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини відповідно до вимог, установлених нормативно-правовими актами у сфері захисту інформації та персональних даних, у порядку, визначеному Мінсоцполітики;

забезпечувати достовірність інформації, до збирання, зберігання, використання та поширення якої вони мають доступ;

забезпечити ефективний захист інформації від несанкціонованого доступу, внесення до неї змін або розголошення.

Керівники служб у справах дітей несуть персональну відповідальність за достовірність інформації, її збирання, внесення, зберігання, використання та поширення з моменту отримання права доступу до системи “Діти”.

Державна служба у справах дітей, крім повноважень, визначених для користувачів єдиного банку даних у системі “Діти”, забезпечує:

контроль за користувачами єдиного банку даних у системі “Діти” регіонального та місцевого рівня під час збору, зберігання, використання та поширення інформації, що міститься в єдиному банку даних;

проведення постійного моніторингу повноти та достовірності інформації, своєчасності наповнення єдиного банку даних;

звернення до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які створили відповідну службу у справах дітей, з вимогою про притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення порядку ведення єдиного банку даних в системі “Діти”.

Якщо служба у справах дітей районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) сільської, селищної, міської ради (військової адміністрації населеного пункту) не підключена до єдиного банку даних в системі “Діти” (відключена від такого банку), внесення до єдиного банку даних в системі “Діти” інформації, передбаченої цим Порядком, здійснюється відповідно до Порядку ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 28 грудня 2015 р. № 1256, - в редакції наказу Мінсоцполітики від 19 серпня 2022 р. № 222.

{Абзац чотирнадцятий пункту 84 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 702 від 18.06.2025}

{Порядок доповнено пунктом 84 згідно з Постановою КМ № 580 від 10.05.2022; в редакції Постанови КМ № 576 від 01.06.2023}

85. Під час надзвичайного або воєнного стану на території України Державна служба у справах дітей на підставі інформації обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій та з урахуванням переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, забезпечує формування та ведення переліку служб у справах дітей обласних, Київської міської, районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (військових адміністрацій населених пунктів), які під час надзвичайного або воєнного стану не здійснюють своїх повноважень, а також служб у справах дітей, які не підключені до єдиного банку даних (відключені від такого банку).

{Порядок доповнено пунктом 85 згідно з Постановою КМ № 576 від 01.06.2023}

{Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 349 від 22.03.2022}